Ухвала суду № 126977518, 30.04.2025, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4793/25

Провадження №2/367/4252/2025

УХВАЛА

Іменем України

30 квітня 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Мерзлий Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумко Оксана Дмитрівна, до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Бучанської районної державної адміністрації Київської області, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком,-

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумко Оксана Дмитрівна, до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Бучанської районної державної адміністрації Київської області, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу 29.04.2025 передано судді Мерзлому Л.В.

У справі, яка є предметом розгляду, заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що встановлення даного факту необхідне йому з метою захисту інтересів дитини, а також своїх прав та інтересів, як батька, що займається вихованням та утриманням дитини та зумовлене, зокрема, отриманням відстрочки від мобілізації. Тобто, встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини необхідне позивачу з метою отримання права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченогост.23 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявника з державою, так як метою даноїпозовної заяви, фактично є оформлення права на відстрочку призову на військову службу під час мобілізації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відповідно до п. 4 додатку № 5 до цього Порядку «Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених устатті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чоловіки, які мають дітей віком до 18 років та самостійно їх виховують і утримують, для підтвердження права на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно дост. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»мають надати уповноваженому представнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, крім іншого, рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини.

З наведеного випливає, що задоволення позовної заяви ОСОБА_1 може мати для нього наслідки, передбаченіст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

До того ж, такого центру не вказано у позові як учасника справи, що може спричинити один з можливих наслідків, які випливають з нормст. 294 ч. 3 і 54 ч. 2 ЦПК України, щодо результату її розгляду.

Визначаючи, чи пов`язується з встановленням зазначеного факту виникнення у позивача певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положеннястатті 1 ЦК України. За змістом частини першоїстатті 1 ЦК Україницивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто, цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року (справа № 362/643/21) зазначено, що військова служба є різновидом публічної, тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців, належать до юрисдикції адміністративних судів.

Органи військового управління - Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, Генеральний штаб Збройних Сил України, інші штаби, командування, управління, постійні чи тимчасово утворені органи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, призначені для виконання функцій з управління, в межах їх компетенції, військами (силами), з`єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, а також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (стаття 1 Закону України "Про оборону України").

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (стаття 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").

Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).

Таким чином, вказаний спір хоч і підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, але не в порядку цивільного судочинства, оскільки, наявним є спір із суб`єктом владних повноважень, тобто органом державної влади при здійсненні ним владних управлінських функцій (пункт 7 ч.1ст. 4 КАС України, яким є Міністерство оборони України, як спеціально уповноваженим суб`єктом, який і уповноважений на прийняття рішень з приводу наявності підстав для відстрочки військовозобов`язаних від мобілізації, відповідно доЗакону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

Вимоги позивача, пов`язані із доведенням наявності підстав для відстрочки його як військовозобов`язаного від мобілізації, не пов`язані з будь якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявника з державою, а отже не підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства. Вказане випливає із висновків до яких дійшла колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного суду (рішення від 22.03.2023 року, справа № 290/289/22ц).

Оскільки, суддею встановлено, що за своїм предметом та можливими правовими наслідками вимоги ОСОБА_1 , пов`язані з публічно-правовими відносинами позивача з державою, так як метою даного позову, фактично є оформлення права на відстрочку призову на військову службу під час мобілізації, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Згідно положення п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України,суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням наведеного, даний позов не підлягає судовому розгляду в порядку цивільного судочинства, вирішення цього питання належить до юрисдикції адміністративного суду.

Керуючись ст. 1,19,20,186,260,261,353,354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадженні у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумко Оксана Дмитрівна, до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Бучанської районної державної адміністрації Київської області, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком.

Роз`яснити позивачу право на звернення з даним позовом в порядку адміністративного судочинства до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена в установленому законодавством порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Л.В. Мерзлий