Ухвала суду № 12696797, 25.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2334/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Євпак В.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Кучми А.Ю

Данилової М.В.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Спільної науково-виробничої фірми «Авгур»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року у справі за позовом Спільної науково-виробничої фірми «Авгур»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення №0001572301/0 від 03.07.2009 року,

ВСТАНОВИВ:

СНВФ «Авгур»звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі № 0001572301/0 від 03.07.2009 року про визначення підприємству податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 14286 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, СНВФ «Авгур»подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2010 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом була проведена позапланова невиїзна перевірка Спільної науково-виробничої фірми «Авгур» з питань правових відносин з ТОВ «Нивавіт» за період з 01.01.2008 року по 30.06.2008 року, про що складено акт №3792/23-1/20401770/0100.

За наслідками проведеної перевірки 03.07.2009 року податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0001572301/0 про визначення позивачу податкового зобовязання з ПДВ в сумі 9524 грн. та штрафних санкцій в розмірі 4762 грн.

Перевіркою було встановлено порушення пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством завищено від»ємне значення обєкта оподаткування по податку на прибуток на 47619 грн. та пп.7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п.7.4 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України, а саме заниження суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за січень 2008 року в сумі 9524 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ за січень 2008 року, оскільки господарська операція з придбання у ТОВ «Нивавіт»крупи гречаної мала місце та товариством була виписана податкова накладна, з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що підставою для проведення перевірки стала інформація, що надійшла на запит ДПІ в м. Житомирі від Липовецької МДПІ про відсутність проведення ТОВ «Нивавіт»господарських операцій з СНВФ «Авгур»та відповідно визначення товариством податкового зобовязання.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Відповідно до пп. 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З відповіді Липовецької МДПІ вбачається, що ТОВ «Нивавіт»не продавало СНВФ «Авгур» в січні 2008 року крупу гречану, не мало з фірмою господарських операцій та відповідно не формувало податкові зобовязання з ПДВ.

Позивачем не надано податковому органу документів, які б підтверджували здійснення фінансово-господарської операції з придбання крупи гречаної у ТОВ «Нивавіт», а саме видаткових накладних, податкових накладних та доказів оплати за придбаний товар, які б достовірно підтверджували понесені валові витрати та правомірність формування позивачем податкового кредиту з придбання у ТОВ «Нивавіт»крупи гречаної в січні 2008 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність господарської операції між СНВФ «Авгур»та ТОВ «Нивавіт»з придбання крупи гречаної та про правомірність проведення ДПІ у м. Житомирі позапланової невиїзної документальної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»з складанням відповідного акту перевірки.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності прийняття ДПІ у м.Житомирі податкового повідомлення-рішення № 0001572301/0 від 03.07.2009 року про визначення підприємству податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 14286 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спільної науково-виробничої фірми «Авгур»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 30.11.2010 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: