Ухвала суду № 12696436, 06.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мандичев Д.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2010 року справа №2а-16971/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання

Чуріковій Я.О.

за участю представників:

від позивача:не зявився

від відповідача:Румянцевої І.І. дов. від 30 листопада 2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

комунального підприємства «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 23 вересня 2010 року

по адміністративній справі№ 2а-16971/10/0570 (суддя Мандичев Д.В.)

за позовом

комунального підприємства «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них»

до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області

про

скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року у задоволенні позовних вимог комунального підприємства «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» (надалі позивач) до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (надалі відповідач) про скасування рішень зазначеного управління від 15 червня 2010 року №1835, 1836, 1837, 1838 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків» відмовлено з мотивів правомірності їх прийняття та безпідставності заявлених вимог (арк. справи 70-71).

Рішення суду вмотивовано тим, що несвоєчасне фінансування виконаних робіт не є підставою для несвоєчасної оплати страхових внесків до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську, оскільки відповідно до частини 6 статті 18 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись те, що в діях позивача відсутня вина, як елемент правопорушення, а також відсутній причинний звязок між самим порушенням та його наслідками, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заявою на імя суду від 3 грудня 2010 року позивач просить розглянути справу без участі представника, дане клопотання задоволене судом.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Комунальне підприємство «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» зареєстровано виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 31 січня 2003 рок, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 289768, код ЄДРПОУ 13489818 за довідкою АБ №214610 (арк. справи 37,38).

Зазначене підприємство є платником внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України, як платник внесків.

Рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 1835 від 15 червня 2010 року на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» застосовано до позивача штраф у розмірі 7296,26 грн. та нарахована пеня у сумі 530,94 грн. за період з 20 травня 2010 року по 31 травня 2010 року разом 7827,20 грн. (арк. справи 14).

Підставою прийняття даного рішення стала несвоєчасна сплата страхових внесків позивачем за квітень 2010 року.

Відповідач рішенням «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» № 1836 від 15 червня 2010 року на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» застосував до позивача штраф у розмірі 2530,52 грн. та нарахована пеня у сумі 227,75 грн. за період з 20 квітня 2010 року по 29 квітня 2010 року разом 2758,27 грн. (арк. справи 15). Обєктом обчислення штрафу та пені відповідачем покладені несвоєчасно сплачені внески за березень 2010 року.

Рішенням «Про застосування фінансових санкцій та нарахував пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» № 1837 від 15 червня 2010 року відповідачем на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» застосовано до позивача штраф у розмірі 275,30 грн. та нарахована пеня у сумі 19,92 грн. за період з 20 квітня 2010 року по 29 квітня 2010 року разом 295,22 грн. (арк. справи 16). Обєктом обчислення штрафу та пені відповідачем покладені несвоєчасно сплачені внески за березень 2010 року.

Рішенням «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» № 1838 від 15 червня 2010 року відповідачем на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» застосовано до позивача штраф у розмірі 418,92 грн. та нарахована пеня у сумі 29,32 грн. за період з 20 травня 2010 року по 27 травня 2010 року разом 448,24 грн. (арк. справи 17). Підставою прийняття даного рішення стала несвоєчасна сплата страхових внесків позивачем за квітень 2010 року.

Підставами застосування відповідачем визначена норма пункту 2 частини девятої статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-4, в редакції Закону України №1074-6 від 5 березня 2009 року, відповідно до якої платники внесків за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Аналіз спірних рішень управління доводить, факт несвоєчасної сплати внесків, її розмір, застосований штраф та нараховану пеню. Зазначені обставини позивачем не оскаржуються.

Позивач доводить відсутність його вини щодо несвоєчасної сплати внесків.

Причиною несвоєчасної сплати страхових внесків позивач визначає несвоєчасне фінансування виконаних ним робіт за договором № 1 від 31 грудня 2009 року укладеним між управлінням житлового та комунального господарства Краматорської міської ради та позивачем (арк. справи 9).

Колегія суддів виходячи із правового положення позивача як страхувальника встановленого статтею 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, № 1058-IV (надалі Закон 1058), безумовного обовязку нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески встановленого пунктом 6 статті 17 вищезазначеного закону, строку сплати внесків який за приписами частини 6 статті 20 цього закону визначає те, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, вважає доведеним відповідачем склад правопорушення за яке застосований штраф та нарахована пеня.

Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України визначається Інструкцією яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663(надалі Інструкція). Зазначена Інструкція є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню у межах спірних правовідносин відповідно до статті 9 КАС України. Згідно пункту 5.1.3. Інструкції страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Штраф та пеня, які застосовані спірним рішенням застосовуються за сам факт несвоєчасної сплати внесків, тобто зазначені відносини є абсолютними при яких відповідальність настає за сам факт невчасної сплати, та не залежить від будь-яких обєктивних обставин. Закон не надає жодних можливостей звільнення від відповідальності за будь-яких обставин. Колегія суддів погоджує правову позицію суду першої інстанції основану на тому, що права страхувальника встановлені частиною 1 статті 17 Закону 1058, перелік їх є вичерпаний, право не сплачувати, чи сплачувати внески несвоєчасно у цьому переліку не передбачено.

Згідно частини 6 статті 18 Закону 1058 Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Колегія суддів зазначає хибне посилання позивача на кваліфікацію даних санкцій як оперативно-господарських, з огляду на те, що спірним рішенням застосовані адміністративно-господарські санкції. Спірні правовідносини не є господарськими, не підпадають під предмет регулювання Господарського Кодексу України, про що зазначено безпосередньо приписами статті 4 зазначеного кодексу.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що несвоєчасне фінансування виконаних робіт не є підставою для звільнення від відповідальності, встановленої пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону 1058.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що за один і той самий період на підставі рішень № 1836 та № 1837 було нараховане подвійний розмір пені та пеня нарахована до 29 квітня 2010 року. Колегія суддів не має можливості прийняти до уваги доводи апелянта з огляду на наступне.

Розмір ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються статтею 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997, № 400/97-ВР. Відповідно до приписів даної статті позивач сплачує страхові внески за ставками 33,2 %, 4 % та 2%. Цей факт підтверджується платіжними дорученнями та не є спірним між сторонами.

Пунктом 9.3.2 статті 9 Інструкції встановлено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Рішенням № 1836 застосовано фінансові санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків за ставкою 33,2% (сплата у повному обсязі 29 квітня 2010 року) підтверджені розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 4%, 32% 42 % (арк. справи 60), а рішенням № 1837 застосовані фінансові санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків за ставкою 2% (сплата у повному обсязі теж 29 квітня 2010 року) підтверджені розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 1-5% (арк. справи 59).

Враховуючи зазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 18, 41, 100, 185, 195, 199, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року по справі № 2а-16971/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року по справі № 2а-16971/10/0570 залишити без змін.

Ухвала складена та проголошена у судовому засіданні 6 грудня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко