Рішення № 12696062, 06.12.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2010 р.Справа № 20/1900-10 За позовом відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький до Богданівецького виробничо-комерційного підприємства комунальних послуг "Комунальник" ст. Богданівці Хмельницького району

про стягнення заборгованості 17462,06 грн.

Суддя                     Гладій С.В.

Представники сторін:

від позивача: Докієн В.В. –за довіреністю №114 від 12.01.2010р.

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Позивач просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь суму 17462,06 грн. заборгованості, яка виникла в зв'язку із невиконанням зобов'язань щодо своєчасних розрахунків за спожиту електроенергію згідно договору № 198 від 23.12.97р. на користування електричною енергією.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в позовній заяві, підтримав повністю та наполягав на його задоволені, мотивуючи тим, що позов заявлений обґрунтовано та підтверджений наявними в матеріалах справах доказами.

Відповідач своїм правом щодо участі в судовому засіданні відповідно до ст.22 ГПК України не скористався, його представник в судове засідання в - друге не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи рекомендованим листом. При цьому, письмового відзиву на позов не подав, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

23.12.1997р. між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського РЕМ (постачальник) та Богданівецьким ВКП комунальних послуг „Комунальник” ст. Богданівні Хмельницького району (споживач) було укладено договір № 198 на користування електричною енергією, відповідно до умов якого, постачальник (позивач) зобов'язувався постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач (відповідач) своєчасно сплачувати за використану електроенергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Згідно п.3.1. даного Договору розрахунки за електроенергію, потужність та інші платежі у відповідності з діючими тарифами проводяться Споживачем виключено у грошовій формі платіжними дорученнями один раз на місяць до 10 числа в розмірі 100% планової оплати за поточний місяць.

Позивач та Відповідач досягли згоди з усіх істотних умов Договору, що підтверджено підписами сторін на договорі.

За період з березня 2010р. по вересень 2010р. відповідачем спожито 68470,00 кВТ, год., що підтверджується актами контрольного зняття показників лічильників та листками контрольного зняття показників.

Свої зобов'язання щодо оплати спожитої електроенергії за період з 01.03.2010р. по 31.09.2010р. відповідач не виконав, і станом на момент звернення до суду з позовом (29.10.2010р.) за ним рахувалася заборгованість в сумі 17462,06грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №198 на користування електричною енергією від 23.12.1997р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

23.12.1997р. між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського РЕМ (постачальник) та Богданівецьким виробничо-комерційним підприємством комунальних послуг "Комунальник" ст. Богданівці Хмельницького району (споживач) було укладено договір № 198 на користування електричною енергією, відповідно до умов якого, постачальник (позивач) зобов'язувався постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач (відповідач) своєчасно сплачувати за використану електроенергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається із вище наведеного та наявних в матеріалах справи доказів, відповідач свої зобов'язання за договором №198 від 23.12.1997р. щодо оплати отриманих послуг у добровільному порядку не виконав, внаслідок чого за ним рахується заборгованість в сумі 17462,06 грн.

У відповідності до вищенаведених норм, аналізуючи матеріали справи, суд вважає, що Позивач правомірно нарахував відповідачу 17462,06 грн. заборгованості за спожиту електроенергію.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанія "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький до Богданівецького виробничо-комерційного підприємства комунальних послуг "Комунальник" ст. Богданівці Хмельницького району про стягнення 17462,06 грн. задовольнити.

Стягнути з Богданівецького виробничо-комерційного підприємства комунальних послуг "Комунальник" (ст. Богданівні, Хмельницького району, вул. Першотравнева,6, код 23830253) на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанія "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж (м. Хмельницький, вул. Свободи,57/2, код ЄДРПОУ 30693399) –17462,06 грн. (сімнадцять тисяч чотириста шістдесят дві гривни 06 коп.) боргу, 174,62 грн. (сто сімдесят чотири гривні 62 коп.) державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя