Рішення № 12696011, 29.11.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2010 Справа № 13/92-ПД-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра"

до приватного підприємця ОСОБА_1

за участі представників сторін:

позивача Шафрановської Т.Л., Гостєва А.В. (представників за дорученнями),

відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_4 (представника за дорученнями),

за первісним позовом про розірвання договору оренди від 25.06.2008 р.,

за зустрічним позовом про стягнення 471425 грн,

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк „Надра” звернулося до суду з позовом про розірвання укладеного між сторонами договору оренди від 25 червня 2008 року на підставі положень статті 652 Цивільного кодексу України, мотивуючи це істотною зміною обставин, які не дають можливості продовжувати орендувати приміщення площею 150,2 м2 в будинку № 21 по вулиці Рози Люксембург у м. Херсоні. Істотність зміни обставин позивач обґрунтовує призначенням тимчасової адміністрації, запровадженої Національним банком України для упередження кризових явищ у банківській системі, що в свою чергу призвело до зменшення прибутку банку та припинення роботи відділення банку, яке планувалося розмістити в орендованому приміщенні. Позивач також посилається на положення статті 80 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, за якими тимчасовий адміністратор має право розривати будь-які угоди за участі банку, які на його думку є збитковими чи непотрібними банку.

Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на їх безпідставність, оскільки орендоване приміщення було погіршено внаслідок розпочатого, але не завершеного ремонту.

Від час судового розгляду справи відповідачем подано до суду зустрічний позов про стягнення з позивача збитків в сумі 471425 грн, які він обґрунтовує необхідністю приведення переданого в оренду приміщення у належний стан, оскільки в процесі оренди воно було пошкоджено в результаті незавершеності ремонту. В якості правової підстави для стягнення збитків відповідачем зазначено положення статті 779 ЦК України.

Позивачем ці вимоги не визнаються з посиланням на значно менші витрати, необхідні для закінчення ремонту приміщення. Зокрема, за його підрахунками ці витрати складають 177819,60 грн.

Розгляд справи проведено в судових засіданнях, які відбулися 11, 18 червня, 9 липня 2009 року, 20 травня, 1, 22 червня, 14 жовтня, 16 та 25 листопада поточного року. В період з 9 липня 2009 року по 6 травня 2010 року, з 22 червня по 1 жовтня 2010 року, з 14 жовтня по 5 листопада 2010 року провадження у справі було зупинене у зв'язку з проведенням судових експертиз.

Крім викладеного судом встановлено, що 25 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Барва” та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір найму, з урахуванням договору про внесення змін до нього від 27.11.2008 р. (т. 1 а.с. 58), за умовами якого товариство, виступаючи в якості наймодавця, передало приватному підприємця, як наймачу, в строкове платне користування приміщення магазину з будівлями і спорудами, площею 150,2 м2 в будинку № 21 по вулиці Рози Люксембург у м. Херсоні (т. 1 а.с. 54-56). Згідно до пункту 3.1. договору строк дії договору найму сторонами встановлено в 7 років з дня передання майна. Поряд з цим, у відповідності до пункту 6.3. договору наймач має право за письмовою згодою наймодавця проводити перебудову, реконструкцію, добудову, перепланування, модернізацію, а також інше поліпшення майна. Водночас, в пункті 2.3. договору сторонами договору обумовлена можливість передання наймачем майна в піднайм.

В свою чергу, 25 червня 2008 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Надра” укладено договір піднайму, з урахуванням договору про внесення змін до цього договору від 30.12.2008 р. (т. 1 а.с. 64), за умовами якого відповідач передав позивачу в тимчасове користування на строк 84 місяці на умовах піднайму приміщення площею 150,2 м2 в будинку № 21 по вулиці Рози Люксембург у м. Херсоні, з метою розміщення в ньому відділення філії ВАТ КБ „Надра” Херсонського РУ (т. 1 а.с. 60-62). Поряд з цим, пунктом 6.3. договору сторонами обумовлено можливість проведення перебудови, реконструкції, добудови, перепланування, модернізації та проведення поліпшень орендованого майна за письмовою згодою відповідача.

На виконання умов договору за актом приймання-передачі від 25 червня 2008 року відповідач передав позивачу обумовлене приміщення в користування (т. 1 а.с. 66).

В процесі оренди позивач листом № 1888 від 14 серпня 2008 року звернувся до відповідача з пропозицією надати згоду на проведення ремонтних робіт в орендованому приміщенні, додавши до нього креслення відповідних робіт (т. 1 а.с. 36-42), на що останнім така згода надана листом без номеру від 14 серпня 2008 року (т. 1 а.с. 45).

Після отриманої згоди позивачем розпочато відповідні роботи, які на даний час не завершені.

В подальшому позивач листом за вихідним № 531 від 17.03.2009 р. звернувся до відповідача з пропозицією, приклавши до нього додаткову угоду, про розірвання договору піднайму на підставі статті 652 ЦК України, вказуючи в ньому про наявність фінансової кризи, яка вплинула на економічну стабільність банку, що стало підставою для введення Національним банком України відносно нього процедури тимчасового адміністратора (т. 1 а.с. 17). На вказану пропозицію відповідач листом від 23.03.2009 р. (т. 1 а.с. 18) повідомив позивача про не підписання додаткової угоди про розірвання договору до моменту приведення орендованого приміщення в належний стан, який існував на моменту його отримання в оренду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що порядок розірвання господарського договору врегульовано положеннями статті 188 Господарського кодексу України. Так, за цією статтею: 1) розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; 2) сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; 3) сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; 4) у разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З викладених правових позицій слідує, що судовий захист порушених прав можливий лише у випадку, коли сторони не досягли згоди щодо розірвання договору, та існує сам спір щодо необхідності його розірвання.

В даному випадку сторонами не досягнуто згоди щодо розірвання договору, у зв'язку з чим суд вказує, що правові підстави для розірвання договору серед іншого визначені приписами статті 652 Цивільного кодексу України. Зокрема, за цією статтею І) у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах; ІІ) якщо сторони не досягли згоди щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Враховуючи вказане, суд констатує, що постановою Правління Національного Банку України № 59 від 10.02.2009 р. “Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві комерційному банку “Надра” на період з 10.02.2009 р. по 10.02.2010 р. призначено Банку тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на строк з 10.02.2009 р. по 10.08.2009 р. (т. 1 а.с. 19-23). В постанові також зазначено, що аналіз показників діяльності банку свідчить про стійку тенденцію до погіршення з початку жовтня 2008 року його фінансового стану. Існує значний ризик ліквідності, нездатності банку своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'заннями.

Викладене вказує на істотність зміни обставин, якими керувалися сторони при укладенні договору піднайму, а тому позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 3 статті 652 ЦК України встановлено обов'язок суду у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин на вимогу будь-якої із сторін визначити наслідки розірвання. Крім того, згідно до частини 3 статті 774 того ж Кодексу до договору піднайму застосовуються положення про договір найму. Зокрема, статтею 779 ЦК України передбачені наслідки погіршення речі, переданої у найм, а саме: наймач зобов'заний усунути погіршення речі, які сталися з його вини, а у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Як зазначено вище, судом встановлено, що позивач в період дії договору найму розпочав реконструкцію приміщень, але не закінчив її, у зв'язку з чим судом була призначена будівельно-технічна експертиза, на вирішення якої поставлені питання: 1) чи проводилися відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Надра” ремонтні роботи під час знаходження приміщення площею 150,2 м2 в будинку № 21 по вулиці Рози Люксембург у м. Херсоні в його користуванні за договором піднайму від 25 червня 2008 року, укладеного з приватним підприємцем ОСОБА_1? 2) якщо да то: а) які саме (за переліком)?; б) до якої категорії відносяться ремонтні роботи: до капітального ремонту, поточного ремонту, та які з них?; в) чи відповідають вони вимогам будівельних, архітектурних, санітарних, протипожежних норм і правил? 3) яка вартість ремонтних робіт та яких саме за переліком у вигляді кошторису, необхідних для відновлення орендованого майна, з метою його подальшого використання за попереднім призначенням?

Згідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1285 від 23.04.2010 р. (т. 2 а.с. 23-28) відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Надра” під час знаходження приміщення площею 150,2 м2 в будинку № 21 по вулиці Рози Люксембург у м. Херсоні в його користуванні за договором піднайму від 25 червня 2008 року, укладеного з приватним підприємцем ОСОБА_1, проводилися ремонті роботи. В досліджуваних приміщеннях виконано ремонті роботи: демонтаж існуючих конструкцій оздоблення стелі, стін, заповнень дверних прорізів, розбирання камяної кладки стін, покриття полу з плитки, демонтаж електрообладнання; облаштування основи та покриття підлог; облаштування стін та перегородок; виконання оздоблення; заповнення дверних та віконних прорізів; електромонтажні роботи. Ці роботи є роботами з реконструкції приміщення. Крім того, експертом довідково визначена орієнтовна вартість виконання робіт по відновленню приміщень для використання в якості кафе, яка становить 400605 грн, з яких: вартість будівельних робіт 287161 грн, вартість робіт з облаштування теплої підлоги в приміщенні 1-2 26700 грн та вартість електромонтажних робіт 86744 грн.

Під час судового розгляду справи представником Банку висловлено сумніви у правильності зроблених експертом висновків та заявлено клопотання про проведення повторної експертизи з тих же питань, оскільки експертом: неправомірно визначено роботи як такі, що відносяться до реконструкції (на її думку, це роботи з модернізації приміщень); експертом розраховано повну заміну підлоги, хоча напільна керамічна плитка і конструктив теплої підлоги не демонтувалися при проведенні робіт; експерт при визначенні необхідних обсягів робіт керувався принципом, що змонтовані конструкції повинні бути демонтовані, хоча, за позицією Банку, такі роботи є недоцільними; при розрахунку вартості електротехнічних робіт експертом включена вартість сантехнічних робіт, але, на думку Банку, сантехнічні роботи при модернізації приміщень не проводилися, існуючий санвузол не демонтувався та є діючим.

З урахуванням названих обставин судом призначена повторна судова будівельно-технічна експертиза, на вирішення якої поставлені аналогічні питання.

Відповідно до висновку повторної будівельно-технічної експертизи № 165 від 04.11.2010 р. (т. 2 а.с. 103- 110) в період суборенди приміщень банком проводилися роботи з їх реконструкції для розміщення відділення банку, а саме: демонтажні; розширення віконного пройому та встановлення віконного блоку з металопласту; заміна дерев'яного дверного блоку на металічний; пробивка двох дверних пройомів; облаштуванння ступеньок; посилення стін металевим каркасом; облицювання стін гіпсокартонними листами; закладка двох дверних пройомів площею 54,3 м2; улаштування додаткових перегородок з гіпсокартонних листів в приміщенні площею 44,5 м2; демонтаж конструкцій облицювання стель та стін; заміна покриття полів в приміщенні площею 54,3 м2; електромонтажні роботи. Експертом зроблено висновок, що всі виконані роботи є незавершеними, проектна документація на них відсутня, дозвільні документи на проведення робіт також відсутні. Також експертом зроблено висновок, що загальна вартість ремонтних робіт, які необхідно виконати для відновлення орендованого майна з метою його подальшого використання за попереднім функціональним призначенням може складати станом на жовтень поточного року 446720 грн

За таких обставин, суд вважає за необхідне прийняти до уваги висновки за першою експертизою в питанні визначення вартості відновлювальних робіт, а саме 400605 грн.

У відповідності до положень статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

На підставі викладених обставин та правових норм позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню в сумі 400605 грн.

Оскільки позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими сплачене позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. В свою чергу, понесені відповідачем витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при поданні зустрічного позову покладаються на позивача пропорційно задоволеним вимогам. При цьому суд відхиляє вимогу відповідача про стягнення з позивача витрат на послуги адвоката в розмірі 4000 грн, оскільки згідно до квитанції № 133 від 09.06.2009 р. ця сума сплачена ОСОБА_4 як приватному підприємцю, а не адвокату.

На підставі зазначених правових норм і керуючись статтями 44, 49, 84-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити.

2.Розірвати договір піднайму від 25 червня 2008 року, укладений між відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Надра” та приватним підприємцем ОСОБА_1.

3.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” - 85 грн компенсації по сплаті державного мита та 312,50 грн компенсації по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити частково.

5.Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код 20025456) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 400605 грн спричинених збитків, 4006,05 грн компенсації по сплаті державного мита та 312,5 грн компенсації по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.В іншій частині зустрічного позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дата підпису рішення 3 грудня 2010 року

Суддя М.К. Закурін