Рішення № 12695683, 02.12.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.10           Справа № 18/139-10. за позовом: Відділу освіти Охтирської міської ради, м. Охтирка, Сумська область

до відповідача: Комунального підприємства шкільного харчування «Мрія», м. Охтирка, Сумська область

про стягнення 6744 грн. 19 коп.           

Суддя ЗАЄЦЬ С.В.

Секретаря судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участі представників сторін:

від позивача: Зіненко З.Й., доручення № 948 від 01.12.2010р.

П`яткова О.С., довіреність № 570 від 26.07.2010р.

від відповідача: Антосяк Н.П. (директор)

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за комунальні послуги в розмірі 6744 грн. 19 коп. у відповідності до умов договору на закупівлю послуг з організації харчування учнів № 9/1 від 13.02.2009р., а також стягнути витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представники позивача в судовому засіданні підтримують позовні вимоги.

Директор відповідача у судове засідання подав відзив на позовну заяву (№ 170 від 29.11.2010р.), в якому заперечує проти позовних вимог та зазначає про те, що в третьому розділі в пункті 3.1 договору № 9/1 від 13.02.2009р. була допущена помилка, яка і зумовила укладення додаткової угоди від 01.04.2009р. У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 13.02.2009р. був укладений договір на закупівлю послуг з організації харчування учнів № 9/1, відповідно до п. 1.1 якого протягом строку дії цього договору відповідач зобов`язується забезпечувати приготування та доставку обідів для загальноосвітніх шкіл міста у такій кількості: для пільгових категорій учнів 1-4 класів – 1500 порцій, пільгових категорій учнів 5-11 класів – 21500 порцій, учнів 1-4 класів 41350 порції, а позивач зобов`язується здійснити оплату товару та його прийняття в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.п є) п. 3.1 договору, відповідач зобов`язувався оплачувати рахунки за використану електроенергію, воду, теплоенергію та каналізацію в розмірі 100%.

П.п. в) п. 3.2 договору встановлений обов`язок позивача надавати рахунки на оплату за використану електроенергію, воду, теплоенергію та каналізацію необхідну для забезпечення технічного процесу приготування, зберігання та реалізації їжі по шкільній їдальні, згідно показників лічильників.

01.04.2009р. між сторонами було укладено додаткову угоду до вищевказаного договору, згідно умов якої були змінені п.п. є) п. 3.1 та п.п. в) п. 3.2, а саме: відповідач зобов`язується оплачувати рахунки за використану воду та каналізацію в розмірі 100%; позивач зобов`язується надавати рахунки на оплату за використану воду та каналізацію необхідну для забезпечення технічного процесу приготування, зберігання та реалізації їжі по шкільній їдальні, згідно показників лічильників.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що в третьому розділі в пункті 3.1 договору № 9/1 від 13.02.2009р. була допущена помилка, яка і зумовила укладення додаткової угоди від 01.04.2009р. Відповідач наголошує, що п.п. є) п. 3.1 договору необхідно було викласти в такій редакції: «сплачувати рахунки за використану воду та каналізацію в розмірі 100%», тобто без зазначення про тепло- та електропостачання.

При цьому п. 3 додаткової угоди від 01.04.2009р. встановлено, що дана угода вступає в дію з моменту її підписання і діє протягом дії договору.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, відповідач за період з 12.02.2009р. по 31.03.2009р. повинен був відшкодувати позивачу вартість всіх спожитих комунальних послуг, включаючи спожиту теплоенергію, електроенергію, воду та водовідведення (каналізацію). А з 01.04.2009р. лише вартість послуг з водопостачання та водовідведення.

Відповідач свої зобов‘язання за договором на закупівлю послуг з організації харчування учнів № 9/1 від 13.02.2009р. щодо оплати вартості спожитих комунальних послуг за період з 13.02.2009р. по 31 03.2009р. не виконав, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за надані комунальні послуги склала 6744грн. 19 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були направлені на адресу відповідача листи № 281 від 05.05.2010р. та № 732 від 20.09.2010р. з вимогою погасити заборгованість за спожиту теплову енергію та природний газ в сумі 6744 грн. 19 коп.

У відповіді № 123 від 23.09.2010р. відповідач не визнає заборгованість за теплову енергію та природний газ, оскільки додатковою угодою до договору № 9/1 від 13.02.2009р. передбачено, що відповідач оплачує рахунки тільки за використану воду та каналізацію. Заперечення відповідача визнаються судом необґрунтованими, оскільки додаткова угода від 01.04.2009р. до договору № 9/1 від 13.02.2009р. вступає в дію з моменту її підписання (п. 3 додаткової угоди).

Таким чином, оскільки відповідач розрахунки з позивачем за надані комунальні послуги за період з 13.02.2009р. по 31.03.2009р. не провів, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору на закупівлю послуг з організації харчування учнів № 9/1 від 13.02.2009р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов’язання.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищевказані норми, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6744 грн. 19 коп. заборгованості за надані позивачем комунальні послуги за період з 13.02.2009р. по 31.03.2009р., тобто з моменту укладення договору № 9/1 від 13.02.2009р. до моменту укладення додаткової угоди до нього від 01.04.2009р., якою були змінені п.п. є) п. 3.1 та п.п. в) п. 3.2, є правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

           В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити

2. Стягнути з Комунального підприємства шкільного харчування «Мрія» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Батюка, 5, код 14007922) на користь Відділу освіти Охтирської міської ради (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Гафановича, 12, код 05399691) 6744 грн. 19 коп. заборгованості, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ

Повне рішення складене 03.12.2010р.

Суддя