Рішення № 12695675, 02.12.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

02 грудня 2010 року справа № 5020-4/207 За позовомПрокурора Нахімовського району міста Севастополя

(99011, м. Севастополь, вул. Робоча, 18)

в інтересах держави в особі Нахімовської районної в місті Севастополі Ради

(99001, м. Севастополь, вул. Горького, будинок 3);

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

(99046 АДРЕСА_1)

за участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів (99011, місто Севастополь, вулиця Демидова 13), Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі (99045, місто Севастополь, вулиця Дм. Ульянова 16)

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди у розмірі 1211,67 грн,

Суддя Погребняк О.С.

Представники:

Прокурор (Прокуратура Нахімовського району м. Севастополя) - Бабенко Т.М., посвідчення №615 від 27.07.2009;

Позивач (Нахімовська районна в місті Севастополі Рада) не зявився;

Відповідач (Фізична особа-підприємець ОСОБА_2) - не зявився;

Третя особа (Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів) не зявився;

Третя особа (Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі) не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Нахімовської районної в місті Севастополі Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди у розмірі 1211,67 грн.

Позов обґрунтований порушенням з боку відповідача інтересів держави у вигляді самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки орієнтувальною площею 0,015 га, що прилягає до орендованої ним земельної ділянці, тим самим спричинив шкоду державі в особі Нахімовської районної в місті Севастополі Ради, розмір якої був розрахований на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Ухвалою суду від 21.10.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-4/207, розгляд справи призначений на 03.11.2010.

У ході розгляду справи прокурор надав уточнення до позовній заяві, відповідно до якій просив зобовязати приватного підприємця ОСОБА_2 повернути на користь держави в особі Нахімовської районної в місті Севастополі Ради самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,015 га земель житлової та громадської забудови, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 та прилягає до земельної ділянки, яка знаходиться в оренді у ПП ОСОБА_2, шляхом звільнення, а також стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 шкоду заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 12111,67 грн. на рахунок державного бюджету Нахімовського району.

Ухвалою суду означена заява була прийнята до розгляду.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був відкладений 03.11.2010 на 18.11.2010, 18.11.2010 на 02.12.2010.

У судове засідання 02.12.2010 позивач явку уповноважених представників не забезпечив, до його початку надав клопотання про розгляд справі у відсутність представника Нахімовської районної у місті Севастополі Ради, а також надав пояснення по суті спору, у якому зазначив про те, що повністю підтримує позовну заяву прокурора Нахімовського району міста Севастополя та просить зобовязати ФОП ОСОБА_2 повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,015 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 та стягнути з відповідача суму шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 1211,67 га.

Треті особи явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки не сповістили.

Відповідач у судове засідання 02.12.2010 не зявився, явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, яка зазначена у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (АДРЕСА_1), про причини неявки не сповістив.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а незявлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника прокурора, суд

В С Т А Н О В И В:

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. № 1958 “Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель” утворено в складі Державного комітету по земельних ресурсах Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель як урядовий орган державного управління та затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель.

Згідно з п. 3 та п. 5 вказаного Положення Держземінспекція, відповідно до покладених на неї завдань, обстежує земельні ділянки, які підлягають рекультивації, та видає спеціальні дозволи на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до проектів, затверджених в установленому порядку, а також обстежує земельні ділянки, на яких заподіяна шкода внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

12 липня 2010 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Севастополі Державного комітету України із земельних ресурсів проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства приватним підприємцем ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 , про що складений акт.

У результаті перевірки виявлено факт самовільного зайняття ОСОБА_2 земельної ділянки орієнтованою площею 0,015 га, яка прилягає до орендованої ним земельної ділянки, площею 0,1481 на підставі договору оренди, укладеного з Севастопольською міською Радою від 16.01.01, зареєстрованого Управлінням земельних ресурсів у місті Севастополі Севастопольської міської державної адміністрації 05.03.2001 за №29 з цільовим призначенням для розміщення автостоянки. Самовільно зайнята земельна ділянка загороджена забором, зробленим з металічної сітки, на самовільно зайнятій земельній ділянці розташований сторонній землекористувач (вишка-ретронслятор мобільного звязку), що є порушенням вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

12.07.2010 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Севастополі Державного комітету України із земельних ресурсів винесено постанову № 000370 про накладання адміністративного стягнення. Означеною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (арк.с. 7).

У цій постанові зазначено, що вказаним порушенням заподіяно матеріальну шкоду на суму 1211,67 грн., яка розрахована відповідно до Постанови КМУ №963 від 25.07.2007.

12.07.2010 Головним Управлінням Державного комітету України із земельних ресурсів за №456 ОСОБА_2 було видано припис про усунення порушення земельного законодавства в 30-денний строк та зобовязано при виконанні припису повідомити Управління Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Севастополі. Вказаний припис одержаний відповідачем 22.07.2010 (арк.с. 8).

Листом від 25.08.2010 №1553 Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель звернулося до Прокурора Нахімовського району у місті Севастополі з проханням розглянути питання про подачу позовної заяви про стягнення з ФОП ОСОБА_2 шкоди, яка спричинена самовільним використанням земельної ділянці (арк.с. 15).

Спричинення державі матеріальної шкоди, у звязку із самовільним використанням земельної ділянці і стало підставою для звернення прокурора до господарського суду з вимогами про зобовязання відповідача повернути на користь держави в особі Нахімовської районної у місті Севастополі Ради самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,015 га земель житлової та громадської забудови, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 та прилягає до земельної ділянки, що знаходиться в оренді у відповідача шляхом звільнення, а також стягнення з відповідача вартість шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 1211,67 грн.

Заслухавши пояснення прокурора, давши оцінку доказам, суд, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 121 Конституції України та пункту 2 ст.ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", на прокуратуру покладено представництво інтересів держави при наявності порушень, або загрози протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Згідно із ст. 13 Конституції України, земля, її надра. атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Відповідно до ст.14 Конституції України, земля є основа національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної, приватної власності.

Статтею 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

До земельних належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, які регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. № 2768-III (зі змінами та доповненнями), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В силу п. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно із ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

За ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

В порушення вказаних норм, відповідачем неправомірно використовується спірна земельна ділянка без документів, що посвідчують право власності або право користування такою ділянкою.

Судом встановлено, що позивач не приймав рішення про передачу відповідачу спірної земельної ділянки у користування та не укладав відповідний правочин, протилежного відповідачем не доведено.

Згідно з пунктом 2 ст. 90 Земельного Кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

Відповідно до ст. 212 Земельного Кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використанням стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Загальні підстави та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлений ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України.

Згідно із статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 року затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (надалі Методика).

Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень (п. 2 Методики).

Відповідно до п.4 Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для земель житлової та громадської забудови за такою формулою: Шс = Пс x (Нпз x Кн x Кк ) x Кф x Кі.

де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 20, ст. 823);

Нпз - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням відповідно до групи населених пунктів за чисельністю населення, визначений у додатку 5;

Кн - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів обласного значення, мм. Києва та Севастополя, визначений у додатку 6;

Кк - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів, віднесених до курортних, визначений у додатку 7.

Як вбачається з матеріалів справи (арк.с. 9) розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки виконаний державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу та складає 1211,67 грн.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. При цьому, застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Доказів сплати шкоди, що спричинена внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 1211,67 грн. відповідачем до суду не надано.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора в частині зобовязання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, а також в частині стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 1211,67 грн., є правомірними та підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача, а саме державне мито у розмірі 187 грн. (85,00 грн. щодо немайнової вимоги прокурора + 102 грн. стосовно майнової вимоги прокурора), а також 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (99046 АДРЕСА_1, данні про ідентифікаційний номер в матеріалах справі відсутні) повернути на користь держави в особі Нахімовської районної в місті Севастополі Ради (99001, м. Севастополь, вул. Горького, будинок 3, ідентифікаційний номер 25151941) самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,015 га земель житлової та громадської забудови, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, та прилягає до земельної ділянки, що знаходиться в оренді у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, шляхом звільнення.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (99046 АДРЕСА_1, данні про ідентифікаційний номер в матеріалах справі відсутні) в доход державного бюджету (р/р 33218856700008, отримувач: Державний бюджет, Нахімовський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, ОКПО 24035606, код платежу 24062100) суму заподіяної шкоди у розмірі 1211,67 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн., 67 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (99046 АДРЕСА_1, данні про ідентифікаційний номер в матеріалах справі відсутні) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито у сумі 187,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

5.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (99046 АДРЕСА_1, данні про ідентифікаційний номер в матеріалах справі відсутні) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. на р/р 31212264700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

Суддя О.С. Погребняк

Рішення оформлено і підписано, в порядку

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України 07.12.2010