Рішення № 12695671, 02.12.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

02 грудня 2010 року справа № 5020-4/217 За позовом           Закритого акціонерного товариства “Механізація будівництва”

(99053, м. Севастополь, вул. Фіолентовське шосе, 1)

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Тонус Плюс”

(99011, м. Севастополь, вул. Очаковців , будинок 26, кв. 1),

про стягнення 102098,82 грн.,

Суддя Погребняк О.С.

Представники сторін:

Позивач (Закрите акціонерне товариство “Механізація будівництва”) – Рудюк І.В., представник, довіреність б/н від 15.01.2010;

Відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю “Тонус Плюс”) – Феценко О.М., представник, довіреність від 09.03.2010.

ВСТАНОВИВ:

          Закрите акціонерне товариство “Механізація будівництва” звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тонус Плюс” про стягнення 102098,82 грн., з яких –заборгованість за договором підряду –65236,01 грн., пеня –7822,68 грн., 9% річних –11770,45 грн., інфляційні витрати –17269,68 грн.

          Позов обґрунтований неналежним виконанням з боку відповідача умов договору підряду №31/03-ПК/Т від 31.03.2008 в частині своєчасної його оплати.

Ухвалою від 28.10.2010 позовну заяву прийнято до розгляду суддею Погребняком О.С. та порушено провадження у справі № 5020-4/217, розгляд справи призначений у судовому засіданні 10.11.2010.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 10.11.2010 була оголошена перерва до 02.12.2010.

У судовому засіданні 02.12.2010 представник позивача виклав зміст позовних вимог, на позовних вимогах наполягав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.12.2010 вимоги позивача визнав в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В С Т А Н О В И В:

31.03.2010 між Закритим акціонерним товариством “Механізація будівництва” (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тонус Плюс” (Замовник) був укладений Договір №31/03-ПК/Т підряду (арк.с. 6-8, надалі - Договір), за умовами якого підрядник приймає на себе зобов’язання по виконанню будівельно-монтажних робіт з допомогою крану КС-5363 (надалі –кран) на об’єкті «Торговельний комплекс з об’єктами соцкульпобуту»по вул. Вакуленчука, 33А, у місті Севастополі, перебазування в обидва кінці, збирання, розбирання, монтаж, демонтаж, технічне засвідчення, технічне обслуговування крану в процесі роботи під керівництвом власних ІТР та власного обслуговуючого персоналу, роботу крану при виконанні замовником будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, замовник приймає на себе зобов’язання оплатити виконанні підрядником роботи. Вартість робіт, які поручаються Підряднику за цім Договором формуються за договірною ціною на перебазування, збирання, розбирання, монтаж, демонтаж крану на об’єкті, а також відповідно від часу знаходження крану у Замовника, відповідно до рапортів та актів вартості виконаних робіт крану, які складені з урахуванням вартості м/години, узгодженої сторонами (пункт 1.3 Договору).

Відповідно до пункту 2.3 Договору, розрахунки за роботу крану здійснюються щомісячно за договірною ціною на підставі актів вартості виконаних робіт по роботі крану, підписаних представниками сторін та завірених печаткою або штампом замовника.

Акти вартості виконаних робіт підписуються сторонами за результатами роботи за кожний місяць та не пізніше останнього дня кожного місяця, складаються на підставі рапортів, що підписуються щоденно.

За умовами пункту 2.4 Договору, оплату за здійснені роботи Замовник проводить щомісячно, протягом 7 днів з моменту підписання Актів про вартість виконаних робіт, грошовими коштами, шляхом перерахування суми вартості виконаних обсягів робіт на розрахунковий рахунок або в касу Підрядника з урахуванням виплаченого авансу.

Відповідно до пунктів 4.1.-4.3. Договору строк його дії –з моменту підписання до 31.12.2008. Після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати договір за 10 днів до закінчення строку його дії. Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Згідно з пунктом 5.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання умов Договору, сторони несуть відповідальність, згідно з діючим законодавством України.

Зобов’язання щодо здійснення робіт позивачем виконувались належним чином та своєчасно, що підтверджується, актами виконаних робіт №646 від 30.09.2008 та 694 від 31.10.2008.

Втім, відповідач в порушення умов договору оплату за виконані роботи належним чином не здійснив, заборгованість відповідача перед позивачем за договором склала 65236,01 грн.

Невиконання зобов’язань за договором з боку відповідача і стало причиною для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позов Закритого акціонерного товариства "Механізація Будівництва" таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін виникли з приводу виконання договору підряду.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати виконаних за вказаним договором робіт з урахуванням індексу інфляції, а також 9% річних та пені за порушення зобов’язання. Тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), а також Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996, які регулюють загальні положення про зобов’язання (в тому числі про договір підряду), питання виконання зобов’язань та відповідальності за порушення зобов’язань.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктами 98, 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005, оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Судом встановлено, а відповідачем не оспорюється той факт, що позивач у виконання умов договору надав йому для роботи баштовий кран КС-53 63.

Факт виконання робіт баштовим краном підтверджується актами приймання вартості виконаних робіт № 646 за вересень 2008 року на суму 53884,22 грн. (з ПДВ), підписаним повноважними представниками сторін 30.09.2008; № 694 за жовтень 2008 року на суму 19489,25 грн. (з ПДВ), підписаним представниками Підрядника та Замовника 31.10.2008 (арк.с. 10-11).

Оплата за договором відповідачем була здійснена лише частково за актом виконаних робіт №646 у сумі 8137,46 грн. платіжним дорученням №236 від 23.10.2008, таким чином сума боргу за актом №646 складає 45746,76 грн.

Доказів оплати робіт за актом №694 відповідачем не надано.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.4 Договору встановлено, що оплата виконаних робіт проводиться щомісячно, протягом 7 днів з моменту підписання актів вартості виконаних робіт.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У встановлені строки відповідач взяті на себе за Договором зобов’язання щодо оплати проведених робіт не виконав.

Отже, наявна заборгованість в сумі 65236,01 грн. підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів сплати суми боргу за Договором не надав, у судовому засіданні визнав наявність несплаченої заборгованості.

Згідно з частиною 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За викладених обставин суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 65236,01 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що при неналежному виконанні грошових зобов’язань нараховується пеня в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення без урахування строку позовної давності. Також, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, замовник сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 9% річних від простроченої суми. Нарахування штрафних санкцій припиняється з дня виконання зобов’язань.

Позивачем нарахована пеня в розмірі 7822,68 грн.

Суд перевірив розрахунок пені, наданий позивачем, в тому числі щодо розміру облікової ставки НБУ, що брався до уваги при розрахунку, а також розміру заборгованості і періоду прострочення.

За результатами перевірки суд дійшов висновку про те, що здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 7822,68 грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції у загальній сумі 17269,68 грн. та 9% річних у загальній сумі 11770,45 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічне положення щодо сплати процентів міститься і в частині третій статті 692 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідач прострочив виконання зобов’язання, визначеного пунктом 2.4. Договору, щодо оплати робіт протягом 7 днів з моменту підписання Актів про вартість виконаних робіт.

Також пунктом 5.2. Договору підряду сторони визначили інший розмір процентів, ніж встановлений статтею 625 Цивільного кодексу України, а саме: 9% (замість 3%).

Отже, інфляційне збільшення суми боргу та нарахування позивачем 9% річних за користування чужими грошовими коштами суд вважає правомірним.

Суд перевірив розрахунок 9% річних та індексу інфляції, зроблений позивачем (арк.с. 12), вважає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 9% річних в сумі 11770,45 грн. та індексу інфляції в розмірі 17269,68 грн. також підлягають задоволенню.

При проведенні розрахунку збитків від інфляції судом застосовані рекомендації, що викладені в Листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97Р, та офіційні індекси інфляції, встановлені Державним комітетом статистики України.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу у розмірі 65236,01 грн., сума пені –7822,68 грн.; 9% річних –11770,45 грн., індекс інфляції –17269,68 грн. а всього 102098,82 грн.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього судові витрати, а саме: державне мито в сумі 1020,99 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тонус Плюс” (99011, м. Севастополь, вул. Очаковців , будинок 26, кв. 1, ідентифікаційний код 30475947) на користь Закритого акціонерного товариства “Механізація будівництва” (99053, м. Севастополь, вул. Фіолентовське шосе, 1, ідентифікаційний код 22288148 ) суму основного боргу у розмірі 65236,01 грн., суму пені –7822,68 грн.; 9% річних – 11770,45 грн., індекс інфляції –17269,68 грн. а всього 102098,82 грн.. (сто дві тисячі дев’яносто вісім грн. 82 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тонус Плюс” (99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, будинок 26, кв. 1, ідентифікаційний код 30475947) на користь Закритого акціонерного товариства “Механізація будівництва” (99053, м. Севастополь, вул. Фіолентовське шосе, 1, ідентифікаційний код 22288148 ) витрати по сплаті державного мита в сумі 1020,99 грн. (одна тисяча двадцять грн. 99 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 07.12.2010