Рішення № 12695666, 02.12.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

02 грудня 2010 року справа № 5020-10/260 Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Закритого акціонерного товариства «Механизация строительсьва»

(вул. Фіолентівське шосе, буд. 1, м. Севастополь, 99053)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс»

(99011, м. Севастополь, вул. Очаківців, 26, кв.1)

про стягнення 324521,38 грн., з яких: 213 829,78 грн. –основна заборгованість, 23738,74 грн. –пеня, 51230,56 грн. –інфляційні втрати,

за участю представників:

позивача –Рудюка І.В., довіреність № б/н від 15.01.2010;

відповідача –Феценко О.М., довіреність № б/н від 09.03.2010.

          Закрите акціонерне товариство «Механизация строительсьва»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс»(далі –Відповідач) про стягнення 324521,38 грн., з яких: 213 829,78 грн. –основна заборгованість, 23738,74 грн. –пеня, 51230,56 грн. –інфляційні втрати.

          Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням належним чином Відповідачем обов’язку щодо оплати виконаних робіт відповідно до умов договору №20/06-БК від 20.06.2008.

          В судовому засіданні 02.12.2010 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

          В судовому засіданні 02.12.2010 представник Відповідача позовні вимоги визнав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2008 між Закритим акціонерним товариством «Механизация строительсьва» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс»(Замовник) укладений договір №20/06-БК (далі –Договір), відповідно до умов якого Виконавець приймає на себе обов’язок провести монтаж баштового крану та виконати їм будівельно-монтажні роботи для Замовника (далі –Роботи), а Замовник, у свою чергу, прийняв на себе обов’язок прийняти та оплатити вартість виконаних робіт (пункт 1.1, 1.2 Договору) /а.с.6-8/.

Договором встановлені наступні умови.

Згідно з пунктом 1.4 Договору вартість роботи баштового крану –132,50 грн/м.час з ПДВ, без урахування спожитої електричної енергії, при полуторозмінній роботі.

Відповідно до пункту 1.5 Договору вартість робіт по монтажу, демонтажу та перебазуванню баштового крану, встановлена даним Договором, складає 73,40 тисяч грн. з урахуванням ПДВ, 2,0 ланок кранових шляхів = 39,25 тисяч грн. з урахуванням ПДВ (щебінь замовника).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Замовник проводить оплату вартості робіт по перевезенню, розбиранню, збірці, монтажу, демонтажу крану та ланок кранових шляхів у два етапи: 70,00 тисяч грн. –протягом 2-х днів з дня підписання Договору і за два дні до початку робіт по монтажу крану, на підставі Договору. Суму, що залишилась замовник сплачує Підряднику за два дні до пред’явлення крану інспекції ДНОТ та запуску його у роботу.

Документом, що підтверджує виконання робіт по перевезенню, розбиранню, збірці, монтажу, демонтажу крану та ланок кранових шляхів є Акт про вартість виконаних робіт, підписаний представниками сторін та завірений печаткою або штампом Замовника.

Відповідно до пункту 2.2 Договору оплата за роботу крану проводиться предоплатою вартості робіт не менш ніж щоденна полуторокошторисна місячна робота, виходячи з балансу робочого часу без урахування часу роботи у вихідні та святкові дні, в строк до п’ятого числа місяця, наступного за звітним, на підставі Договору.

Згідно з пунктом 2.4 Договору оплату виконаних робіт «Замовник» проводить щомісячно, протягом 7-ми днів з моменту підписання актів про вартість виконаних робіт, грошовими коштами, шляхом перерахування суми вартості виконаних обсягів робіт і роботи крану на розрахунковий рахунок Виконавця, за вирахуванням авансу.

Додатковою угодою №1 від 25.02.2010 до Договору /а.с.9/ умови договору частково змінювались.

Строк дії Договору встановлено з моменту його підписання та до 31.12.2008. По закінченню строку дії Договору вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про своє бажання розірвати Договір в десятиденний строк до спливу строку його дії.

Судом встановлено, що Договір чинний та недійсним не визнаний.

          На виконання умов договору Позивач виконав на користь Відповідача роботи, передбачені Договором, що підтверджується актами про вартість виконаних робіт /а.с.10-14/ та актом виконаних підрядних робіт /а.с.15-16/, що підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками підприємств.

          Проте Відповідач умови Договору виконав не в повному обсязі, роботи оплатив частково.

Станом на момент подачі позову заборгованість Відповідача перед Позивачем складала 213829,78 грн. та на час прийняття рішення по справі не погашена.          

                    Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору підряду є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення Господарського кодексу України та положення глави 61 Цивільного кодексу України.

Частиною другою статті 317 Господарського кодексу України визначено, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим (частина перша статті 861 Цивільного кодексу України).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (частина четверта статті 882 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

           З огляду на наведене, позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 213829,78 грн. підтверджуються матеріалами справи, визнаються Відповідачем є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

                    У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань Позивач просить суд стягнути з Відповідача інфляційні втрати в розмірі 51230,56 грн. за період з 08.08.2008 по 20.10.2010, 9% річних в розмірі 35722,30 грн. за період з 08.08.2008 по 20.10.2010 та пеню в розмірі 35722,30 грн. за період з 08.08.2008 по 20.10.2010.

                    В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

                    Пунктом 5.3 Договору передбачено, що при неналежному виконанні грошового зобов’язання, нараховується пеня у розмірі пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несплаченої суми за кожен день прострочки, без урахування строку позовної давності. Також, згідно зі статтею 625 ЦК України, Замовник сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 9% річних від простроченої суми. Нарахування штрафних санкцій припиняється з дня виконання зобов’язання.

Обчислюючи розмір пені /а.с.19/, Позивач застосував подвійну облікову ставку Національного банку України, що відповідає нормам спеціального законодавства, а саме - Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 №543/96-ВР, (стаття 3), Договором встановлений спеціальний порядок нарахування пені.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 23738,74 грн. за період з 08.08.2008 по 20.10.2010 підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

                    Пунктом 5.3 Договору встановлено, що Замовник сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 9% річних від простроченої суми.

Розрахунок Позивача 9% річних /а.с.19/ визнаний судом правильним.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення 9% річних в розмірі 35722,30 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розрахунок Позивача інфляційних втрат /а.с.19/ визнаний судом вірним, зокрема, розрахунок інфляційних втрат відповідає правилам, наведеним у рекомендаційному листі Верхового Суду України №62-97р від 03.04.1997.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 51230,56 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс»(99011, м. Севастополь, вул. Очаківців, 26, кв.1, ідентифікаційний код 30475947, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства «Механизация строительсьва»(вул. Фіолентівське шосе, буд. 1, м. Севастополь, 99053, ідентифікаційний код 22288148, р/р 26009013023528) 324521,38 грн. (триста двадцять чотири тисячі п’ятсот двадцять одна грн. 38 коп.), у тому числі: сума основного боргу –213829,78 грн., 9% річних –35722,30; інфляційні втрати –51230,56 грн., пеня –23738,74 грн., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 3245,90 грн. (три тисячі двісті сорок п’ять грн. 90 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 07.12.2010.