Рішення № 126955340, 28.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18857/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Богуславське» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Богуславське» (далі - позивач) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову Приватному підприємству «Богуславське» в підтвердженні (продовженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік та про відмову в прийнятті декларацій податкових декларацій №9032874069 від 18.02.2024 року, №9032873424 від 18.02.2024 року, №9032877019 від 18.02.2024 року та розрахунку частки сільськогосподарського виробника за 2023 рік за №9032900979 від 18.02.2024 року, що оформлені листом №6372/6/15-32-04-09-06 від 27.02.2024;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести до Реєстру платників єдиного податку відомості щодо Приватного підприємства «Богуславське» як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2024 року;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області прийняти податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік №9032874069 від 18.02.2024 року, №9032873424 від 18.02.2024 року, №9032877019 від 18.02.2024 року та розрахунок частки сільськогосподарського виробника за 2023 рік за №9032900979 від 18.02.2024 року датою їх фактичного отримання податковим органом;

стягнути у примусовому порядку з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Приватного підприємства «Богуславське» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі двадцять дві гривні 40 копійок).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу надійшло Рішення ГУ № 6372/6/15-32-04-09-06 від 27.02.2024, згідно до якого реєстрація позивача як підприємця у якості платника Єдиного податку 4 групи анулюється з 01.01.2024 року. Позивач вважає рішення незаконним, таким що суперечить нормам Податкового кодексу України та суттєво погіршує економічний стан як підприємця, оскільки внаслідок оскаржуваного рішення його буде протизаконно змушено сплачувати більше податків, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 27.06.2024 року відкрито провадження по справі та повідомлено, що суд розгляне справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому не погодився з викладеними у позовній заяві підставами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Згідно даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС, ПП «Богуславське» надало до Великомихайлівської ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області звітну нову податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік від 18.02.2024 № 9032874069, звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік від 18.02.2024 № 9032873424, загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік від 18.02.2024 № 9032877019, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік від 18.02.2024 № 9032900979. Форма податкової декларації не відповідає змісту відповідного податку, тобто порушено вимоги ст.48 глави 1 розд. ІІ ПКУ, а саме: звітність надана всупереч нормам пп. 291.5.3 п.291.5? ст.291 та абзацу другого пп. 291.5.1 п. 291.5 ст.291 ПКУ. Враховуюче вищевикладене, а саме те, що серед наявних КВЕД-2010 ПП «Богуславське» використовує у своїй діяльності КВЕД 01.49, 10.12 та станом на 01.01.2024 року за платником обліковувався податковий борг в сумі 956444,73 грн. та з метою приведення у відповідність ІКП ПП «Богуславське» звітній новій податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік від 18.02.2024 № 9032874069, звітній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік від 18.02.2024 № 9032873424, загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік від 18.02.2024 № 9032877019, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік від 18.02.2024 № 9032900979 присвоєно статус «не визнано як податкову звітність» єдиного податку четвертої групи у 2024 році. Відповідач вважає, що рішення Головного управління ДПС в Одеській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку 4 групи №6372/6/15-32-04-09-06 від 27.02.2024 року прийнято законно та обґрунтовано

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Богуславське», код ЄДРПОУ 30817070, є сільськогосподарським підприємством, що зареєстроване 23.03.2000 року з основним видом діяльності згідно КВЕД-2010 « 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур».

Позивач веде свою діяльність за спрощеною податковою системою на 4 (четвертій) групі єдиного податку як підприємство, частка сільськогосподарського товарного виробництва якого за попередні податкові (звітні) роки дорівнює або перевищує 75%.

18.02.2024 року на підтвердження (продовження) статусу платника податку на четвертій групі єдиного податку позивач надав до ГУ ДПС в Одеській звітну документацію, яка була прийнята відповідачем:

- звітну нову податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік від 18.02.2024 року №9032874069;

- звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік від 18.02.2024 року №9032873424;

- загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік від 18.02.2024 року №9032877019

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік від 18.02.2024 року №9032900979.

Відповідачем було надано рішення у формі листа №6372/6/15-32-04-09-06 від 27.02.2024 року, згідно з яким останній відмовив позивачу у продовженні статусу платника єдиного податку у зв`язку з: 1) наявністю серед зареєстрованих видів діяльності Позивача кодів КВЕД 01.49 та 10.12; 2) наявність у позивача станом на 01.01.2024 року податкового боргу у сумі 956 444,73 грн.

Даним рішенням також повідомлено, що вище переліченій звітній документації позивача присвоєно статус «не визнано як податкова звітність» єдиного податку четвертої групи у 2024 році, а позивач з 01.01.2024 року є платником податків на загальній системі оподаткування та є платником податку на прибуток.

Вважаючи дане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою про його скасування.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За нормами п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням

Відповідно до п.291.2 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено ст.299 ПК України, відповідно до п.299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п.299.2 ст.299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Абзацом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Відповідно до пп.3 п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Приписами п.299.11 ст.299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Судом встановлено, що лист №6372/6/15-32-04-09-06 від 27.02.2024 про відмову Приватному підприємству «Богуславське» в підтвердженні (продовженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік та про відмову в прийнятті декларацій податкових декларацій №9032874069 від 18.02.2024 року, №9032873424 від 18.02.2024 року, №9032877019 від 18.02.2024 року та розрахунку частки сільськогосподарського виробника за 2023 рік за №9032900979 від 18.02.2024 року прийнято на підставі звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік від 18.02.2024 № 9032874069, звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік від 18.02.2024 № 9032873424, загальної звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік від 18.02.2024 № 9032877019, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік від 18.02.2024 № 9032900979.

Відповідно до положень п.299.5 ст. 299 ПК України в разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб`єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб`єктом господарювання у встановленому порядку.

З огляду на вищевикладене, відсутність письмової відмови позивачу у реєстрації у 2024 році платником єдиного податку четвертої групи, як це передбачено п.299.5 ст.299 ПК України з підстав наявності у поданих в порядку пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України документах недоліків або порушення строків подачі документів, не проведення податковим органом документальної перевірки позивача, відсутність рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи свідчить про не доведення податковим органом дотримання ним як суб`єктом владних повноважень способу реалізації владних управлінських функцій, а також доводить безпідставність та протиправність дій податкового органу щодо не підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2024 році.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі № 804/2321/17, від 08.05.2018 р. у справі № 816/1088/17, від 06.02.2018 р. у справі № 816/543/17 (К/9901/2404/17), від 02.10.2018 р. у справі № 805/1307/17-а, від 19.04.2019 р. у справі № 822/2037/18, від 29.01.2019 р. у справі № 818/945/17, від 26.02.2019 р. у справі № 816/543/17.

Способом реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу за наявності встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників цього податку на підставі проведеної виїзної документальної перевірки.

Натомість, відповідачем відповідне рішення не приймалося та документальна виїзна перевірка не проводилася.

Враховуючи вищевикладене, відповідач порушив законодавчо встановлені вимоги до порядку, строків та форми прийняття відповідного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи / відмову в продовженні перебуванні на спрощеній системі оподаткуванні шляхом виключення позивача з реєстру платників цього податку

Відповідно до пп.291.5-1.1 п.291.5-1 ст.291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб`єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м`яса свійської птиці)

Підпунктом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України регламентовані випадки коли платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

З системного аналізу даних правових норм слідує, що платниками єдиного податку четвертої групи не можуть бути суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльності згідно з КВЕД-2010, яка відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів).

Разом з тим, позивач вже мав статус платника єдиного податку четвертої групи, а тому він повинен був тільки підтвердити цей статус на 2024 рік.

При цьому, не зважаючи на наявність в його переліку зареєстрованих видів діяльності за кодами 01.47 та 01.49, позивач не здійснював діяльності за КВЕД 01.47, 01.49, що підтверджується розрахунком частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік від 18.02.2024 року №9032900979, які подавалися до Головного управління ДПС в Одеській області. Даним розрахунком надані відомості, що позивач за 2023 рік отримав дохід від сільськогосподарського товаровиробництва на суму 2 416 652,90 грн., з яких 100% складає дохід, отриманий «від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також від реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті».

Відтак, посилання відповідача на наявність в переліку зареєстрованих у позивача кодів КВЕД 01.47 та 01.49 як на підставу для відмови позивачу в подовженні статусу платника єдиного податку четвертої групи є такими, що суперечать вимогам законодавства.

Відповідач також посилається на положення пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, згідно з яким не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Положеннями пункту 299.6 статті 299 ПК України визначено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Системний правовий аналіз вищенаведених положень п.299.6 ст. 299, п. 299.10 статті 299, п.299.11 ст.299 ПК України, дає підстави для висновку, що законодавцем чітко розмежовано поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Оскільки позивач у 2021-2023 роках вже був платником єдиного податку четвертої групи, то у межах спірних відносин йдеться саме про підтвердження останнім статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Відтак, доводи контролюючого органу про наявність податкового боргу в сумі 956444,73 грн. як підстава відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на приписи підпункту 291.5-1.3. пункту 291.5-1 статті 291 ПК України є протиправними, оскільки ці норми встановлюють умови, за якими суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Дані висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 11.01.2024 року у справі №810/3210/17, від 22.07.2022 у справі №818/2056/18, від 06.02.2018 у справі №816/543/17, від 29.03.2018 у справі №804/2321/17, від 16.04.2018 у справі №808/657/16 та від 08.05.2018 у справі №816/1088/17.

Отже, у відповідача не було правових підстав для відмови позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи в 2024 році, а також й у прийнятті описаної вище податкової звітності, що є підставою для скасування спірного рішення.

Відповідно до п.п.299.1, 299.2 ст.299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Згідно із пунктом 15 Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 835 розпорядник інформації самостійно обирає періодичність оновлення наборів даних, які перебувають в його володінні та оприлюднюються, якщо інше не передбачено законодавством.

Під час вибору періодичності оновлення наборів даних розпорядник інформації повинен забезпечити максимально можливу частоту їх оновлення та підтримки в актуальному стані на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних. Розпорядниками інформації може обиратися така періодичність оновлення наборів даних: для наборів даних, оприлюднених за допомогою інтерфейсу прикладного програмування, - більш як один раз на день; для наборів даних, що мають планову періодичність оновлення - більш як один раз на день; щодня; щотижня; щомісяця; щокварталу; кожного півріччя; щороку.

У разі внесення до наборів даних позапланових змін оновлення таких наборів на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних здійснюється протягом трьох робочих днів з моменту внесення таких змін.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У свою чергу статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 04.05.2023 р. у справі № 320/1040/19, від 06.05.2020 р. у справі № 812/1137/16, від 26.02.2019 р. у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 р. у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 р. у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 р. у справі № 813/4266/17).

Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

У справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, пункти 70, 71) Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п.119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n.73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п.58).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п.74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n.58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п.67, від 11 червня 2009 року).

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Враховуючи вищенаведене, з метою ефективного захисту прав та законних інтересів Приватного підприємства «Богуславське» слід окрім скасування оскаржуваного рішення, також забезпечити відновлення прав позивача, що порушені внаслідок його прийняття, а саме: зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області внести до Реєстру платників єдиного податку відомості щодо ПП «БОГУСЛАВСЬКЕ» як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2024 року; зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області прийняти податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік №№ 9032874069, 9032873424, 9032877019 від 18.02.2024 року та розрахунок частки сільськогосподарського виробника за 2023 рік за №9032900979 від 18.02.2024 року днем їх фактичного отримання податковим органом.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

В И Р І Ш ИВ :

Позовну заяву Приватного підприємства «Богуславське» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову Приватному підприємству «Богуславське» в підтвердженні (продовженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік та про відмову в прийнятті декларацій податкових декларацій №9032874069 від 18.02.2024 року, №9032873424 від 18.02.2024 року, №9032877019 від 18.02.2024 року та розрахунку частки сільськогосподарського виробника за 2023 рік за №9032900979 від 18.02.2024 року, що оформлені листом №6372/6/15-32-04-09-06 від 27.02.2024 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести до Реєстру платників єдиного податку відомості щодо Приватного підприємства «Богуславське» як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2024 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області прийняти податкові декларації Приватного підприємства «Богуславське», як платника єдиного податку четвертої групи, на 2024 рік №9032874069 від 18.02.2024 року, №9032873424 від 18.02.2024 року, №9032877019 від 18.02.2024 року та розрахунок частки сільськогосподарського виробника за 2023 рік за №9032900979 від 18.02.2024 року датою їх фактичного отримання податковим органом.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Богуславське» (код ЄДРПОУ 30817070) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА