Рішення № 12695443, 03.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.10 Справа№ 10/223(10)

За позовом Відкрите акціонерне товариство «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-робоводне підприємство» м. Київ

До відповідача 1 Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Львів

До відповідача 2 ОСОБА_2, м. Київ

До відповідача 3 Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ

Про стягнення боргу та виключення зі складу акціонерів

Суддя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача Якимів А.В. - довіреність від 11.01.2010 року

Від відповідача ОСОБА_4 - довіреність від 06.09.2010 року

Від відповідача 2 не зявився

Від відповідача 3 не зявився

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Сторони подали письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» (Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 (Відповідач-1), акціонера ВАТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство»ОСОБА_2, (Відповідач-2), ПАТ комерційний банк «ПриватБанк»про стягнення заборгованості за договором ; виключити ОСОБА_2 зі складу акціонерів відкритого акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство»; зобов'язати реєстратора Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», внести до системи реєстру власників іменних цінних паперів відкритого акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство»запис про перехід права власності на 2040409 штук простих іменних акцій відкритого акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство»загальною номінальною вартістю 510102,25 грн. (пятсот десять тисяч сто дві гривні 25 коп.), з особового рахунку ОСОБА_2 на особовий рахунок Емітента, як викуплені товариством власні акції.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у попередніх ухвалах суду.

У судовому засіданні 03.12.2010р. за згодою присутніх представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Позивач послався на порушення Відповідачем 1 ст. ст. 509, 525, 530, 610 Цивільного кодексу України, та зазначає що Відповідач 1 не виконавши зобовязання щодо подачі позову від імені Замовника у вказаний Договором строк, прострочив виконання зобовязань та не виконав їх у повному обсязі чим порушив умови Договору.

Згідно з п. 4.3. Договору у випадку прострочення виконання зобовязань або виконання зобовязань не в повному обсязі з боку Виконавця, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 1000,00 тис. грн.

Крім того, як вважає позивач, Відповідачем 1 не було виконано належним чином та не в повному обсязі зобовязання за Договором від 25.11.2009 р. про надання юридичних послуг, що передбачають подачу позову від імені Позивача про відшкодування майнової шкоди, завданої Позивачу неправомірними діями, Позивач вважає за доцільне стягнути з Відповідача 1 штраф за прострочення виконання зобовязань, передбачених умовами Договору й Позивач вимушений самостійно звертатися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Натомість, Відповідач 2 перебуваючи на посаді директора ВАТ «Хмельницькрибгосп»та будучи акціонером очолюваного ним підприємства приймав рішення про відчуження основних фондів Товариства, їх списання, а кошти від реалізації спрямовував на свою користь та на збиток підприємству.

Приймаючи рішення, що потягнули за собою збитки ВАТ «Хмельницькрибгосп», Відповідач-2, на думку Позивача, свідомо діяв на шкоду інтересам товариства, акціонерам та грубо й систематично порушував норми чинного законодавства і Статуту.

Згідно з ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства зобов'язані:

а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Позивач зазначає, що, що оскільки і товариство з обмеженою відповідальністю, і акціонерне товариство є господарськими товариствами та загальні норми створення та діяльності у них однакові, відповідно на акціонерні товариства, за аналогією права, поширюються і інші норми, передбачені для товариств з обмеженою відповідальністю Законодавством.

Виключення учасника Товариства є формою відповідальності його перед Товариством за невиконання обов'язків, передбачених установчими документами або законом. Крім того, як вказує Позивач, невиконання одним з учасників Товариства своїх обов'язків перед Товариством може порушувати інтереси інших учасників, оскільки створюються перешкоди в реалізації їх корпоративних прав.

Представник Відповідача 1 просить в задоволені позову ВАТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-робоводно підприємство», в частині позовних вимог про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 1000,00 грн. за порушення умов договору відмовити за безпідставністю.

Відповідач 2 в судове засідання зявився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідач 3 в судове засідання не зявився про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач 2 та відповідач 3 своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Подача позову відбувається шляхом звернення до суду з письмовою заявою, в якій зацікавлена особа ( позивач ) формулює свою вимогу до осіб, до яких звернена вимога. Правова природа позову як процесуального засобу захисту права полягає у тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку перевірив законність та обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір.

Сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне:

Між Відкритим акціонерним товариством «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» (Позивач) та Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (Відповідач 1) 25.11.2009 р було укладено Договір про надання юридичних послуг (далі - Договір), на підставі якого Відповідач 1 Виконавець за Договором зобов'язався надати Позивачу Замовнику за Договором, юридичні послуги у строки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору Відповідач 1 (Виконавець) зобов'язався надати Позивачу (Замовнику) належним чином в повному обсязі юридичні послуги, передбачені п.1.2. Договору на високому професійному рівні та в порядку передбаченому Договором, забезпечити своєчасність вчинення необхідних юридичних та фактичних дій в межах предмету Договору з урахуванням вимог чинного законодавства України, при наданні юридичних послуг за цим Договором погоджувати із Замовником проекти підготовлених документів.

Пунктом 1.2. Договору, передбачено, що юридичні послуги за Договором включають в себе обовязок Виконавця щодо підготовки документів, надання для погодження та затвердження їх Замовником, у строк до 25.12.2009 року з метою подачі позову до суду від імені Замовника щодо захисту прав та інтересів Замовника, зокрема позову про відшкодування майнової шкоди, завданої Замовнику неправомірними діями у строк до 25.12.2009 року, а також представництво інтересів Замовника у суді, розроблення процесуальних документів, надання Замовнику консультацій, висновків з правових питань, що виникають в процесі розгляду даної справи у суді.

Виконавцем у строк, визначений Договором, було підготовлено усі необхідні документи та надано для погодження та затвердження їх Замовнику, що підтверджується Актом приймання-передачі від 10.12.2009 року.

Як встановлено судом Виконавець не виконав неналежним чином зобовязання за Договором, оскільки у строк, визначений Договором, а саме - до 25.12.2009 року й станом на день розгляду спору Виконавцем не подано до суду позов про відшкодування майнової шкоди Замовника та захисту прав та законних інтересів Замовника ( в матеріалах справи докази відсутні).

Згідно з п. 2.1. Договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику належним чином в повному обсязі юридичні послуги, передбачені п.1.2. Договору на високому професійному рівні, та в порядку передбаченому цим Договором, та забезпечити своєчасність вчинення необхідних юридичних та фактичних дій в межах предмету цього Договору з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Згідно з п. 4.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та данного Договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відтак, Відповідач 1, не виконавши зобовязання щодо подачі позову від імені Замовника у вказаний Договором строк, прострочив виконання зобовязань та не виконав їх у повному обсязі чим порушив умови Договору.

Згідно з п. 4.3. Договору у випадку прострочення виконання зобовязань або виконання зобовязань не в повному обсязі з боку Виконавця, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 1000,00 тис. грн.

Таким чином суд погоджується з вимогами Позивача щодо стягнення з Відповідача 1 штрафу у розмірі 1000,00 тис. грн.

Крім того, судом встановлено, що рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «Хмельницькрибгосп»що закріплене у протоколі від 26.02.2005 року управління господарської діяльності Позивача з 26.02.2005 року здійснювалось під керівництвом директора ОСОБА_2 (Відповідача 2).

Як встановлено судом, з «01»березня 2009 року, у звязку з різким погіршенням фінансових показників ВАТ «Хмельницькрибгосп», на підприємстві було ініційовано проведення Аудиторською компанією «Престиж»аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності ВАТ «Хмельницькрибгосп», що здійснювалася особами Виконавчого органу Товариства в період за 2008 рік та з 01.01.2009 року по 31.09.2009 рік.

В результаті проведеного аудиту( Висновок щодо фінансово-господарського стану ВАТ) первинних документів Аудиторською компанією «Престиж»були виявленні порушення фінансової дисципліни з боку Директора ВАТ «Хмельницькрибгосп»ОСОБА_2, а саме:

Одержані аванси (первинні документи відсутні) на суму 616000 грн., заборгованість до бюджету: податок на додану вартість 5400 грн., до фонду соціального страхування з штрафними санкціями 147100 грн., перед працівниками по заробітній платі 326000 грн., до пенсійного фонду України з штрафними санкціями 130300 грн., податок на додану вартість 151000 грн., податок з доходів фізичних осіб 166400 грн., фонд нещасних випадків на виробництві 28800 грн., перед підзвітними особами 54500 грн., реалізовані основні засоби без належного оформлення документів 184127 грн., загибель товарної риби, без належного оформлення документів 419636 грн., сумнівні операції з контрагентами (рух коштів, документи не надано) 463125 грн., різниця з балансом на 01.01.2009 (зменшення дебіторської заборгованості на 177000 грн., документи відсутні), невиробничі витрати 514708 грн., видані незаконно фінансові допомоги 12840 грн., списання паливно мастильних матеріалів на заробітну плату 27993 грн., фінансові санкції з боку податкових органів, за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій»635936 грн.

Відповідно до поданого Висновку - збитки Позивача заподіяні неправомірними діями Відповідача 2 за час перебування його на посаді директора ВАТ «Хмельницькрибгосп», становили для підприємства 4060 865 тисяч гривень.

Згідно висновку Державної госпрозрахункової установи «Агентство з питань банкрутства»Мінекономіки України від 03 березня 2010 року, встановлено всі ознаки доведення Виконавчим органом Товариства - директором ОСОБА_2 ВАТ «Хмельницькрибгосп»до банкрутства.

Позивачем доведено, що по поточним фінансовим зобовязанням підприємства у 2009 році Виконавчий орган Товариства на чолі з директором ОСОБА_2 вів підприємство до збиткової діяльності і розмір нанесеного збитку на 31.12.2009 року (стор.10-11 Висновку ДГУ «Агентство з питань банкрутства» від 03.03.10 р.) становить 1066 тис. грн., порівняно з показниками фінансово-господарської діяльності:

- у 2007 році в сумі 40 тис. грн. чистого прибутку;

- у 2008 році в сумі 99 тис. грн. чистого прибутку.

Аналізом фінансово-господарської діяльності підприємства на предмет доведення його до банкрутства встановлюється погіршення показників платоспроможності підприємства протягом 2009 року, повязаних із нерентабельною та збитковою діяльністю ВАТ «Хмельницькрибгосп» (розділ 3 Висновку ДГУ «Агентство з питань банкрутства» від 03.03.10р.).

Позивач, провівши Аналіз динаміки та структури пасиву Балансу підприємства за 2009 рік, доводить факт створення штучної кредиторської заборгованості у підприємства, загальний обсяг якої на 31.12.2009 року становить 2879 тис. грн. у складі якої обліковується сумнівна господарська операція за розрахунком векселями за якою ВАТ «Хмельницькрибгосп» на основну суму 522 839,58 грн. заборгованості за поставлені ВАТ «Деражнянське хлібоприймальне підприємство» комбікорма, згідно додаткових угод від 01.10.2009 року має розраховуватися з донарахуванням 30% річних по векселю серія АА № 0502886, виданий 01.10.2009 року на суму 177 261,30 грн., по векселю серія АА № 0502887, виданий 01.10.2009 року на суму 201 306,42 грн., по векселю серія АА № 0502888, виданий 01.10.2009 року на суму 144 272,86 грн.

Здійснення вексельного розрахунку ґрунтується згідно укладених цивільно-правових угод - договору купівлі-продажу №2, від 25.02.2008 року з ОСОБА_5 на загальну суму 177 261,30 грн.; договору купівлі-продажу № 5, від 13.03.2008 року з ВАТ «Деражнянський ХПП» на загальну суму 201 306,42 грн.; договору постачання № 01/06-09-1, від 01.06.2009 року з ВАТ «Деражнянський ХПП» на загальну суму 144 272,86 грн.

Наведені Позивачем факти та наявність Висновку ДГУ «Агентство з питань банкрутства»від 03.03.2010 року підтверджують про наявність в діях Відповідача 2 та посадових осіб Виконавчого органу Товариства ознак доведення ВАТ «Хмельницькрибгосп»до банкрутства.

Збитки Позивача, заподіяні вищевказаними неправомірними діями Відповідача 2 за час перебування його на посаді директора ВАТ «Хмельницькрибгосп», склали для підприємства 629439 тисяч гривень.

Нанесення збитків Товариству є наслідками неправомірної діяльності Відповідача 2, що підтверджується передачею з позабалансового бухгалтерського рахунку Позивача гідротехнічних споруд загальною балансовою вартістю 28121878,45 грн. за підписаною Відповідачем 2 з Державним підприємством «Укрриба» додаткової угоди від 01.10.2009 року до Договору зберігання з правом користування № 10 від 31.12.2003 р. про його розірвання.

Позивач вказує, що продовжуючи наносити збитки підприємству 01.10.2009 року Відповідачем 2 укладена і підписана додаткова угода до Договору зберігання з правом користування №10 від 31.12.2003 року і 01.11.2009 року підписаний Акт приймання-передачі гідротехнічних споруд від Позивача до ДП «Укрриба», що є фактом створення нерентабельної діяльності Товариства, оскільки гідротехнічні споруди є невідємною складовою технологічного циклу у вирощуванні товарної риби і без їх використання неможлива експлуатація технологічних водоймищ, що зводить нанівець основну діяльність підприємства.

Згідно з п. 8.4 Статуту Позивача, Директор самостійно від імені Товариства укладає цивільно-правові угоди та договори на суму, що не перевищують 25 % від залишкової вартості основних фондів, а також здійснює розпорядження майном Товариства, залишкова вартість якого не перевищує 5 % залишкової вартості основних фондів.

Всупереч п. 8.4 Статуту Позивача та ст. 654 Цивільного кодексу України, питання розірвання договору № 10 від 31 грудня 2003 року зберіганняз правом користування, Відповідачем 2 не було узгоджено з учасниками товариства на Загальнихзборах акціонерів, хоча первісна балансова вартість вищезазначених гідроспоруд складає 28121878, 45 грн., вартість майна згідно експертної оцінки за станом на 05.12.2003р. становить 2558500,00 грн. що значно перевищує 25 % від залишкової вартості основних фондів.

Згідно п. 8.2.3. Статуту Позивача, виключно до компетенції Вищого органу Товариства загальних зборів акціонерів, віднесено питання погодження операцій розпорядження майном товариства, балансова вартість якого перевищує 25% залишкової вартості основних фондів.

Позивач вважає, що оскільки ВАТ «Хмельницькрибгосп»у своєму користуванні мало гідротехнічні споруди загальною балансовою вартістю 28121878,45 грн., то відповідно до Статуту Товариства Відповідач 2 не мав правових підстав укладати Додаткову угоду від 01.10.2009 про припинення Договору зберігання з правом користування №10 від 31.12.2003 р. та відповідно відмовлятися від права користування гідротехнічними спорудами загальною балансовою вартістю 28 121878,45 грн. без погодження цього питання з Наглядовою радою Товариства та Загальними зборами Товариства.

Як зазначає Позивач - вказані дії фактично зупинили та унеможливили роботу та господарську діяльність Позивача, оскільки, гідротехнічні споруди є невідємною складовою виробничих потужностей підприємства та частиною технологічного циклу Позивача, а відмова Відповідачем 2 від права користування даними гідротехнічними спорудами принесли пряму загрозу блокування та подальшого зупинення роботи Позивача, що суперечить цілям та основній діяльності Позивача, чим спричиняють Позивачу істотної шкоди через зупинення господарської діяльності Позивача та збитковість його фінансових показників.

Таким чином, Позивачем доведено, що Відповідач 2 діяв всупереч інтересам очолюваного ним підприємства, всупереч інтересам служби, намагаючись призвести підприємство до стійкої фінансової неспроможності прийняв одноосібне рішення щодо припинення Договору зберігання з правом користування № 10 від 31.12.2003 р., яке не було погоджене з Наглядовою Радою та Загальними зборами Товариства.

Як встановлено судом, 25 лютого 2010 року закінчилася дія трудового Контракту укладеного з директором ОСОБА_2 на Загальних зборах акціонерів 26.02.2005 року.

Таким чином, Відповідач 2, перебуваючи на посаді директора ВАТ «Хмельницькрибгосп», не мав права приймати рішення про відчуження основних фондів Товариства.

Згідно з ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства зобов'язані:

а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Відповідно до ст. 64 закону України «Про господарські товариства», учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Суд погоджується з твердженням Позивача, про те, що оскільки і товариство з обмеженою відповідальністю, і акціонерне товариство є господарськими товариствами та загальні норми створення та діяльності у них однакові, відповідно на акціонерні товариства, за аналогією права, поширюються і інші норми, передбачені для товариств з обмеженою відповідальністю Законодавством.

Виключення учасника Товариства є формою відповідальності його перед Товариством за невиконання обов'язків, передбачених установчими документами або законом. Невиконання одним з учасників Товариства своїх обов'язків перед Товариством може порушувати інтереси інших учасників, оскільки створюються перешкоди в реалізації їх корпоративних прав.

Як встановлено в ході розгляду справи, Відповідач 2 є власником простих іменних акцій в кількості 2040409 шт., що становить 22,541 % статутного фонду ВАТ «Хмельницькрибгосп». Оскільки своїми діями Відповідачем 2 завдав значної шкоди та збитків Позивачу, та оскільки Відповідачем 2 постійно не виконувались зобовязання учасника господарського товариства, акціонерами ВАТ «Хмельницькрибгосп», що володіють у сукупності 54 % статутного капіталу було прийняте одностайне рішення (копія додається) про виключення Відповідача 2 зі складу акціонерів ВАТ «Хмельницькрибгосп», як відшкодування частини збитків, нанесених цьому товариству.

Реєстрацію та облік прав власності всіх акціонерів ВАТ «Хмельницькрибгосп»здійснює реєстратор Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»(49000м. Дніпропетровськ, Набережна перемоги, 50; код за ЄДРПОУ 14360570) (Відповідач 3), що здійснює ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Хмельницькрибгосп».

У відповідності до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, згідно зі ст.225 Господарського кодексу України включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Обовязковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного звязку між діями особи та збитками, які складають обєктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона у справі повинна довести ті обставини на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на Відповідачів 2, 3 пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст.12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 92, 509, 525, 526, 530, 610, 1166 Цивільного кодексу України, ч.1., ч.2. ст. 193 Господарського кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_3) на користь Відкритого акціонерного товариства «Хмельницькрибгосп»( м. Київ, вул. Саксаганського, 48, оф. 5, код ЄДРПОУ 00476808) штраф у розмірі 1000,00 гривень за порушення умов договору.

3. Виключити ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, індивідуальний. номер НОМЕР_1) зі складу акціонерів відкритого акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство»(м. Київ, вул. Саксаганського, 48, оф. 5 код ЄДРПОУ 00476808).

4. Зобов'язати реєстратора Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»(49000м. Дніпропетровськ, Набережна перемоги, 50; код за ЄДРПОУ 14360570), внести до системи реєстру власників іменних цінних паперів відкритого акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство»(м. Київ, вул. Саксаганського, 48, оф. 5 код ЄДРПОУ 00476808) запис про перехід права власності на 2040409 штук простих іменних акцій відкритого акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство»(м. Київ, вул. Саксаганського, 48, оф. 5 ЄДРПОУ 00476808) загальною номінальною вартістю 510102,25 грн. (пятсот десять тисяч сто дві гривні 25 коп.), з особового рахунку ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, індивідуальний. номер НОМЕР_1) на особовий рахунок Емітента, як викуплені товариством власні акції.

6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію № НОМЕР_2) на користь Відкритого акціонерного товариства «Хмельницькрибгосп» (м. Київ, вул. Саксаганського, 48, оф. 5 код ЄДРПОУ 00476808) 255,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 ,індивідуальний. номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Хмельницькрибгосп»( м. Київ, вул. Саксаганського, 48 оф. 5, код ЄДРПОУ 00476808) 255,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя Довга О.І.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.

Суддя