Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.10 Справа № 15/49пд
За позовом
Прокурора міста Луганська в інтересах держави, в особі виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ
до Органу самоорганізації населення Комітету кварталу Щербакова, м. Луганськ про розірвання договору та повернення приміщення.
Суддя господарського суду Луганської області Пономаренко Є.Ю. Представники:
від заявника - Петрова Г.В., помічник прокурора м. Луганська, посвідчення № 524 від 01.07.2008;
від позивача - Лєсніков М.В. представник за довіреністю № 01/03-30./7131/0/0-08 від 06.06.2008;
від відповідача - представник не прибув.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: прокурором заявлено вимоги:
- розірвати договір безоплатного користування нежитловим приміщенням від 16.12.2003 № 163б/п;
- повернути приміщення, розташоване за адресою м. Луганськ, кв. Щербакова, 5. Представники заявника та позивача в судовому засіданні подали клопотання, яким, зокрема, просили не розглядати заяву про відмову від позову в частині вимог про примусове повернення спірного приміщення, що була помилково подана до суду 08.11.2010. При цьому, прокурор та позивач просять розглянути по суті первісно заявлені позовні вимоги.
Відмова прокурора та позивача від частини позову ще не була прийнята судом. Процесуальний документ з цього приводу судом не виносився.
Тому, предметом позову, що розглядається судом по суті є первісно заявлені позовні вимоги щодо розірвання договору та повернення приміщення.
Позовні вимоги представники заявника та позивача підтримали у повному обсязі.
Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Тому, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи заявника та позивача, надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Органом самоорганізації населення - комітету кварталу Щербакова укладено договір безоплатного користування нежитловим приміщенням №163 б/п від 16.12.2003.
Об’єкт оренди за даним договором: нежитлове напівпідвальне приміщення загальною площею 89,8 кв.м, розташоване за адресою м. Луганськ, кв. Щербакова, 5, передані позивачем відповідачу за актом прийому-передачі, який є невід’ємною частиною договору.
Пунктом 2.1 договору закріплено, що об’єкт передається виключно під розміщення органу самоорганізації населення –Комітету кварталу Щербакова.
Відповідно до п. 3.1.1 договору наймач зобов’язаний використовувати об’єкт у відповідності з призначенням об’єкту, вказаному в договорі.
Згідно до п. 6.4 договору він може бути розірваний за вимогою однієї із сторін, за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
Угодою від 13.02.2010 №1 до Договору були внесені зміни.
При цьому, преамбулу договору оренди № 163 б/п від 16.12.2003 викладено в наступній редакції: «Виконавчий комітет Луганської міської ради (далі - Наймодавець) в особі начальника УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНИМ МАЙНОМ ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Катрана В.В., якій діє на підставі довіреності від 31.12.2009 за № 01/03-30./7380/0/2-09, з одного боку, та ОРГАН САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ КОМІТЕТ КВАРТАЛУ ЩЕРБАКОВА (далі - Наймач), в особі голови Алпатової Світлани Георгіївни, що діє на підставі положення, зареєстрованого виконавчим комітетом Артемівської районної у місті Луганську ради від 16.09.2003, з іншого боку, уклали цей договір про наведене нижче».
Внесено зміни по тексту вказаного договору замінивши слова «орган самоорганізації населення - Комітет квартала Щербакова»на слова «ОРГАН САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ КОМІТЕТ КВАРТАЛУ ЩЕРБАКОВА».
Пункт 1.1 вказаного договору викладено в такій редакції: «1.1. Наймодавець на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 15.12.2003р. № 450/8 передає, а Наймач приймає по акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною даного договору і додається до нього згідно додатку № 1 у безоплатне користування нежитлове напівпідвальне приміщення №140 загальною площею 86,0 кв.м., у загальнобудинковому користуванні: з 1-го поверху: І -тамбур, II - сходова клітина, вхідний ганок; з напівпідвалу: III - сходова клітина, за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 5 (далі Об'єкт), склад якого визначений згідно матеріалів технічної інвентаризації від 30.09.2009, що додаються до цього Договору та є його невід'ємною частиною. Об'єкт, який передається у безоплатне користування знаходиться на балансі УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНИМ МАЙНОМ ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (надалі "Балансоутримувач"), не є об'єктом культурної спадщини, в іпотеці, концесії, під заставою, забороною та арештом не перебуває.»
Крім того, внесено зміни до акту прийому-передачі нежитлового приміщення за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 5, виклавши частину першу вказаного акту прийому-передачі у редакції наступного змісту: «ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі - Наймодавець) в особі начальника УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНИМ МАЙНОМ ЛУГАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Катрана В.В., з одного боку, та ОРГАН САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ КОМІТЕТ КВАРТАЛУ ЩЕРБАКОВА (далі - Наймач), в особі голови Алпатової С.Г., склали цей акт, про те що Наймодавець передав у безоплатне користування, а Наймач прийняв нежитлове напівпідвальне приміщення №140 загальною площею 86,0 кв.м., у загальнобудинковому користуванні: з 1-го поверху: І - тамбур, II - сходова клітина, вхідний ґанок; з напівпідвалу: III - сходова клітина, за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 5».
Комісією, створеною позивачем, були проведені перевірки об’єкту, переданого за договором, відповідно до яких складено акти перевірки:
від 26.02.2008, де вказано, що нежитлове приміщення займає Артемівське районне відділення Комуністичної партії України та опорний пункт № 1 Артемівського РВ УМВС в Луганській області;
від 13.05.2010, де вказано, що нежитлове приміщення використовується під розміщення органу самоорганізації населення –Комітету квартала Щербакова;
від 18.11.2010, де вказано, що нежитлове приміщення займає Артемівське районне відділення Комуністичної партії України та опорний пункт № 1 Артемівського РВ УМВС в Луганській області (даний акт складено також за участю працівника органу внутрішніх справ).
Таким чином, на час розгляду спору в суді та день прийняття судового рішення приміщення самочинно передане в користування іншим особам.
До того ж, користування річчю іншими особами не відповідає умовам договору. Так, відповідно до п. п. 2.1. договору об’єкт передано позивачем відповідачу виключно під розміщення органу самоорганізації населення –Комітету кварталу Щербакова.
Крім того, в контексті доказів факту, що приміщення не використовується відповідачем у справі (оскільки воно використовується іншими особами), слід зазначити наступне. Поштові відправлення з судовими процесуальними документами, які були направлені відповідачу за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакові, 5, яка є офіційним місцезнаходженням відповідача згідно довідки державного реєстратора, повернулися до господарського суду Луганської області з зазначеною причиною повернення вказаних поштових відправлень - «за закінченням терміну зберігання».
Таким чином, на день винесення рішення по справі встановлено, що відповідачем порушено вимоги законодавства та умови договору, а саме приміщення використовується особами, які не є користувачами за договором, і таке використання не відповідає умовам договору.
З метою відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів прокурор звернувся з позовом до суду.
Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу УРСР, а також ст. 526 Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 та застосовується до тих прав та обов’язків що виникли та продовжують існувати після набрання законної сили, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
У зв’язку з тим, що станом на 01.01.2004 продовжував існувати обов’язок відповідача за вказаними правовідносинами, до наведених правовідносин застосовуються правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що набули чинності з 01.01.2004, відповідно до п.4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п.4 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 827 Цивільного кодексу України, передбачено, що за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.
Отже, предметом спірних правовідносин є правовідносини з позички.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Під порушенням зобов’язання розуміється його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України).
Правовим наслідком порушення зобов’язання є, відповідно до п.1 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, розірвання договору.
Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно приписів ч. 2 ст. 833 Цивільного кодексу України користувач зобов'язаний:
1) користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі;
2) користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором;
3) повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.
Відповідно до ч. 2 ст. 834 Цивільного кодексу України позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо:
1) у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;
2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;
3) річ самочинно передана у користування іншій особі;
4) в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.
Прокурором та позивачем доведено, що приміщення використовується особами, які не є користувачами за договором, і таке використання не відповідає умовам договору.
Отже, відповідачем порушено вимоги законодавства та умови договору.
Вказані обставини свідчать про істотне порушення відповідачем зобов’язань та відповідно цілковито обґрунтовано повинно мати наслідком розірвання договору.
Статтею 836 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.
Також, відповідно до положень п. 3.1.3. договору у разі припинення дії договору наймач зобов’язаний повернути об’єкт по акту приймання-передачі в належному стані. Такі ж дії наймач проводить у випадках дострокового розірвання договору.
Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем доводи прокурора та позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов’язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю. Договір підлягає розірванню та відповідач повинен повернути приміщення позивачу у справі.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь державного бюджету у складі: 85 грн. 00 коп. державного мита, а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір безоплатного користування нежитловим приміщенням №163 б/п від 16.12.2003, укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Органом самоорганізації населення комітетом кварталу Щербакова.
3. Органу самоорганізації населення Комітету кварталу Щербакова (м. Луганськ, кв. Щербакова, 5, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 25058354) повернути Виконавчому комітету Луганської міської ради (м. Луганськ, вул. Коцюбинського, б. 14, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21796730) нежитлове напівпідвальне приміщення №140, площею 86 кв.м., розташоване за адресою: м. Луганськ, кв. Щербакова, 5. 4. Стягнути з Органу самоорганізації населення Комітету кварталу Щербакова (м. Луганськ, кв. Щербакова, 5, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 25058354): - у доход державного бюджету України рахунок 31118095700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. (видати наказ органу Державної податкової інспекції);
- у доход державного бюджету України, рахунок 31217264700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. (видати наказ органу державної виконавчої служби).
В судовому засіданні 06.12.2010 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 08.12.2010.
СуддяЄ.Ю. Пономаренко
Судове рішення № 12695291, Господарський суд Луганської області було прийнято 06.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/49пд. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: