Рішення № 12695043, 25.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/37825.11.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛАФАРМ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Фарм»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Котков О.В.

секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Ворошилов Є.О. –представник (дов. від 12.03.2010р.)

від відповідача: Кучулорія О.О. - директор

25.11.2010р. у судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛАФАРМ»(надалі ТОВ «ГАЛАФАРМ», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Фарм»(надалі ТОВ «Нова-Фарм», відповідач) коштів у розмірі 23257,00 грн., з яких: 13020,27 грн. –основна сума боргу, 823,79 грн. - пеня, 1953,04 грн. - збитки та 7459,90 грн. проценти за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою від 07.10.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 01.11.2010р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 35-70 від 14.07.2009р. не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення штрафні санкції.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, однак подав заяву від 15.11.2010р., в якій зазначив, що гарантує оплату за договором поставки № 35-70 від 14.07.2009р. Окрім того, відповідач надав суду квитанції від 01.11.2010р., 15.11.2010р. та від 25.11.2010р., на підтвердження часткової сплати заборгованості у сумі 1921,00 грн., за договором від 14.07.2009 року.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2009р. між ТОВ «ГАЛАФАРМ» та ТОВ «Нова-Фарм»був укладений договір поставки № 35-70, за яким постачальник зобов’язується поставити, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити відповідно до умов договору лікарські засоби, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп (далі –товар), асортимент, кількість та ціна яких зазначені у видаткових накладних (специфікаціях) постачальника, які є невід’ємними частинами даного договору.

Загальна вартість даного договору визначається сумарною вартістю товару, поставленого постачальником покупцеві, протягом усього терміну його дії, відповідно до всіх видаткових накладних постачальника, що передбачено п. 2.4 Договору.

Відповідно до п. 2.6 Договору, документами, які є невід’ємними частинами даного договору, що обумовлюють і підтверджують факт погодження покупця з умовами поставки (п. 2.2 Договору), одержання покупцем товару та перехід до нього права власності і всіх ризиків втрати чи пошкодження поставленого постачальником товару, вважаються: видаткова накладна (специфікація) постачальника на кожну партію поставленого товару за даним договором, яка в момент прийняття покупцем товару повинна бути підписана уповноваженою особою покупця та проштампована його оригінальною печаткою (з наявністю коду ЄДРПОУ) або штампом встановленого зразка; доручення покупця встановленого зразка оформлене в порядку, встановленому чинним законодавством України; інші документи, укладені сторонами в процесі виконання даного договору.

          В термін 5 банківських днів з моменту отримання покупцем товару в пункті його доставки або відвантаження, покупець зобов’язаний надіслати поштою або доставити постачальнику іншим чином вищевказані документи.

          На підтвердження виконання обов’язку позивачем щодо поставки товару за договором № 35-70 від 14.07.2009р., надано видаткові накладні, перелік та копії яких наявні у матеріалах справи. Тому в силу п. 2.9 договору, товар вважається поставленим, що й не заперечується відповідачем.

Спір виник внаслідок невиконання відповідачем умов договору № 35-70 від 14.07.2009 року.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 4.1 Договору № 35-70 строк виконання зобов’язань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних які підтверджують поставку товару на користь відповідача станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснених відповідачем протягом 30 календарних днів з моменту його прийняття за кожною накладною.

Оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено (банківські виписки, що підтверджують часткову сплату поставленого товару залучені до матеріалів справи).

В ході розгляду справи, відповідач надав суду квитанції (від 01.11.2010р., 15.11.2010р. та від 25.11.2010р.) на підтвердження часткової сплати заборгованості у розмірі 1921,00 грн., копії яких залучено до матеріалів справи.

Доказів здійснення розрахунків за товар відповідачем в повному обсязі суду не надано, документів які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Як вбачається із заяви від 15.11.2010р. відповідач визнає, що станом на 15.11.2010 року заборгованість перед позивачем становить 11549,18 грн. та гарантує сплату заборгованості за договором № 35-70, яка буде погашатися частинами по 2000,00 грн. в місяць.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати за поставлений товар за договором № 35-70 у розмірі 11099,27 грн., вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що за невчасну або неповну оплату отриманого товару, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати поставленого товару, до моменту остаточного розрахунку.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем по видаткових накладних, що наявні в матеріалах справи, за договором № 35-70 від 14.08.2009 року, з урахуванням строку настання платежу в розмірі подвійної облікової ставки встановленої НБУ, яка діяла в період прострочення оплати товару, в межах шестимісячного строку встановленого законом, та складає 823,79 грн.

Положеннями п. 5.1 договору передбачено, що у разі порушення покупцем терміну повної оплати товару більше ніж на 10 календарних днів, він зобов’язаний виплатити постачальнику, окрім пені, збитки в розмірі 15% від загальної вартості товару з простроченою оплатою, а також окремо від неустойки, відшкодувати інші збитки та витрати постачальника, пов’язані з притягненням покупця до виконання його грошових зобов’язань за даним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У пункті 9.6 договору, зазначено, що у разі прострочення покупцем повної оплати товару, отриманого від постачальника, більше ніж на 15 календарних днів, постачальник має право стягнути з покупця 0,5% від загальної вартості партії товару з простроченої повною оплатою на вищевказаний термін, за кожен день користування покупцем грошовими коштами постачальника.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлений товар, прострочення оплати за видатковими накладними зазначеними у позовній заяві, суд погоджується з розрахунком збитків (15%) у розмірі 1953,04 грн. (п. 5.1) та суми процентів за користування грошовими коштами (п. 9.1) –7459,90 грн., здійсненими за період прострочення станом на 16.04.2010 року, наданими позивачем і вважає такі обґрунтованими.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 35-70 від 14.07.2010 року відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків в повному обсязі у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 232,57 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

          2. Припинити провадження в частині заявлених вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Фарм»1921,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Фарм»(04073, м. Київ, вул. Куренівська, 29-А, код ЄДРПОУ 32044159, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛАФАРМ»(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 30886474, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 11099,27 грн. (одинадцять тисяч дев’яносто дев’ять гривень 27 копійок) –основного боргу, пеню –823,79 грн. (вісімсот двадцять три гривні 79 копійок), 15% збитків –1953,04 грн. (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят три гривні 04 копійки), проценти за користування грошовими коштами –7459,90 грн. (сім тисяч чотириста п’ятдесят дев’ять гривень 90 копійок), 232,57 грн. (двісті тридцять дві гривні 57 копійок) –державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 07.12.2010р.