Рішення № 12695028, 29.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/27629.11.10 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

третя особа ОСОБА_1

простягнення страхового відшкодування у сумі 8711, 80 грн. Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники сторін:

від позивача:Рогульська Ю. С. представник за довіреністю від 20.04.2010 року;

від відповідача:Лозенко Ю. Г. представник за довіреністю від 05.02.2010 року;

від третьої особи:не зявились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка” до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” про стягнення страхового відшкодування у сумі 8711, 80 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.12.2008 року в м. Бровари, на вул. М. Лагунової, 3 відбулася ДТП між автомобілем марки ВАЗ-2105, д/н НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_1. та автомобілем марки Форд Фокус д/н НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_2., автомобіль якого був застрахований у Приватному акціонерному товаристві “Страхова компанія “Уніка”. Останнім у звязку із ДТП було виплачено страхове відшкодування у розмірі 8711, 80 грн. Згідно інформації позивача, цивільна відповідальність власника автомобіля марки ВАЗ-2105, д/н НОМЕР_1 застрахована Відкритим акціонерним товариством “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”.

У звязку з цим, Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Уніка” звернувся до суду з вимогою про стягнення в порядку регресу з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” страхового відшкодування у розмірі 8711, 80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2010 року порушено провадження у справі, залучено ОСОБА_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та призначено розгляд на 07.09.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 07.09.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду та заявив клопотання про витребування від Моторного (транспортного) страхового бюро України додаткових доказів.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 07.09.2010 року не зявились, вимоги ухвали суду від 26.07.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку про необхідність витребування від Моторного (транспортного) страхового бюро України відомостей щодо того, чи було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1, як власника наземного транспортного засобу - “ВАЗ 2105” д/н НОМЕР_1 в ВАТ “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” та у який період.

Ухвалою суду від 07.09.2010 року від Моторного (транспортного) страхового бюро України витребувано необхідні відомості та відкладено розгляд справи на 21.09.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 21.09.2010 року подав витребувані судом докази та підтримав позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.09.2010 року подав витребувані ухвалою суду докази та письмовий відзив на позов, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог із таких підстав: 25.12.2007 року договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів було укладено між ОСОБА_3 та Гостомельським міським відділенням Київської обласної дирекції НАСК “Оранта” (поліс № ВА/6461182). Відповідно до полісу № ВА/6461182 від 25.12.2007 року забезпеченим транспортним засобом є ВАЗ 21061 д/н НОМЕР_3. Натомість, винним у скоєнні ДТП, що сталася 23.12.2008 року, визнано ОСОБА_1, який керував іншим транспортним засобом. Тому, відповідач вважає, що у нього не виникає обовязку відповідати за дії ОСОБА_1.

Представник третьої особи у судове засідання 21.09.2010 року не зявився, вимоги попередніх ухвал не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 21.09.2010 року відкладено розгляд справи на 12.10.2010 року.

24.09.2010 року від Моторного (транспортного) страхового бюро України через загальний відділ діловодства суду надійшли витребувані судом відомості. Зокрема, за результатами запиту отримано інформацію про наявність договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/6461182, укладеного Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» (м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 25) з ОСОБА_1 по відношенню до транспортного засобу ВАЗ 2105 д/н НОМЕР_4, що є дійсним з 24.11.2008 року по 23.11.2009 року. Ліміт відповідальності по життю та здоровю за цим договором складає 51000, 00 грн., ліміт по майну 25500, 00 грн., розмір франшизи 0, 00 грн.

Ухвалою суду від 24.09.2010 року залучено Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»до участі у справі у якості іншого (солідарного) відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 12.10.2010 року просив суд покласти стягнення страхового відшкодування на відповідача 2, однак письмової заяви не подав.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 12.10.2010 року заперечував проти позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, сторони підтримали подану 21.09.2010 року заяву про продовження строку вирішення спору.

Представники відповідача 2, третьої особи у судове засідання 12.10.2010 року не зявились, вимоги попередніх ухвал не виконали, однак відповідач 2 через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 12.10.2010 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 25.10.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 25.10.2010 року частково подав докази витребувані ухвалою суду та заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» суму страхового відшкодування у розмірі 8711, 80 грн.

Оскільки, за результатами запиту від Моторного (транспортного) страхового бюро України отримано інформацію про наявність договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/6461182, укладеного Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна»з ОСОБА_1 по відношенню до транспортного засобу ВАЗ 2105 д/н НОМЕР_4, судом задоволена подана позивачем заява про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 25.10.2010 року підтримав подане 21.09.2010 року сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представник третьої особи у судове засідання 25.10.2010 року не зявився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 25.10.2010 року відкладено розгляд справи на 08.11.2010 року.

Представник відповідача 2 у судове засідання 08.11.2010 року не зявися, однак через загальний відділ діловодства суду надійшла телеграма, в якій останній просить суд відкласти розгляд справи.

Представник позивача у судовому засіданні 08.11.2010 року підтримав клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи.

Представники відповідача 1, третьої особи у судове засідання 08.11.2010 року не зявились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 08.11.2010 року відкладено розгляд справи на 16.11.2010 року.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 16.11.2010 року частково подав витребувані судом докази та заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача підтримав клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи.

Представники відповідача 1, третьої особи у судове засідання 16.11.2010 року не зявились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 16.11.2010 року відкладено розгляд справи на 29.11.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 29.11.2010 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З огляду на те, що представник позивача не вказав переконливих підстав необхідності відкладення розгляду справи, суд, керуючись статтями 77 та 33 ГПК України, відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 29.11.2010 року заявив про заміну неналежного відповідача Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” належним відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна».

Представники відповідача 1 та третьої особи у судове засідання 29.11.2010 року не зявились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача 2 подав витребувані судом докази та відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна»дане ДТП було визнано страховою подією та 17.11.2010 року було виплачено позивачеві страхове відшкодування у розмірі 7742, 61 грн. Однак страхове відшкодування було сплачено без ПДВ, оскільки відповідно до п.п. 3.2.3 п. 3.2. закону України «Про податок на додану вартість»операції з надання послуг із страхування особами, які мають ліцензії на здійснення страхової діяльності відповідно до закону не є обєктом оподаткування податком на додану вартість. До того ж, відповідно до ст. 29 закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», шкода повязана з пошкодженням транспортного засобу відшкодовується виходячи з розрахунку, розрахованому у порядку, встановленому законодавством (мається на увазі відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки транспортних засобів). Тому страхове відшкодування проводилося на основі Звіту № 792 від 06.02.2009 року (звіт автотоварознавчої експертизи, яку було проведено з метою визначення розміру матеріальної шкоди, нанесеної автомобілю при ДТП).

Ухвалою суду від 29.11.2010 року було замінено неналежного відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”, належним відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна».

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

З довідки УДАІ ГУМВС України в Київській області ВДАІ по обслуговуванню Броварського району, та постанови Броварського міськрайонного суду Київської області по справі № 3-104/2009 року від 19.01.2009 року вбачається, що 23.12.2008 року близько 07 год. 45 хв. в м. Бровари, на вул. М. Лагунової, будинок 3, гр. ОСОБА_1., керуючи автомобілем марки ВАЗ-2105, д/н НОМЕР_4 рухаючись заднім ходом не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Форд Фокус д/н НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_2., внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Діями гр. ОСОБА_1. було заподіяно матеріальну шкоду.

Броварським міськрайонним судом Київської області по справі № 3-104/2009 року від 19.01.2009 року гр. ОСОБА_1. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого п.п. 10.9, 13.1 ПДР, ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки Форд Фокус д/н НОМЕР_2.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору № 001034/0431/0000015 від 06.05.2008 року між Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “ Кредо-Класик” та ТОВ «Перша лізингова компанія».

Правонаступником Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія «Кредо-Класик» є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», що підтверджується протоколом № 191 загальних зборів акціонерів від 17.02.2010 року.

Із матеріалів справи вбачається, що за замовленням Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Кредо-Класик” 06.02.2009 року було проведено автотоварознавче дослідження. Згідно висновку автотоварознавчого дослідження (звіт № 792 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, який складений 06.02.2009 року), матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля Форд Фокус д/н НОМЕР_2, у результаті його ушкодження при ДТП, становить 9291, 13 грн.

Як вбачається із страхового акту № 00018452 від 15.12.2009 року Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Кредо-Класик” було прийнято рішення про виплату ТОВ «Перша лізингова компанія»страхового відшкодування у розмірі 8711, 80 грн. (9291, 13 грн. 579, 33 грн. франшизи).

16.12.2009 року Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Кредо-Класик” було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 8711, 80 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 031604 від 16.12.2009 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_1., позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість потерпілого ОСОБА_2.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобовязанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається із матеріалів справи, транспортний засіб автомобіль марки ВАЗ-2105, д/н НОМЕР_4, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки Форд Фокус д/н НОМЕР_2, належить гр. ОСОБА_1.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ-2105, д/н НОМЕР_4, встановлена у судовому порядку.

Тому, гр. ОСОБА_1. є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Форд Фокус д/н НОМЕР_2, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що між гр. ОСОБА_1. та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна»укладено поліс № ВВ/6461182 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»взяло на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіль ВАЗ-2105, д/н НОМЕР_4. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500, 00 грн., франшиза 0, 00 грн.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», що підтверджується витягом із статуту Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», зареєстрованого Соломянською районною в м. Києві Державною Адміністрацією 01.02.2010 року за № 10731050072000762.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобовязання»книги пятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобовязань.

Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобовязанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до зазначеного вище, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»виникло право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» у порядку регресу на підставі статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1194 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків.

Пунктом 35.1 ст. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»передбачено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

25.10.2010 року, вихідним листом № 14, позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про сплату страхового відшкодування у розмірі 8711, 80 грн. та доданими документами, що підтверджують вимоги заявника.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково визнав вимоги позивача та виплатив страхове відшкодування у розмірі 7742, 61 грн., на підтвердження чому до матеріалів справи надане платіжне доручення № 0060737 від 17.11.2010 року.

Згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України якщо відсутній предмет спору, господарський суд припиняє провадження у справі.

Таким чином, станом на день прийняття рішення, предмет спору щодо стягнення цієї частини страхового відшкодування у порядку регресу відсутній, тому суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача 7742, 61 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог в частині стягнення суми 969, 19 грн. зазначив, що ним було сплачене страхове відшкодування без урахування ПДВ, оскільки відповідно до пп. 3.2.3 п. 3.2. закону України «Про податок на додану вартість» операції з надання послуг із страхування особами, які мають ліцензії на здійснення страхової діяльності відповідно до закону не є обєктом оподаткування податком на додану вартість. Відповідач зазначив, що відповідно до ст. 29 закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», шкода повязана з пошкодженням транспортного засобу відшкодовується виходячи з розрахунку, розрахованому у порядку, встановленому законодавством (Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів). Тому страхове відшкодування проводилося на основі звіту № 792 від 06.02.2009 року.

Однак, суд не погоджується з запереченнями відповідача щодо вирахування ним суми ПДВ із встановленої звітом суми матеріальної шкоди через те, що останній посилаючись на пп. 3.2.3 п. 3.2. закону України «Про податок на додану вартість», помилково ототожнює поняття «страхове відшкодування»та «надання послуг із страхування».

Відповідно до пп. 3.2.3 п. 3.2. закону України «Про податок на додану вартість»не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;

Із положень ст. 1 закону України «Про страхування»вбачається, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. (ст. 2 зазначеного закону).

Відповідно до ст. 8 зазначеного закону, страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (ст. 9 закону України «Про страхування»).

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Таким чином, з зазначеного вище вбачається, що послуги із страхування це страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням, а здійснення страхового відшкодування - це наслідок настання страхового випадку.

Відповідно, страхове відшкодування не є операцією з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування, на які поширюється дія пп. 3.2.3 п. 3.2. закону України «Про податок на додану вартість». Тому суд вважає безпідставною позицію відповідача відносно вирахування ПДВ з встановленої висновком автотоварознавчого дослідження суми спричиненої матеріальної шкоди.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно до ст. 29 закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пп. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, остання застосовується з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження колісних транспортних засобів.

Згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів проводиться оцінка КТЗ, за результатами якої оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ (п. 4.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів). Як визначено звітом № 792 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, який складений 06.02.2009 року, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Форд Фокус д/н НОМЕР_2 з урахування фізичного зносу складає 9291, 13 грн.

Як зазначалося вище, відповідач виплатив страхове відшкодування у розмірі 7742, 61 грн.

Відповідно до зазначеного, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу обґрунтованим, та таким, що підлягають задоволенню у розмірі 969, 19 грн.(8711, 80 грн. 7742, 61 грн.).

Згідно статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

25.10.2010 року, вихідним листом № 14, позивач, згідно п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», звернувся до відповідача з письмовою заявою про сплату страхового відшкодування та доданими документами, що підтверджують вимоги заявника.

Відповідно до 37.1 п. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена заява відповідачем була одержана 27.10.2010 року (вихідний лист № 5702).

Оскільки відповідач не порушив встановлений п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»місячний термін розгляду претензії в частині 7742, 61 грн., на відповідача покладаються судові витрати в частині стягнення з нього різниці між фактичним розміром сплаченої позивачем суми і страховою виплатою (969, 19 грн.).

На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11, ст.ст.22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1188, 1191, 1192, 1194 ЦК України та ст.ст. 7, 8, 33, 49, ст. ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1.Припинити провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 7742 (сім тисяч сімсот чотириста дві) грн. 61 коп.

2.В частині 969 (девятиста шістдесяти девяти) грн. 19 коп. позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»задовольнити.

3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25; ідентифікаційний код 23510137), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37; ідентифікаційний код 20033533) страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 969 (девятсот шістдесят девять) грн. 19 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 11 (одинадцять) грн. 35 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М.А. дата підписання 03.12.2010 року