Рішення № 12694622, 16.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 14/37216.11.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон СВ"

про стягнення заборгованості в сумі 1 276 828,78 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Діхтяренко Л.М. –дов. № б/н від 06.09.2010

був Чаїн С.Л. –дов. № б/н від 11.10.2010 р.

від відповідача Коваленко І.М. –дов. № б/н від 01.09.2010 р.

в судовому засіданні 16.11.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИН СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон СВ"про стягнення заборгованості в сумі 1 276 828,78 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2010 року суддею Нарольським М.М. порушено провадження у справі № 14/372 та призначено до розгляду на 30.08.2010 року.

У зв’язку з перебуванням судді Нарольського М.М. на лікарняному та з метою уникнення затягування розгляду справи за розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 року справу № 14/372 передано на розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 року матеріали справи № 14/372 прийняті до провадження суддею Курдельчук І.Д., розгляд справи призначено на 13.10.2010 року.

13.10.2010 року в судове засідання з’явилися представники сторін, на виконання вимог суду надали додаткові документи по справі.

В судових засідання, призначених на 13.10.2010 року та 03.11.2010 року, оголошувалася перерва.

16.11.2010 року в судове засідання з’явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, поважних причин неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення судового засідання від відповідача не надходило.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача заперечив проти позову та наполягав на відмові у його задоволенні.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст..ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" (надалі –позивач, лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авалон СВ" (відповідач, лізингоотримувач) було укладено Генеральний договір фінансового лізингу № № 300 від 18.03.2008 року (надалі - Договір) та Лізингову угоду від 18.03.2008 року (надалі –Лізингова угода), якими передбачено, що лізингодавець зобов’язується придбати у продавця у власність майно, найменування, ціна за одиницю, кількість і загальна вартість якого наведена у Лізинговій угоді та передати його у тимчасове володіння і користування лізингоодержувачу на визначених у Лізинговій угоді умовах та строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Як передбачено умовами п.п. 1.1, 1.3 Лізингової угоди, сторони домовилися, що лізингодавець зобов’язується придбати у продавця у власність та передати у фінансовий лізинг Лізингоодержувачу 18 нових автомобілів ИЖ 27175-036, загальна вартість яких складає 708480,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 11080,00 грн.). Строк лізингу майна становить 36 місяців з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі майна. Передача майна лізингоодержувачу у користування і володіння повинна відбуватися у термін до 18.04.2008 року, але не раніше дати фактичного отримання майна у продавця.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв у користування 18 нових автомобілів ИЖ 27175-036, вартістю на момент передачі 708480,00 грн., що підтверджується підписами та скріпленими печатками обох сторін Актами приймання-передачі майна від 29.04.2008 року та 27.05.2008 року (належним чином засвідчені копії актів міститься в матеріалах справи).

Розділом 3 Лізингової угоди сторони передбачили порядок сплати лізингових платежів, відповідно до умов якого лізингодавець зобов’язаний в термін до 04.04.2008 року сплатити лізингодавцю авансовий лізинговий платіж в розмірі 104988,55 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 17498,09 грн.) Загальна сума винагороди лізингодавця за отримане в лізинг майно за зазначеною Лізинговою угодою складає суму без ПДВ 20% - 316268,66 грн. Зазначена сума може бути збільшена з урахуванням вимог Генерального договору. Сплата лізингоодержувачем чергових лізингових платежів відбувається в терміни, на умовах та у сумах відповідно до Графіку сплати лізингових платежів та коригування курсу гривні до долара США. В зв’язку з тим, що лізингодавець (з метою придбання майна) у банка-кредитора отримав кредит в доларах США, сплата лізингоодержувачем чергових лізингових платежів за отримане у лізинг майно відбувається з коригування на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу) в порядку, передбаченому зазначеною Лізинговою угодою.

Лізинговою угодою сторони погодили, що зазначений курс гривні до долару США визначається за даними фінансово-кредитної установи, що забезпечила лізингодавця кредитними коштами щодо придбання предмету лізингу, оформленими ним відповідною довідкою Лізингодавець письмово інформує лізингоодержувача про такий курс протягом 3 робочих днів з моменту фактичного проведення банком-кредитором продажу коштів у іноземній валюті та отримання від останнього вищезазначеної довідки.

Відповідно до п. 3.4 Генерального договору, в разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди лізингодавцю за отримане в лізинг майно у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ, встановлену на день нарахування такої винагороди за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від загальної вартості майна, то сума такого перевищення є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому лізингоодержувач повинен самостійно збільшити розмір винагороди лізингодавцю за отримане в лізинг майно на суму, яка дорівнює ПДВ, нарахованому на такий об’єкт оподаткування, а сторони самостійно здійснюють дії передбачені чинним податковим законодавством України, щодо проведення оподаткування такої операції.

З огляду на вищевикладене та враховуючи невиконання відповідачем зобов’язань щодо сплати лізингових платежів (та коригування курсу гривні до долара США), у останнього утворилася заборгованість в розмірі 1062552,82 грн.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно із ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Таким чином, у зв’язку з невиконанням відповідачем належним чином своїх зобов’язання передбачених Генеральним договором та Лізинговою угодою від 18.03.2010 року щодо сплати лізингових платежів (з урахуванням коригування курсу гривні до долара США), суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем по простроченим лізинговим платежам та ПДВ на винагороду з урахуванням валютного коригування в розмірі 1062552,82 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем було нараховано для стягнення з відповідача 93980,47 грн. пені, 26140,83 грн. 3% річних та 10012,14 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.4.1 Лізингової угоди від 18.03.2008 року за невиконання зобов’язань зі своєчасної сплати лізингових платежів відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від непогашеної суми заборгованості за лізинговими платежами за кожний день прострочення, та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад зазначену пеню.

З розрахунком розміру пені в сумі 93980,47 грн., наданим позивачем, суд погоджується та вважає його обґрунтованим.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку суду, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 26140,83 грн. та інфляційних втрат в сумі 10012,14 грн. підлягають задоволенню повністю.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1062552,82 грн. заборгованості по простроченим лізинговим платежам та ПДВ на винагороду з урахуванням валютного коригування, 93980,47 грн. пені, 26140,83 грн. 3% річних та 10012,14 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон СВ" (01024, м. Київ, вул.. Академіка Богомольця, 6 (юр.адр.), 04074, м. Київ, вул.. Автозаводська, 2 (пошт.адр.), код ЄДРПОУ 35572979) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" 1062552 (один мільйон шістдесят дві тисячі п’ятсот п’ятдесят дві),82 грн. заборгованості по простроченим лізинговим платежам та ПДВ на винагороду з урахуванням валютного коригування, 93980 (дев’яносто три тисячі дев’ятсот вісімдесят),47 грн. пені, 26140 (двадцять шість тисяч сто сорок),83 грн. 3% річних, 10012 (десять тисяч дванадцять),14 грн. інфляційних втрат, 12768 (дванадцять тисяч сімсот шістдесят вісім),29 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість),00 витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 24.11.2010