Рішення № 12694274, 24.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.10 Справа № 3/50/10

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Бердянськпромпроект”, Запорізька область, м. Бердянськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовський проспект”, Запорізька область, м. Бердянськ

про стягнення боргу в сумі 20142,13 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Василенко В.В.

Представники:

від позивача: Перегудова С.А., довіреність № б/н від 15.09.2010р.;

Іванюшенко В.М., довіреність № б/н від 15.09.2010р.

від відповідача: не з’явився

ТОВ “Бердянськпромпроект” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “Азовський проспект” про стягнення заборгованості в розмірі 20142,13 грн. у зв’язку з виконанням робіт за договором № 5 на виконання проектних і конструкторських робіт від 24.02.2009р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 625 ЦК України, ст. 7, 54-57, 64 ГПК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою господарського суду від 25.10.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/50/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 09.11.2010р. о 14 годині 30 хвилин.

Ухвалою від 09.11.2010р. у зв’язку із необхідністю витребування додаткових доказів у сторін та неявкою сторін в судове засідання розгляд справи відкладений до 24.11.2010р. о 14 годині 30 хвилин.

В судовому засіданні 24.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 29.11.2010р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 29.11.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві від 20.10.2010р., та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у зв’язку з виконанням проектних і конструкторських робіт на виконання робочого проекту перебудови існуючих приміщень торгівельного залу під ресторан-бар “Суши” на 85 посадкових місць адміністративно-торгівельного комплексу по проспекту Леніна в районі кінотеатру “Космос” у м. Бердянську в розмірі 20142,13 грн., а саме: 17194, 00 грн. –основного боргу, 2177,93 грн. –інфляційного збільшення заборгованості на весь час прострочення платежу, 770,20 грн. –3% річних. Також представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати.

Зокрема зазначив, що 24.02.2009р. між ТОВ “Бердянськпромпроект” (Виконавець) та ТОВ “Азовський проспект” (Замовник) укладено договір № 5 на виконання проектних і конструкторських робіт (далі –Договір № 5).

На виконання умов Договору № 5, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання Робочого проекту перебудови існуючих поміщень торгівельного залу під ресторан-бар “Суши” на 85 посадкових місць адміністративно-торгівельного комплексу по проспекту Леніна в районі кінотеатру “Космос” у м. Бердянську (п. 1.1 Договору № 5).

Вартість робіт, згідно п. 1.2 Договору № 5 складає 17 194,00 грн.

Відповідно до п.п. 2.2.1 зазначеного Договору відповідач, як Замовник, зобов’язався здійснити аванс у розмірі 50% від вартості робіт за проектну продукцію, яка розраховувалася кошторисом, що додається до договору, інші 50% сплачуються після підписання акту приймання-передачі, згідно п. 3.3 Договору № 5.

25.03.2009р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт № 3 прийому-передачі проектно-технічної продукції, який є підтвердженням факту виконання позивачем проектних і конструкторських робіт на виконання робочого проекту перебудови існуючих приміщень торгівельного залу під ресторан-бар “Суши” на 85 посадкових місць адміністративно-торгівельного комплексу по проспекту Леніна в районі кінотеатру “Космос” у м. Бердянську.

Але оплата позивачеві за виконану роботу відповідачем не здійснено.

Таким чином, відповідач не сплативши зазначену договором грошову суму, порушив умови договору.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором № 5 не встановлено інших відсотків за порушення відповідачем строків оплати, або невиконання ним грошового зобов’язання.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених санкцій, сума боргу складає 20 142,13 грн.

31.05.2010р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 15 від 31.05.2010р. про сплату основного боргу. Відповідь від відповідача на претензію позивача не надійшла.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з’явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України в редакції Закону № 2452-IV від 03.03.2005р.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі № 3/50/10 від 25.10.2010р., направлена відповідачу рекомендованим, листом вручена 28.10.2010р. за довіреністю уповноваженому Блиновій, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Копія ухвали про відкладення розгляду справи від 09.11.2010р., яка направлена відповідачеві рекомендованим листом за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві, до господарського суду не повернулась.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ “Бердянськпромпроект” (Виконавець) та ТОВ “Азовський проспект” (Замовник) укладено договір № 5 від 24.02.2009р. на виконання проектних і конструкторських робіт (далі–Договір), згідно якому, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання Робочого проекту перебудови існуючих поміщень торгівельного залу під ресторан-бар “Суши” на 85 посадкових місць адміністративно-торгівельного комплексу по проспекту Леніна в районі кінотеатру “Космос” у м. Бердянську (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, вартість робіт за даним договором визначена доданим кошторисом на проектні роботи будівництва та складає 17 194,00 грн.

Згідно п. 3.1 Договору, договір вступає в силу після підписання його Замовником та передачі Виконавцю.

Замовник зобов’язується оплатити аванс за проектну продукцію у розмірі 50% від вартості робіт, яка розраховувалася кошторисом, в сумі 8 600,00 грн. (п.2.2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору, закінчена проектна продукція відправляється або передається Замовнику по накладній з додатками 2-х екземплярів актів прийому-передачі проектної продукції, Замовник зобов’язаний в десятидневний строк направити Виконавцю підтверджений акт, або вмотивовану відмову від приймання робіт. Якщо у вказаний строк Виконавець не отримує дані документи то документи проектного кошторису вважається прийнятими та оформлюється односторонній акт прийому-передачі, котрий вважається обов’язковим для оплати проектної продукції.

Кошторис № 5 на проектні роботи (додаток до договору №5 від 24.02.2009р.) складає 17 194, 00 грн.

25.03.2009р. між позивачем та відповідачем був підписаний та скріплений печаткою акт № 3 прийому-передачі проектно-технічної продукції, який є підтвердженням факту виконання позивачем проектних і конструкторських робіт на виконання робочого проекту перебудови існуючих приміщень торгівельного залу під ресторан-бар “Суши” на 85 посадкових місць адміністративно-торгівельного комплексу по проспекту Леніна в районі кінотеатру “Космос” у м. Бердянську.

На час розгляду справи в суді оплата позивачу за виконані роботи відповідачем не здійснена.

Таким чином, станом на 24.11.2010р. ТОВ “Азовський проспект” є боржником перед ТОВ “Бердянськпромпроект” за договором № 5 на виконання проектних і конструкторських робіт від 24.02.2009р., заборгованість якого складає 17 194,00 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є Договір № 5 на виконання проектних і конструкторських робіт від 24.02.2009р.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах тощо, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами укладено договір № 5 на виконання проектних і конструкторських робіт від 24.02.2009р.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.1, 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст.846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 222 ГК України, у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб’єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.п. 2.2.1 зазначеного Договору відповідач, як Замовник, зобов’язався здійснити аванс у розмірі 50% від вартості робіт за проектну продукцію, яка розраховувалася кошторисом, що додається до договору, інші 50% сплачуються після підписання акту приймання-передачі, згідно п. 3.3 Договору № 5.

31.05.2010р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 15 з вимогою про стягнення боргу, в тому числі і за актом №3 від 25.03.2009р. прийому-передачі проектно-технічної продукції за договором №5 від 24.02.2009р. на суму 17 194,00 грн.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання цього зобов’язання і сплати вказаної суми боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи встановлений факт невиконання ТОВ “Азовський проспект” грошових зобов’язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 17 194,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних нарахувань за час прострочення зобов’язання в розмірі 2 177,93 грн. та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 770,20 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено, що 3% річних від простроченої суми в розмірі 770,20 грн. та втрати від інфляції грошових коштів в сумі 2 177,93 грн. за несплату основного зобов’язання в розмірі 17 194, 00 грн., позивачем розраховано невірно: замість належної до сплати суми втрат від інфляції грошових коштів 1 831, 69 грн. заявлено до стягнення 2 177,93 грн.; замість належної до сплати суми 768, 78 грн. - 3% річних від простроченої суми, заявлено до стягнення 770, 20 грн.

Таким чином, у стягненні 3% річних від простроченої суми в розмірі 1,42 грн. та у стягненні суми втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 346,24 грн. слід відмовити.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовський проспект” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Леніна, 35-А, код ЄДРПОУ 32973013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бердянськпромпроект” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Піонерська, 55, код ЄДРПОУ 34812370) 17 194 (сімнадцять тисяч сто дев’яносто чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 78 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 1 831 (одну тисячу вісімсот тридцять одну) грн. 69 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 197 (сто дев’яносто сім) грн. 94 коп. витрат на держмито і 231 (двісті тридцять одна) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя: В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 29.11.2010р.