Ухвала суду № 126940250, 29.04.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-о/759/129/25

ун. № 759/25928/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., розглянувши без повідомлення учасників справи питання про виправлення описки в ухвалі Святошинського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року у справі № 759/25928/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бучанська міська рада про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

В С Т А Н О В И В

У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бучанська міська рада про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

29 квітня 2025 року суддя постановив ухвалу про заміну заінтересованої особи у справі, в якій замінив неналежну заінтересовану особу - приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської Савельєву Галину Василівну на належну - Бучанську міську раду.

Водночас у вступній частині ухвали суд помилково зазначив дату її постановлення «29 січня 2025 року» замість правильної «29 квітня 2025 року».

Згідно з ч. 2 ст. 269 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. ч.1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Частина 4 статті 263 ЦПК України передбачає врахування висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 369/8367/16-ц від 14.01.2019 описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. При цьому, не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Аналогічне визначення викладене у постанові Верховного Суду у справі № 521/1074/17 від 21.07.2020.

Згідно з пунктом 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

З огляду на те, що в ухвалі суду допущена описка, і виправлення цієї описки не змінює і не спотворює зміст ухвали суду, вона підлягає виправленню.

Керуючись ст. 258, 260, 269, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Виправити описку, допущену в ухвалі Святошинського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року, у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бучанська міська рада про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

У вступній частині ухвали слово «січня» замінити на слово «квітня».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ю.В. Кравченко