Рішення № 12693681, 07.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.10р.Справа № 35/347-10 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до -1- Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,

м. Дніпропетровськ

-2- Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод

напівфабрикатів", м. Запоріжжя

про стягнення 40 570,75 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3, представник, дов. б/н від 19.11.2010р.

Відповідач-1: не зявився

Від відповідача -2: представник не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить солідарно стягнути з Відповідачів 1000,00 грн, та з Відповідача-2 борг по оплаті товару - 10828,40 грн, 3% річних - 1018,98 грн, інфляційні втрати - 6317,72 грн та збитки у розмірі 20444,05 грн, посилаючись на неоплату товару, який було поставлено за видатковими накладними №РН-000049 від 21.08.2007р., №РН-000053 від 11.09.2007р., №РН-000055 від 08.10.2007р., №РН- 000059 від 29.10.2007р. Позивачем також заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно боржника в межах суми позову.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, вказав, що борг до цього часу не сплачено.

Відповідач-1 в судове засідання не з`явився, надіслав до суду відзив, в якому проти позовних вимог не заперечує, просить справу розглянути без участі його представника.

Відповідач-2 в судове засідання не з`явився, не зважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення від 02.11.2010р).

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року N2453-VI) в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач) поставила Товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод напівфабрикатів" (надалі відповідач-2) пакети на загальну суму 11828,40 грн, що підтверджується видатковими наклад-ними: №РН-000049 від 21.08.2007р. на суму 540,00 грн, №РН-000053 від 11.09.2007р. на суму 3030,00 грн, №РН-000055 від 08.10.2007р. на суму 3705,00 грн, №РН- 000059 від 29.10.2007р. на суму 4553,40 грн.

Відповідачем не спростовано факт отримання товару та загальна вартість отриманого товару.

Відповідач за отриману продукцію не розрахувався, борг становить 11828,40 грн.

Відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського ха-рактеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочи-ном є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дії сторін по постачанню та отриманню продукції були направлені на набуття цивільних прав та обов'язків, про що сторонами підписані відповідні видаткові накладні та акт, в яких визначений предмет правочину, кількість товару, істотна умова договору ціна, відповідачем прийнято продукцію. З огляду на викладене, у відповідача виник обовязок щодо оплати отриманої продукції.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або при-йняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором чи акта-ми цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 2. ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про оплату вартості товару №2-12 від 21.12.2007р., та в силу положень ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був сплатити борг до 01.01.2008р.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати заборгованості на час розгляду справи суду не надано.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність три роки. Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 267 цього кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони, що зроблена до винесення рішення у справі. Таких заяв від сторін не надходило та у суду відсутні підстави для застосування позовної давності про стягнення боргу за накладними №РН-000049 від 21.08.2007р. на суму 540,00 грн, №РН-000053 від 11.09.2007р. на суму 3030,00 грн, №РН-000055 від 08.10.2007р. на суму 3705,00 грн.

Між позивачем та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (надалі відповідач-1) було укладено договір поруки №1 від 17.08.2010р., згідно якого відповідач-1 зобовязався відповідати перед позивачем за невиконання відповідачем-2 зобовязань щодо оплати товару за вище вказаними накладними в розмірі 1000,00 грн.

Позивачем було направлено відповідачу-1 претензію №9 від 23.08.2010р. про сплату вказаного боргу, яку останній не задовольнив. Отже, поручитель несе солідарну відповідальність з боржником в межах суми поруки.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з врахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. 3% річних за період прострочення платежу з 01.01.2008р. по 20.08.2010р. (963 дні) становлять 936,22 грн, інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за січень 2008р. липень 2010р. 4924,60 грн. В решті вимоги про стягнення річних 82,76 грн та інфляційних втрат - 1393,12 грн задоволенню не підлягають в звязку з невірним визначенням позивачем строку порушення зобовязання.

Крім того, Позивач просить стягнути з відповідача суму завданих збитків у вигляді упущеної вигоди 20444,05 грн, посилаючись на те, що займається реалізацією цукру та, в разі вчасної сплати відповідачем боргу, на цю суму зміг би придбати цукор за цінами 2008р. та продати його за збільшеними цінами 2010р., отримавши вказану вигоду.

В той же час, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Зазначені вимоги суд вважає такими, що не підлягають задоволенню за недоведеністю, виходячи з наступного.

Умовою відшкодування збитків (в тому числі і втраченої вигоди) є їх наявність, противоправні дії особи, що завдала збитки та причинний звязок між противоправною поведінкою винної особи та завданими збитками. Суд вважає, що відсутній причинно-наслідковий зв'язок між заборгованість та вказаними позивачем збитками, оскільки ніхто не перешкоджав позивачу звернутися до суду за стягненням боргу негайно після порушення зобовязання. Також позивачем не доведено сама можливість отримання такої вигоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Доказів вжиття таких заходів позивачем також не надано. Отже, в цій частині в позові слід відмовити.

Судом також відхиляється клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову з огляду на те, що розгляд справи закінчено, та в процесі примусового виконання рішення суду будуть здійснені виконавчі дії, зокрема, виявлено майно боржника та накладено на нього арешт.

Зважаючи на встановлені обставини, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково, а саме солідарно з відповідачів підлягає стягненню сума боргу 1000,00грн, з відповідача-2 борг 10828,40 грн, 3% річних - 936,22 грн, інфляційні втрати 4924,60 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 663, 692, 712 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 49089, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (р/р невідомі) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод напівфабрикатів" - 69006, м. Запоріжжя, Північне шосе,27, код ЄДРПОУ 33570613 (р/р невідомі) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 49005, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2 (НОМЕР_3в «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805) борг 1000,00 грн (одну тисячу грн), витрати по сплаті державного мита 10,61 грн (десять грн 61 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 6,32 грн (шість грн 32 коп).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод напівфабрикатів" - 69006, м. Запоріжжя, Північне шосе,27, код ЄДРПОУ 33570613 (р/р невідомі) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 49005, м. АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2 (НОМЕР_3 в «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805) борг 10828,40 грн (десять тисяч вісімсот двадцять вісім грн 40 коп), 3% річних - 936,22 грн (девятсот тридцять шість грн 22 коп), інфляційні втрати 4924,60 грн (чотири тисячі девятсот двадцять чотири грн 60 коп), витрати по сплаті державного мита 166,28 грн (сто шістдесят шість грн 28 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 98,94 грн (девяносто вісім грн 94 коп).

В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Повне рішення складено 06.12.2010р.