Ухвала суду № 126929743, 24.04.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4363/24

Провадження № 2/201/354/2025

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

24 квітня 2025 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2024р. ТОВ «Діджи Фінанс» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Наумової О.С. від 22.04.2024р. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (т. 4 а.с. 35).

Відповідачка позовні вимоги не визнала. 23.05.2024р. від представника відповідачки адвоката Яресько Т.В. (діє на ордеру серія АІ № 1610329 від 22.05.2024р. (т. 4 а.с. 71) надійшов відзив на позовну заяву (т. 4 а.с. 54-63). Представник відповідачки зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідачка дійсно отримала у ПАТ «Банк Михайлівський» кредит чи кредитну картку, не підтверджено узгодження процентів за користування коштами, не надано доказів узгодження строку кредитування, в справі відсутні докази видачі коштів, відсутні виписки за період користування карткою, а тому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з недоведеністю та безпідставністю. Також представник відповідачки просить стягнути з позивача витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 14000 грн.

Ухвалою судді від 09.10.2024р. задоволено клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Яреська Т.В. про витребування доказів у ТОВ «Діджи Фінанс». Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» для дослідження у судовому розгляді оригінал угоди № 200365862 від 23.10.2015, укладеної між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» і ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

оригінал виписки з банківського рахунку угоді № НОМЕР_2 від 23.10.2015 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 23.10.2015 по 23.05.2016;

розрахунок суми заборгованості (тіла кредиту, процентів, 3% річних та інфляційних втрат) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за угодою № 200365862 від 23.10.2015р. (т. 4 а.с. 94-95).

Ухвала направлена на адресу ТОВ «Діджи Фінанс» та отримана ним, оскільки товариство зареєстроване у підсистемі «Електронний суд».

У зв`язку із невиконанням ухвали судом повторно 23.01.2025р. через підсистему «Електронний суд» та поштою направлена ухвала на адресу ТОВ «Діджи Фінанс» (а.с. 116, 120 т. 4).

Станом на 24.04.2025р. витребувані судом докази представником позивача не надано.

Ухвалою судді від 06.03.2025р. позовну заявузалишено без руху, оскільки за змістом позовної заяви, представник позивача в якості доказу отримання кредитних коштів відповідачкою, посилається на угоду № 200365862, укладену між АТ первісним кредитором Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та відповідачкою ОСОБА_1 , яку також зазначає як додаток до позовної заяви під № 21 під назвою «матеріали кредитної справи», однак дана угода до позовної заяви не долучена. Ухвалою суду від 09.10.2024, за клопотанням представника відповідача було витребувано у ТОВ «Діджи Фінанс» для дослідження у судовому розгляді: оригінал угоди № 200365862 від 23.10.2015, укладеної між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» і ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); оригінал виписки з банківського рахунку угоди № 200365862 від 23.10.2015 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 23.10.2015 по 23.05.2016; розрахунок суми заборгованості (тіла кредиту, процентів, 3% річних та інфляційних втрат) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за угодою № 200365862 від 23.10.2015р.

Роз`яснено позивачу, що у відповідності до положень ст. 84 ЦПК України, витребувані судом докази мають бути надані не пізніше ніж до 06.12.2024 включно.

Дана ухвала позивачем була отримана в електронному кабінеті «Електронного суду» 11.12.2024р. 16:01:52.

Судом 23.01.2025р. була направлено на адресу позивача ухвала суду від 09.10.2024р. про витребування доказів, яка була отримана представником Товариства особисто 19.02.2025р., що підтверджується поштовим повідомленням.

Проте, станом на день розгляду справи, 06.03.2025р. витребувані судом докази надані не було.

06.03.2025р. під час дослідження доказів у судовому засіданні, шляхом відтворення їх з Єдиної телекомунікаційної системи документообігу суду, було встановлено, що долучений позивачем файл під назвою «матеріали кредитної справи» був пошкоджений при його відкритті, про що 06.03.2025 працівниками апарату суду був складений відповідний акт, у зв`язку з чим, дана обставина позбавляє суд у повному обсязі дослідити всі докази надані позивачем та надати їм правову оцінку при ухвалення рішення.

В ухвалі від 06.03.2025р. та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду (т. 4 а.с. 122).

Ухвала позивачем отримана в електронному кабінеті «Електронного суду» 11.03.2025р. 19:25:21, а також на електронній пошті (а.с. 123 125 т.4).

Станом на 20.03.2025р. недоліки позивачем усунуті не були

Ухвалою суду від 20.03.2025р. продовжено строк для усунення недоліків заяви (т. 4 а.с. 128).

Позивачу було роз`яснено, що у разі не невиконання вимог ухвали від 20.03.2025р. впродовж 10 днів позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала отримана в електронному кабінеті «Електронного суду» 24.03.2025р. 19:25:21 та вручена засобами поштового зв`язку 28.03.2025р. (а.с. 130 т. 4).

Станом на24.04.2025р.включно недоліки позовної заяви не усунуто.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та часу судового засідання був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Представник відповідачки адвокат Яресько Т.В. в заяві до суду від 11.12.2024р. просив розгляд справи проводити за відсутності відповідачки та її представника, наполягав на залишення позову без розгляду (т. 4 а.с. 133).

Відповідно до положень ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи відбувається за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 11ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175,177цьогоКодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Копію ухвали суду про залишення позову без руху представником позивача отримано 11.03.2025р. в системі «Електронний суд» та 28.03.2025р. засобами поштового зв`язку.

Копію ухвали суду про продовження строку на усунення недоліків представником позивача отримано 24.03.2025р. в системі «Електронний суд».

Таким чином термін встановлений судом для усунення недоліків для позивача закінчився 04.04.2025р.

При цьому, у зазначений судом термін позивачем недоліки позовної заяви не усунуті.

Відповідно до до ч.4ст. 12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вимогами ч.1ст.44 ЦПК Українипередбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Також Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового процесу, яка є його ініціатором, зобов`язана з розумним інтересом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 13ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до ч. 13 ст. 187 ЦПК України.

Суд роз`яснює позивачу право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Згідно положень ч.ч. 1 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Норма ч. 5 ст. 142 ЦПК України є спеціальною (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, додатковій ухвалі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 910/14162/17, додатковій ухвалі Верховного Суду від 12.07.2021 у справі № 903/254/20). При застосуванні ч. 5 ст. 142 ЦПК України, судом має бути встановлена наявність / відсутність саме необґрунтованих дій позивача. Такі критерії встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.

Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачкою судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача (така правова позиція є сталою і послідовною, та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 925/1372/21, від 11.05.2023 у справі № 921/811/21, від 25.04.2023 у справі № 924/341/22).

За ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17, від 14.03.2023 у справі № 911/1201/22, очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Положення ст. 44 ЦПК України вказують на те, зловживання процесуальними правами визнається від конкретних обставин справи, які встановлюються судом у кожній справі. Отже, відповідно до приписів ст.142 ЦПК України у сукупності з положеннями ст. 44 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема, чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов, чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору, чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача, чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується та інш.

Верховний Суд зазначає, що поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача" (така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі 922/2017/17).

Верховний Суд виходить з того, що «необґрунтовані дії позивача» не тотожні поняттю «необґрунтований позов», адже законодавець свідомо визначив саме підставу як дію позивача і яка / які є необґрунтованими, а не заяву по суті спору позов.

Позов залишений без розгляду на підставі ч. 13 ст. 187 ЦПК України.

Сам по собі факт залишення позову без розгляду у справі не підтверджує, що спір виник у зв`язку необґрунтованих дій позивача, ні свідоме порушення позивачем охоронюваних законом прав та інтересів відповідача, не може свідчити про зловживання правом та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу.

Приписи ст. 44 ЦПК України, визначають, зокрема імператив щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами і обов`язок сторін судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами.

Суд залежно від конкретних обставин справи може визнати дії зловживанням правом. Обов`язком сторін у цивільному процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1 ст.81 ЦПК України).

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що підстав для розподілу витрат на правничу допомогу не вбачається.

Керуючись ст.ст.12,44, 126, 127,137, 141, 142, 187 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текстухвали складений 29 квітня 2025 року

Суддя О.С. Наумова