Постанова № 12692720, 02.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"02" грудня 2010 р. № 2а- 12119/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - Моїсеєнко К.О.,

представника відповідача - Ламатової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Малого Державного виробничого підприємства "СІЛЬГОСПТЕХНІКА" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0000742307/0 від 23.09.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що винесене податкове повідомлення рішення про визначення суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 33300,00 грн.: у тому числі 22200,00 грн. за основним платежем та 11100,00 грн. за штрафними є незаконним та необґрунтованим, оскільки порушення з боку позивача п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, Закону України "Про податок на додану вартість" відсутнє, у зв'язку з тим, що понесені витрати пов'язані з господарською діяльністю і цілком підтверджені документально.

Крім того позивач вважає, що перевірка є незаконною, оскільки крім декларацій з податку на додану вартість, при перевірці використовувались ще й первинні документи: договори , платіжні доручення, акти здачі-прийомки виконаних робіт, що не відповідає приписам п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» про документальні невиїзні перевірки, а також, що відповідачем безпідставно зроблений висновок про нікчемність правочину між МДВП «Сільгосптехніка» та ПП «ТКФ «Міран - Трейд».

Відповідач - ДПІ у Київському районі м. Харкова проти позову заперечує, посилаючись на висновки акту перевірки та заперечення від 03.11.2010р. за №23795/10/10-020.

Відповідач зазначив, що ДПІ у Київському районі м. Харкова цілком правомірно проведена документальна невиїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 13.09.2010року. Під час проведення перевірки встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ПП «ТКФ «Міран -Трейд», відповідно до договорів №13 від 29.04.2008р., №31 від 08.09.2008р., №32 від 08.09.2008року., однак відповідно до пояснень ОСОБА_3, наданих до прокуратури Ленінського району м. Харкова встановлено, що останній ПП «ТКФ «Міран - Трейд» зареєстрував на своє ім'я за грошову винагороду, жодних документів не підписував, з посадовими особами позивача не зустрічався, переговорів не вів. Таким чином, зазначені обставини свідчать про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ПП «ТКФ «Міран - Трейд». Вважає, що донарахування згідно спірного податкового повідомлення-рішення, що прийнято за результатами перевірки позивача, відповідає нормам діючого законодавства та є правомірним.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова проведена документальна невиїзна перевірка Малого державного виробничого підприємства «Сільгосптехніка» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, що мала правові відносини з платником податків ПП «ТКФ «Міран - Трейд» за період з 01.04.2008р. по 01.04.2010р., за результатом якої складено акт від 13.09.2010р. № 5380/233/21185334.

На підставі висновків акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення № 0000742307/0 від 23.09.2010 р. про визначення суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 33300,00 грн., у тому числі. за основним платежем - 22200,00 грн. та за штрафними санкціями - 11100,00 грн.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", за порушення якого відповідачем визначено позивачу суму податкового зобовязання, визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення право платника податку на податковий кредит вважається, відповідно до вимог пп.7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому слід зазначити, що відповідно до пп. 7. 4. 5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Оскільки угоди, укладені між позивачем, МДВП «Сільгосптехніка» та його контрагентом - ПП «ТКФ «Міран - Трейд», на загальну суму 133200,00 грн., в т.ч. ПДВ 22200,00 грн., повністю виконані та оплачені у безготівковому порядку, що підтверджується первинними документами: договір № 13 від 29.04.2008 р. по компютерній обробці даних гідрохімічних досліджень на суму 75600,00 грн., в т.ч. ПДВ 12600,00 грн. акти виконаних робіт: № 1 від 27.05.2008 р. на суму 6420,00 грн., № 2 від 24.06.2008 р. на суму 9900,00 грн., № 3 від 25.07.2008р. на суму 23580,00 грн., № 4 від 28.08.2008 р. на суму 23400,00 грн., № 5 від 29.09.2008 р. на суму 12300,00 грн., податкові накладні № 270588 від 27.05.2008 р. на суму 6420,00 грн., у т.ч. ПДВ 1070,00 грн., № 300583 від 30.05.2008 р. на суму 9900,00 грн., в т.ч. ПДВ 1650,00 грн., № 250731 від 25.07.2008 р. на суму 23580,00 грн., в т.ч. ПДВ 3930,00 грн., № 280816 від 28.08.2008 р. на суму 23400,00 грн., в т.ч. ПДВ 3900,00 грн., № 290984 від 29.09.2008 р. на суму 12300,00 грн., в т.ч. ПДВ 2050,00 грн. платіжні доручення № 83 від 30.05.08 р., № 146 від 22.09.08 р., № 149 від 01.10.08 р., № 180 від 21.11.08 р.; договір № 31 від 08.09.2008 р. по розробці компютерного оригінала-макета і обробці даних гідрохімічного моніторингу газових місцероджень вартістю 43200,00 грн., в т.ч. ПДВ 7200,00 грн. акти виконаних робіт: № 1 від 29.09.2008 р. на суму 16200,00 грн., № 2 від 28.11.2008 р. на суму 27000,00 грн., податкові накладні № 290985 від 29.09.2008 р. на суму 16200,00 грн., в т.ч. ПДВ 2700,00 грн., № 281108 від 28.11.2008 р. на суму 27000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4500,00 грн. платіжне доручення № 149 від 01.10.08 р.; договір № 32 від 08.09.2008 р. по розробці паспортів робочих місць вартістю 14400,00 грн., в т.ч. ПДВ 2400,00 грн. акт виконаних робіт № 1 від 28.11.2008 р. на суму 14400,00 грн., податкова накладна № 282108 від 28.11.2008 р. на суму 14400,00 грн., в т.ч. ПДВ 2400,00 грн., платіжне доручення № 189 від 11.12.08 р., то позивач правомірно відніс до податкового кредиту відповідних періодів суми ПДВ, що значились в податкових накладних, тобто діяв в межах положень вище зазначених підпунктів ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

У судовому засіданні представники сторін підтвердили факт розрахунків позивача з контрагентом в безготівковій формі, а також той факт, що в складі вартості оплачених послуг був сплачений податок на додану вартість.

Також доказом реальності господарських операції, поставлених під сумнів відповідачем, є той факт, що отримані від ПП «ТКФ «Міран - Трейд» роботи були використані позивачем МДВП «Сільгосптехніка» у власній господарській діяльності, направленої на отримання прибутку та у подальшому передані ТОВ «СВНЦ інтелект-сервіс» ЛТД та ХКЕПОП на загальну вартість 138000,00 грн, в т.ч. ПДВ 23000,00 грн., у складі робіт за договорами: договір № 25/4/08-ПЗ від 25.04.2008 р. по обробці матеріалів гідрохімічних досліджень обєкту моніторингу вартістю 78120,00 грн., акти виконаних робіт № 1 від 27.05.2008 р. на суму 6600,00 грн., № 2 від 25.06.2008 р. на суму 10200,00 грн., № 3 від 28.07.2008 р. на суму 9300,00 грн., № 4 від 29.08.2008 р. на суму 3600,00 грн., № 5 від 29.09.2008р. на суму 12720,00 грн., та відповідні податкові накладні та виписки банку про отримання коштів; договір № 04/09-ПЗ від 04.09.2008 р. по виготовленню компютерного оригінал-макету територій гірських відводів та компютерної обробці даних гідрохімічного моніторингу вартістю 44880,00 грн., акти виконаних робіт № 1 від 30.08.2008 р. на суму 16800,00 грн., № 2 від 28.11.2008 р. на суму 28080,00 грн., та відповідні податкові накладні та виписки банку про отримання коштів; договір № 20-08-ПЗ від 12.08.2008 р. по розробці паспортів робочих місць вартістю 15000,00 грн., акт виконаних робіт № 1 від 28.11.2008 р. на суму 1500,00 грн., та відповідні податкові накладні та виписки банку про отримання коштів.

Стосовно посилань відповідача в Акті перевірки (арк. 4, 5) на отримання в ході проведення заходів, пояснень директора ПП «ТФК Міран - Трейд» ОСОБА_3 то суд вважає, що ця інформація не може слугувати підставою для визначення податкового зобовязання по ПДВ, оскільки по - перше, в акті не зазначено у звязку з чим та на якій правовій підставі надані ці пояснення, доказів порушення кримінальної справи відповідачем не надано, по друге, предметом даного спору є наявність чи відсутність порушень податкового законодавства безпосередньо з боку позивача.

Пояснення особи, яка згідно облікових даних ДПІ була директором і засновником контрагента позивача - ПП «ТФК Міран - Трейд», на які вказує відповідач в акті перевірки стосуються діяльності зазначеного підприємства і не мають відношення до предмета доказування, а тому, відповідно до п. 1 ст. 70 КАС України, не є належними доказами.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Ст.59 Господарського кодексу України визначено, що скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.09.10 р., та доказів, долучених позивачем ( а. с. 102 - 111) ПП «ТКФ «МІРАН-ТРЕЙД» зареєстроване 20.04.2007 р., засновником є ОСОБА_3, а керівником з 19.04.2010 р. Хмеловський Вячеслав Львович (до цього часу був ОСОБА_3). Доказів державної реєстрації припинення ПП «ТКФ «МІРАН-ТРЕЙД» у тому числі за рішенням суду, або іншої підставою, не мається. Тобто як на час укладення угод та відповідно за перевіряємий відповідачем період так і на сьогоднішній день, ПП «ТКФ «МІРАН-ТРЕЙД» знаходилось та знаходиться в єдиному державному реєстрі і має повну правоздатність.

Чинним Законом України №755-ІV від 15.05.03р. встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 1, ч. 2 ст.18 Закону № №755-ІV від 15.05.03р. ).

Окремо слід зазначити, що відповідно до п.25.3 „Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", затвердженого Наказом ДПА України №79 від 01.03.2000р., за наявності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, орган державної податкової служби здійснює таке анулювання на дату подання заяви або затвердження акта про анулювання реєстрації, якщо не визначений граничний термін дії Свідоцтва або дата втрати особою статусу платника ПДВ, або коли є підстави для анулювання до закінчення терміну дії Свідоцтва.

Доказів анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «ТКФ «МІРАН-ТРЕЙД» відповідачем не надано.

Угоди, по яким позивачем зроблено включення сум до податкового кредиту по накладним, виданим ПП «ТКФ «МІРАН-ТРЕЙД», не визнані недійсними та ніким не оспорені. Також, відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, відповідні суми по яким позивачем включені до податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР від 03.04.1997р., платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону (п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97-ВР).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення відповідачем до суду не надано, у звязку з чим податкове повідомлення рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0000742307/0 від 23.09.2010 р. про визначення суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 33300,00 грн.: у тому числі 22200,00 грн. за основним платежем та 11100,00 грн. за штрафними санкціями, є незаконними та підлягають скасуванню.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Малого Державного виробничого підприємства "СІЛЬГОСПТЕХНІКА" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0000742307/0 від 23.09.2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 03.12.2010 року.

Суддя Піскун В.О.