Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2025 року Справа № 640/35584/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
Визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування протиправною.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м.Києві сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м.Києва подання про повернення сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17 243,24 гривні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №640/35584/21 передана на розгляд та вирішення Запорізькому окружному адміністративному суду.
Справа №640/35584/21 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 20 лютого 2025 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2025 року справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Богатинського Б.В.
Ухвалою суду від 25 лютого 2025 року прийнято до провадження судді Запорізького окружного адміністративного суду Богатинського Б.В. адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії. Призначено розгляд справи спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири позивачем сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна. Вважаючи, що позивач не повинна була сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки житло придбано нею вперше, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 17243,24 грн, однак відповідачем відмовлено. Позивач просить позов задовольнити.
Від відповідача до суду 31 березня 2025 року надійшов відзив на адміністративний позов, у якому Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві заперечує проти позову з наступних підстав. Відповідно до частини першої ст.46 Закону України «Про нотаріат» нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва обов`язково використовує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Управління Фонду не мають такого доступу до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Надані до адміністративного позову документи беззаперечно не свідчать про те, що придбання вказаного житла було здійснено позивачем вперше. За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання позивачем нерухомості вперше та вказані вище обставини в сукупності свідчать, про відсутність протиправних дій Управління. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
29.10.2018 ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу квартири придбано нерухоме майно, а саме, квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час оформлення купівлі, позивачем сплачено збір на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17243,24 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.1171661767.1 від 29.10.2018.
03.09.2021 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, до заяви позивач надала такі документи:
- копію договору купівлі-продажу квартири від 29.10.2018;
- копію квитанції про сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування №0.0.1171661767.1 від 29.10.2018;
- інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.
Листом від 13.09.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що відповідно до пункту 15-3 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 р. № 1740, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу такого майна. До функцій і повноважень відповідача не віднесено збір та перевірка інформації про факт придбання житла вперше. За таких обставин, будь-які документи щодо придбання житла, (в тому числі вперше), в Управління відсутні. Нотаріус зобов`язаний сприяти громадянам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду. Частиною першою статті 46 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відповідно до частини першої ст.46 Закону України «Про нотаріат» нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва обов`язково використовує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхові безпосереднього доступу до нього.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Частиною другоюстатті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 9 статті 1 даного Закону, платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України;
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Пунктом 8 частини першої статті 2 цього ж Закону передбачено, що об`єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовані у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (у редакції від 26.09.2020, чинній на момент надання оскаржуваної відмови).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту в пункту 15-2 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Пункт 15-3 Порядку № 1740 визначає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз вищенаведених норм права свідчить про чіткі та конкретні вимоги, а також перелік документів, які підтверджують звільнення особи від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна.
При цьому, суд зазначає, що особа, яка при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу житла не скористалась механізмом не сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, передбаченим пунктом 15-2 Порядку № 1740, вона після сплати коштів в бюджет вправі звернутись до територіального органу Пенсійного фонду України про повернення помилково сплачених коштів з наданням визначених підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку №1740 документів, що підтверджують факт придбання житла вперше.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, спірність питання у даній справі полягає у правомірності відмови відповідача у поверненні позивачеві сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 17243,24 грн з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
За позицією позивача, житло було придбано нею вперше, а тому керуючись пунктом 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» вважає, що відповідач зобов`язаний сформувати подання про повернення їй безпідставно сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного ним майна.
Відповідач в оскаржуваній відмові покликається на те, що позивачем не надано документів на підтвердження придбання житла вперше згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири від 29.10.2018.
Вирішуючи дані спірні правовідносини, суд враховує правові висновки Верховного Суду у постанові від 25.11.2021 по справі №280/9714/20, в якій вирішувалося питання: чи є позивач, який придбав квартиру, платником збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна. Верховний Суд у пункті 41 цієї постанови зазначив: "Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду".
У відповідності до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачка при посвідченні договору купівлі-продажу у нотаріуса не скористалась механізмом, визначеним Порядком №1740, та 03.09.2021 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, до заяви позивач надала такі документи:
- копію договору купівлі-продажу квартири від 29.10.2018;
- копію квитанції про сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування №0.0.1171661767.1 від 29.10.2018;
- інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.
Так, позивачем не подані дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Вищенаведеного документу позивачем також не додано і до позовної заяви.
При цьому, оскільки Порядком №1740 передбачено необхідність подання такого документу, який в свою чергу підтверджує чи використовувались позивачем житлові чеки для приватизації житла, та, відповідно, чи набуто ним житло вперше, відсутні підстави вважати, що неподання такого документу є формальністю та не впливає на прийняття рішення органами пенсійного фонду.
Отже, позивачем не було дотримані вимоги Порядку № 1740 в частині надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повного пакету документів, що підтверджують факт придбання житла вперше у відповідності з приписами пункту 15-2 Порядку №1740.
Тобто, поданий позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві пакет документів був недостатнім (некомплектним) для прийняття позитивного рішення про повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тому відповідач цілком обґрунтовано відмовив заявнику у формуванні подання про повернення суми сплаченого збору.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві правомірно відмовило позивачу у вжитті заходів щодо повернення помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу.
Водночас, суд зауважує, що позивач не позбавлена можливості повторно звернутись з відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо повернення сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості з дотриманням вимог пункту 15-2 Порядку №1740, надавши повний пакет документів.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул.Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 42098368).
Повне судове рішення складено 25.04.2025.
Суддя Б.В. Богатинський
Судове рішення № 126926856, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 25.04.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/35584/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: