Постанова № 12692665, 19.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2010 р. № 2-а-8143/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представника позивача - Шульга К.Г.,

представник відповідача - Лазаренко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій - Інвест" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій - Інвест" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, в якому просить суд: скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000031800/0 від 09 лютого 2010 року, № 0000021800/0 від 09 лютого 2010 року, № 0000031800/1 від 21 квітня 2010 року та № 0000021800/1 від 21 квітня 2010 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами проведення виїзної позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій - Інвест" Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова з 24.12.2009 року по 21.01.2010 року було складено акт за № 215/18-007/32869534 від 28.01.2010р., за наслідками якого винесені оскаржувані рішення. Позивач наполягає на неправомірності рішень відповідача, пов'язаних з визнанням нікчемними договорів, укладених між позивачем і його контрагентом ПБК "Прогрес". Позивач стверджує, що прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення є такими, що суперечать нормам Цивільного кодексу України, Законів України "Про державну податкову службу в Україні", "Про податок на додану вартість", оскільки відповідачем не надано жодного доказу того, що договори, укладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій - Інвест" з ПБК "Прогрес", та відображення їх результатів у податковому обліку позивача спрямовані на порушення публічного порядку або не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені в адміністративному позові.

Відповідач заперечував проти позову, від представника Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова до суду надішли заперечення та в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій - Інвест", зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити, з огляду на наступне:

Актом перевірки встановлено відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність у ПП "Єврострой МК", ТОВ "Буд-монтажсервіс" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

За період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року основним замовником будівельно-монтажних робіт є ПБК "Прогрес".

Враховуючи нікчемність угод, що укладені з підприємствами-постачальниками ПП "Єврострой МК" (код 34772510), ТОВ "Буд-монтажсервіс" (код 34713193) та ДП "БМУ-№2" угоди, які укладалися та виконувалися протягом періоду, що перевірявся між ПБК "Прогрес" та ДП "БМУ-№2" не спричиняють реальному настанню правових наслідків, а тому є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з проведенням операцій Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій - Інвест" з ПБК "Прогрес" порушені вимоги:

- п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР із змінами і доповненнями (з врахуванням порушень наведених у акті планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій - Інвест" від 15.12.2009 року № 6885/23-212/32869534) занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, в сумі 277446,95 грн., у тому числі:

2-й квартал 2008 року - 196132,95 грн.,

3-й квартал 2008 року - 81 314,00 грн.;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями (з врахуванням порушень наведених у акті планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій - Інвест" від 15.12.2009 року № 6885/23-212/32869534), в результаті чого:

завищення від'ємного значення ПДВ р.26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - рядок 25) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду)" за квітень 2008 - 1154 грн., за травень 2008 - 351 грн., за червень 2008 року - 351 грн., за липень 2008 року - 351 грн., за липень 2008 року - 351 грн., за серпень 2008 року - 351 грн., за вересень 2008 року - 33362,20 грн., за жовтень 2008 року - 65402,20 грн.;

занижено податок на додану вартість всього у сумі 156554,40 грн., у тому числі за квітень 2008 року - 62048 грн., за травень 2008 року - 94506,40 грн..

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Фахівцями державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова з 24.12.2009 року по 21.01.2010 року було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства і обмеженою відповідальністю «Меркурій-Інвест»з питань взаємовідносин з ПБК «Прогрес»за період з 01.04.2008 року по 30.09.2008 року, про що складений акт перевірки № 215/18-007/32869534 від 28.01.2010 року.

За результатами перевірки встановлені порушення:

1) п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, в сумі 277 446,95 грн., у тому числі: 2 квартал 2008 року 196 132,95 грн. та 3 квартал 2008 року 81 314,00 грн.

2) пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 пп. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в результаті чого:

- занижено податку на додану вартість всього у сумі 155 400,40 грн., у тому числі за квітень 2008 року - 62 048 грн., за травень 2008 року - 93 352,40 грн.;

- завищено відємне значення податку на додану вартість р.26 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - рядок 25) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду) всього у сумі 34 516,20 грн., в тому числі за квітень 2008 року - 1 154 грн., за травень 2008 року - 351 грн. та за вересень 2008 року - 33 011,20 грн.;

- завищено відємне значення податку на додану вартість р.21 «Відємне значення різниця між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (відємне значення суми рядків 18 і 19) всього в сумі 32 040 грн., в т.ч. за вересень 2008 року - 32 040 грн.

Виконуючим обов'язки начальника Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова за результатами перевірки Товариству з обмеженою відповідальністю "Меркурій - Інвест" винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 09.02.2010 року:

- № 0000031800/0 про застосування суми податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 416 170,43 грн., в тому числі: основний платіж - 277 446,95 грн., штрафні (фінансові) санкції - 138 723,48 грн.;

- № 0000021800/0 про застосування суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 234 831,60 грн., в тому числі: основний платіж - 156 554,40 грн., штрафні (фінансові) санкції - 78277,20 грн.

Позивач не погодився з вищезазначеними податковими повідомленнями - рішеннями податкового органу та 19.02.2010 року подав скарги до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 33/005 та № 34/005, в яких просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000031800/0 від 09.02.2010 року про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій - Інвест»сплатити до державного бюджету суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 416 170,43 грн. та № 0000021800/0 від 09.02.2010 року про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій - Інвест»сплатити до державного бюджету суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 234 831,60 грн.

Вищезазначені скарги 21.04.2010 року рішенням Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова № 5039/25/10-013 були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення № 0000031800/0 від 09.02.2010 року та № 0000021800/0 від 09.02.2010 року без змін.

Виконуючим обов'язки начальника Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова за результатами розгляду скарг № 33/005 та № 34/005 винесені податкові повідомлення-рішення від 21.04.2010р. № 0000031800/1 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій -Інвест»сплатити до державного бюджету суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 416 170,43 грн., в тому числі: основний платіж - 277 446,95 грн., штрафні (фінансові) санкції - 138 723,48 грн., та № 0000021800/1 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій - Інвест»сплатити до державного бюджету суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 234 831,60 грн., в тому числі: основний платіж - 156554,40 грн., штрафні (фінансові) санкції - 78 277,20 грн.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями - рішеннями Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000031800/0 від 09.02.2010 року, № 0000021800/0 від 09.02.2010 року, № 0000031800/1 від 21.04.2010 року, № 0000021800/1 від 21.04.2010 року та 06.05.2010 року подав до Державної податкової адміністрації в Харківській області скарги № 03/006 та № 04/006, яка в свою чергу своїм рішенням від 19.05.2010р. № 2003/10/25-103 залишила скарги без задоволення, а вищезазначені податкові повідомлення-рішення без змін.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій-Інвест»(замовник) та ПБК «Прогрес»(генеральний підрядник) були укладені договори будівельного підряду № 2 від 16.03.2005 року та № 3 від 23.01.2006 року (ПБК «Прогрес»є правонаступником АТ «Будівельний торговий будинок»в зазначених договорах будівельного підряду), договір підряду № 4 від 01.09.2006 року та додаткові угоди до цих договорів. За умовами зазначених договорів генеральний підрядник зобов'язується по завданню замовника на свій ризик виконати та передати йому у встановлений строк роботи (об'єкт будівництва), виконані згідно з проектною документацією та умовами цих договорів, а замовник, зі своєю сторони, зобов'язується передати будівельний майданчик, передати дозвільні документи на виконання робіт, а також затверджену у встановленому порядку проектну документацію та прийняти від генерального підрядника роботи (об'єкт будівництва) та оплатити виконані роботи.

Замовник здійснює поетапні платежі за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт (Форма КБ-2, КБ-3) підписаних уповноваженими представниками сторін, згідно графіку фінансування робіт.

По завершенню виконання робіт по будівництву об'єкта будівництва та прийняття робочою комісією об'єкту будівництва у встановленому порядку Генеральний підрядник зобов'язується передати об'єкт будівництва Замовнику, про що складається акт прийому-передачі об'єкту будівництва. З моменту підписання акту прийому-передачі об'єкту будівництва, зобов'язання Генерального підрядника перед замовником вважаються виконаними у повному обсязі, належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання зазначених угод були складені та підписані ПБК «Прогрес»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій - Інвест»відповідні довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти виконаних робіт та акт готовності об'єкту до експлуатації № 20000609 від 11.12.2009 року, який підписано замовником Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій -Інвест», генеральним підрядником ПБК «Прогрес»та субпідрядними організаціями. Крім того, як вбачається з акту перевірки № 215/18-007/32869534 від 28.01.2010 року, відповідно до вказаних договорів ПБК "Прогрес" виписало наступні податкові накладні: за договором № 2 від 16.03.2005 року: № 61 від 30.04.2008 року та № 48 від 27.06.2008 року; за договором №3 від 23.01.2006 року: № 59 від 30.04.2008 року, № 59 від 31.05.2008 року та № 49 від 27.06.2008 року; за договором № 4 від 01.09.2006 року: № 60 від 30.04.2008 року, № 58 від 31.05.2008 року та № 50 від 27.06.2008 року. Вказані податкові накладні включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій - Інвест»в квітні, травні, червні та вересні 2008 року.

Також, 24.12.2009 року Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Харківській області було видано Свідоцтво про відповідність збудованого обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил № 20000609.

Тобто, договори будівельного підряду № 2 від 16.03.2005 року, № 3 від 23.01.2006 року та договір підряду № 4 від 01.09.2006 року були виконані в повному обсязі.

Замовник та генеральний підрядник претензій по виконанню зазначених договорів не мали.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №168/97-ВР від 03.04.1997 року валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” також визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Як було встановлено судом позивач включив до складу валових витрат суми сплачені генеральному підряднику за вищезазначеними договорами будівельного підряду на підставі укладених договорів, відповідних довідок про вартість виконаних підрядних робіт та актів виконаних робіт та акту прийому-передачі об'єкту будівництва, складених та підписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій - Інвест»та ПБК "Прогрес".

За таких обставин суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій - Інвест»правомірно віднесло суми сплачені за договорами будівельного підряду до складу валових витрат підприємства.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями.

Як було встановлено судом податковий кредит по податку на додану вартість був задекларований позивачем на підставі податкових накладних отриманих від ПБК "Прогрес".

Згідно п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ПБК "Прогрес" мало право видавати податкові накладні на адресу позивача, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій-Інвест»правомірно віднесло суми зазначені в податкових накладних до складу податкового кредиту.

Що стосується висновку, який міститься в акті перевірки № 215/18-007/32869534 від 28.01.2010 року щодо порушення позивачем вимог п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 та п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”, пп.7.4.1 пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме, що операції пов'язані з ПБК "Прогрес" не були використані в господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-Інвест», суд зазначає, що нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено наступне:

- валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1.ст. 5 Закону);

- до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці (пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону);

- датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку, або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону).

Крім того, згідно пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позовної заяви та наданих позивачем суду документів: договорів, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, актів виконаних робіт, розрахункових документів, податкових накладних, усі роботи виконані ПБК "Прогрес" були використані позивачем у його господарської діяльності з митою отримання прибутку. Виконані роботи були прийняті Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій - Інвест»згідно актів виконаних робіт, на адресу замовника були виписані відповідні податкові накладні. Вартість виконаних робіт ПБК "Прогрес" була сплачена у повному обсязі, що відображено і в акті перевірки.

Доказів того, що придбані роботи не були використані в господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій - Інвест», відповідачем у відповідності до вимог ст.71 КАС України суду надано не було.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем документально підтверджено використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій - Інвест»у своїй господарській діяльності всіх робіт виконаних ПБК "Прогрес" за договорами будівельного підряду № 2 від 16.03.2005 року та № 3 від 23.01.2006 року, а також договором підряду № 4 від 01.09.2006 року.

Щодо посилання відповідача на те, що угоди укладені ПБК "Прогрес" є нікчемними з посиланням на вимоги ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається

Відповідно до п. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України правочин може бути вчинятися усно або у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст.181 Господарського Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами та скріплений печаткою.

Відповідно до вимог п. ч.1 ст.208 Цивільного Кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичним особами.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного Кодексу України та ч. 8 ст. 181 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського Кодексу України істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становить умови, визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши договори між ПБК "Прогрес" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Інвест" суд вважає, що договори укладені відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам ч. 1 ст. 205, ч. 2. ст. 207, ч. 1 ст. 208, ч. 1 ст. 638, ч. 3 ст. 639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання.

Суд зазначає, що на час розгляду судом справи умови договору виконані з боку сторін.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, а саме: податкові повідомлення-рішення № 0000031800/0 від 09.02.2010 року та № 0000031800/1 від 21.04.2010 року про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-Інвест»сплатити до державного бюджету суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 416 170,43 грн., в тому числі: основний платіж - 277 446,95 грн., штрафні (фінансові) санкції - 138 723,48 грн., а також податкові повідомлення-рішення №0000021800/0 від 09.02.2010 року та № 0000021800/1 від 21.04.2010 року про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-Інвест»сплатити до державного бюджету суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 234 831,60 грн., в тому числі: основний платіж - 156 554,40 грн., штрафні (фінансові) санкції - 78 277,20 грн., які були винесені Товариству з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Інвест" за результатами перевірки прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, а отже є такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Інвест" є обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись п.5.1 ст.5, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №168/97-ВР від 03.04.1997 року, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківськими окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій - Інвест" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000031800/0 від 09 лютого 2010 року № 0000021800/0 від 09 лютого 2010 року № 0000031800/1 від 21 квітня 2010 року № 0000021800/1 від 21 квітня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій - Інвест" (61082, м. Харків, пр. Московський, 144, код ЄДРПОУ 32869534, п/р 260073001367 в АКБ "Меркурій" м. Харків, МФО 351663) судові витрати у розмірі 3 (три) гривень 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 24 листопада 2010 року.

Суддя Супрун Ю.О.