Постанова № 12692489, 02.11.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4583/10/1770

02 листопада 2010 року 17год. 50хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Бодряшкіної Ю.К. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Коленченко О.О.

відповідача: представник Оніщук В.П. третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання нечинним податкового повідомлення- рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою діяльністю “Рівнетеплоенерго” звернулося з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0002902342/0 від 10.09.2010 р. про донарахування податку на додану вартість на суму 88731 грн. в т. ч. 59154 грн. основного платежу та 29577 грн. застосованих штрафних санкцій.

В обґрунтування заявленого позову зазначає, що акт перевірки № 1310/23-100/31994540 про результати планової виїзної перевірки ТОВ “Рівнетеплоенерго” складений з порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового,валютного та іншого законодавства затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 та ґрунтується виключно на припущеннях перевіряючих, а не на первинних документах.

Вказує, що валові витрати сформовані ТОВ “Рівнетеплоенерго” сформовані у відповідності до п. 1.32 ст. 1, пп. 5.2.1, п. 5.2 , пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР. Так, витрати товариства на оплату юридичних послуг в сумі 144000 грн. наданих ПП ОСОБА_4 та на оплату послуг ТОВ “Інститут промислової екології” в сумі 833333 грн. підтверджуються документально і їх понесення повязано з господарською діяльністю позивача.

Крім того, на думку позивача, посадовими особами ДПІ у м. Рівне не вірно було застосовано норми пп. 11.11 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР до спірних правовідносин. ТОВ “Рівнетеплоенерго” здійснює поставку теплової енергії для трьох категорій споживачів: населенню (в т.ч. ЖЕКи), бюджетним установам та іншим споживачам. Застосований податковим органом пп. 11.11 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР визначає правила для визначення дати формування податкових зобовязань та податкового кредиту виключно для операції з поставки теплової енергії для населення та бюджетних установ та не стосується операції з поставки теплової енергії для інших споживачів, що оподатковуються за загальними правилами. Таким чином, на думку позивача податковим органом було неправомірно застосовано касовий метод визначення податкових зобовязань та податкового кредиту.

В судовому засіданні представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги повністю та визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0002902342/0 від 10.09.2010 р. на суму 88731 грн. в т. ч. 59154 грн. основного платежу та 29577 грн. застосованих штрафних санкцій.

Державна податкова інспекція у м. Рівне адміністративний позов не визнала з підстав викладених в письмових запереченнях. В судому засіданні представник відповідача пояснив суду, що під час проведення перевірки було встановлено відсутність документального підтвердження привязки до господарської діяльності витрат сформованих ТОВ “Рівнетеплоенерго” по придбанню юридичних послуг в ПП ОСОБА_5 на суму 144000 грн. та на оплату послуг ТОВ “Інститут промислової екології” в сумі 833333 грн. Таким чином, позивачем при їх формуванні було порушено п. 1.32 ст. 1, пп. 5.2.1, п. 5.2 , пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, через що ревізори дійшли висновку, про необхідність їх зменшення.

Під час перевірки правильності формування податкового кредиту було встановлено, що ТОВ “Рівнетеплоенерго” здійснює поставку теплової енергії для населення та бюджетних установ і при цьому в порушення пп. 11.11 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР не застосовує касовий метод при визначенні дати формування податкових зобовязань та податкового кредиту. Вказане порушення на думку посадових осіб ДПІ у м. Рівне призвело до завищення за перевіряємий період податкового кредиту на суму 843990 грн.

Представник відповідача вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0002902342/0 від 10.09.2010 р. є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.09.2010 р. посадовими особами ДПІ у м. Рівне складено акт № 1310/23-100/31994540 про результати планової виїзної перевірки ТОВ “Рівнетеплоенерго” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 10.08.2009 р. по 30.06.2010 р.

З висновків акта перевірки вбачається, що за результатами її проведення було встановлено ряд порушень податкового законодавства, зокрема:

- п. 5.1 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/97-ВР в результаті чого було зменшено відємне значення обєкту оподаткування на суму 977333 грн. в т.ч. за 2009 р. на суму 64000 грн., 1 кв. 2010 р. на суму 165333 грн., за 2 квартал 2010 р. на суму 748000 грн.;

- пп. 11.11 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР в результаті чого було зменшено значення рядка 26 податкової декларації податку на додану вартість за червень 2010 р. в сумі 787107 грн. та донараховано податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 59154 грн. в т.ч. за листопад 2009 р. в сумі 33375 грн., грудень 2009 р. в сумі 14364 грн., червень 2010 р. в сумі 11415 грн.

На підставі акта перевірки № 1310/23-100/31994540 від 06.09.2010 р. заступником начальника ДПІ у м. Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002902342/0 від 10.09.2010 р., яким ТОВ “Рівнетеплоенерго” було визначено податкові зобовязання по податку на додану вартість на суму 88731 грн. в т. ч. 59154 грн. основного платежу та 29577 грн. застосованих штрафних санкцій.

Як судом встановлено з матеріалів справи, на протязі періоду, що перевірявся ТОВ “Рівнетеплоенерго” надавало послуги з постачання теплової енергії для населення, бюджетних установ та інших споживачів (фізичні особи-підприємці, юридичні особи, крім бюджетних установ).

Відповідно до пп. 11.11 ст. 11 Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР Тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

При цьому в разі здійснення поставки теплової енергії для інших споживачів визначення податкових зобовязань та податкового кредиту відбувається за загальними правилами, визначиними пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, по даті виникнення першої з подій.

Таким чином, суд вважає, що в кожному конкретному випадку слід визначати кінцевого споживача з метою встановлення правил оподаткування господарських операцій з постачання теплової енергії. В разі якщо, кінцевим споживачем є населення та бюджетні установи ТОВ “Рівнетеплоенерго” при визначенні дати формування податкових зобовязань та дати формування податкового кредиту зобовязано застосовувати касовий метод передбачений пп. 11.11 ст. 11 Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. За умови, якщо кінцевим споживачем теплової енергії є інші споживачі (приватні підприємці, юридичні особи, крім бюджетних установ) загальні правила визначення дати формування позивачем податкових зобовязань та податкового кредиту передбачені пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Відповідно до пп. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються субєктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку субєкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

Як вбачається з акта перевірки висновок ревізорів про порушення пп. 11.11 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР носять загальний характер та не ґрунтується на первинних документах ТОВ “Рівнетеплоенерго”. При цьому посадовими особами ДПІ у м. Рівне не відокремлювалися та не виділялися господарські операції по продажу теплової енергії іншим споживачам (приватні підприємці, юридичні особи, крім бюджетних установ), які оподатковуються за загальними правилами.

За таких обставин, висновки посадових осіб податкового органу викладені в акті перевірки не ґрунтуються щодо заниження ТОВ “Рівнетеплоенерго” податкового зобовязання по податку на додану вартість не ґрунтуються на первинних документах, а отже, не відповідають фактичним обставинам справи, у звязку з чим суд вважає їх необґрунтованими.

Згідно ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Рівне не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0002902342/0 від 10.09.2010 р. про донарахування податку на додану вартість на суму 88731 грн. в т. ч. 59154 грн. основного платежу та 29577 грн. застосованих штрафних санкцій у звязку з чим останнє підлягає визнанню нечинним в повному обсязі.

Суд не бере до уваги доводи позивача щодо безпідставно зменшення посадовими особами ДПІ у м. Рівне ТОВ “Рівнетеплоенерго” валових витрат по податку на прибуток підприємств на суму 977333 грн. так як вказані обставини не мають відношення до предмету судового дослідження, а саме податкового повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне №0002902342/0 від 10 вересня 2010 року

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Жуковська Л.А.