Постанова № 12692484, 25.11.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5390/10/1770

25 листопада 2010 року 10год. 44хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Рівне

доТовариства з обмеженою відповідальнстю "Майстер-Діз"

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівне звернулася з позовом до Рівненського окружного адміністративного суду, в якому просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальнстю "Майстер-Діз" заборгованість по податку з власників транспортних засобів в розмірі 639 грн. 12 коп.

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового засідання повідомлявся. Заперечень на адміністративний позов не подав. Про причини неявки суд не повідомив. Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальнстю "Майстер-Діз" зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 07.05.2005 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с.18) та довідкою Виконкому Рівненської міської ради (а.с.14), у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про проведення реєстраційних дій не знайдено (а.с.15), перебуває на обліку, як платник податків у ДПІ у м. Рівне з 16.05.2002 року за № 28-100/1696 (а.с.5) та з 11.09.2002 року є зареєстрованим платником податку на додану вартість (а.с.17).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів виникла на підставі самостійно складеного відповідачем і поданого до податкового органу Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2010 рік № 5540 від 09.02.2010 р., яким платником самостійно визначено податкове зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на вказаний календарний рік в розмірі 2570,00 грн. (а.с.19-20).

Відповідно до ст.5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" №1963-XII від 11.12.1991 року, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується: юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Зазначені податкові зобов'язання, в силу вимог абз.2 п.5.1. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, не можуть бути оскаржені платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідач податкове зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів повністю не сплатив, уточнюючих розрахунків не подавав.

За правилами п.1.3. ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, є податковим боргом.

Згідно даних обліку позивача станом на день розляду справи, податковий борг відповідача по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів (юридичних осіб) становить 639 грн. 12 коп.

Дані обставини стверджені поданими та дослідженими у судовому засіданні доказами: витягом з картки особового рахунку відповідача (а.с.6-8), розрахунком податкової заборгованості відповідача (а.с.4), копією довідки Головного управління статистики у Рівненській області, якою підтверджується правовий статус відповідача, як юридичної особи і його місцезнаходження (а.с.16).

Позивачем для відповідача, відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, вручено податкові вимоги №1/589 від 19.07.2010 року (а.с.11,12) та №2/659 від 25.07.2010 року (а.с.10,13), які на момент подання адміністративного позову останнім не задоволені та у встановленому порядку не оскаржувались.

Оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п.1.6 ст.1, пп.3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, податковий борг платника податку, у разі відсутності добровільної сплати, підлягає стягненню з нього шляхом звернення стягнення на активи. Згідно з підпунктом 10.1.1 п. 10.1 ст.10 Закону, стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. Згідно з пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

Примусове стягнення податкової заборгованості це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Згідно зі ст.3 Закону України "Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду. Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

За таких підстав, податковий борг відповідача підлягає стягненню в судовому порядку, при цьому немає необхідності визначати спосіб і порядок такого стягнення, позаяк примусове стягнення здійснюється за рахунок активів боржника в силу Закону.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальнстю "Майстер-Діз" до місцевого бюджету м. Рівне на р/р 33216807700002 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586331, заборгованість по сплаті податку з власників транспортних засобів в сумі 639 (шістсот тридцять дев'ять) грн. 12 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.