Постанова № 12692409, 22.11.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-3082/10/1770

22 листопада 2010 р. 16год. 00хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: не прибув,

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у м.Рівне

до Відкритого акціонерного товариства "Рівненська друкарня"

про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач Державна податкова інспекція у м.Рівне звернувся до суду з позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Рівненська друкарня" про стягнення податкової податкової заборгованості у сумі 86893,21 грн., з них: 42440,34грн. - податок на прибуток підприємств, 44452,87грн. - податок на додану вартість.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що станом на 25.05.2010р. за ВАТ "Рівненська друкарня" рахується заборгованість перед бюджетом у сумі 86893,21 грн., з них: 42440,34грн. податку на прибуток підприємств та 44452,87грн. податку на додану вартість. Вказаний борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений. Просить позов задовольнити.

У судове засідання позивач не прибув, у поданому суду клопотанні позовні вимоги підтримав повністю та просить розглянути справу за відсутності представника.

Відповідач заперечень суду не надав, у судове засідання повторно не прибув, про причини неприбуття суд повторно не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обовязковою участь сторін у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе вирішити спір без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Рівненська друкарня" зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради як юридична особа 14.03.1996р., дані про нього внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 02.11.2004р. Товариство як платник податків перебуває на обліку в податковому органі з 30.11.2000р. за №035/0038, зареєстроване платником податку на додану вартість.

Станом на 25 травня 2010 року згідно з даними позивача за ВАТ "Рівненська друкарня" рахується заборгованість перед бюджетом у сумі 86893,21 грн., з них: 42440,34грн. - податок на прибуток підприємств, 44452,87грн. - податок на додану вартість.

Заборгованість з податку на прибуток підприємств у відповідача виникла на підставі податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 12.01.2010р. №0000012342/0, яке прийняте на підставі акта від 22.12.2009р. №1696/23-100/02468463, складеного за результатами планової виїзної перевірки ВАТ "Рівненська друкарня" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Борг ВАТ "Рівненська друкарня" з податку на додану вартість виник на підставі податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 12.01.2010р. №0000022342/0, яке прийняте на підставі акта від 22.12.2009р. №1696/23-100/02468463, складеного за результатами планової виїзної перевірки ВАТ "Рівненська друкарня" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також у зв'язку з нарахуванням пені в сумі 65614грн. та у звязку із несплатою узгоджених сум податкових зобов'язань на підставі самостійно складених та поданих до Державної податкової інспекції у м.Рівне податкових декларацій: №9002143702 від 15.12.2009р. на суму 37522,00грн.; №9002637107 від 19.01.2010р. на суму 40662,00грн.; №9000278542 від 18.02.2010р. на суму 9699,00грн.; №9000638140 від 18.03.2010р. на суму 28977,00грн.; №9001137294 від 19.04.2010р. на суму 13197,00грн.

Податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані, у встановленому порядку ним не оскаржувалися.

На виконання п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі - Закон №2181-ІІІ) позивачем відповідачу було виставлено першу податкову вимогу №1/31 від 12.01.2010р. на суму 20511,73грн., здійснено запис у державний реєстр застав рухомого майна про податкову заставу та виставлено другу податкову вимогу №2/147 від 11.02.2010р. на суму 89304,64грн.

У встановленому порядку податкові вимоги відповідачем не оскаржувалися.

Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією податкового повідомлення-рішення №0000022342/0 від 12.01.2010р. (а.с.5), копією податкового повідомлення-рішення №0000012342/0 від 12.01.2010р. (а.с.6), копією акта перевірки від 22.12.2009р. №1696/23-100/02468463 (а.а.с.7-36), розрахунком податкової заборгованості станом на 25.05.2010р. (а.а.с.37-38), копією корінця першої податкової вимоги №1/31 від 12.01.2010р. та копією другої податкової вимоги №2/147 від 11.02.2010р. (а.с.41), копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача (а.а.с.42-43), копією свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи (а.с.44), довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.45), копіями облікових карток платника (а.а.с.46-53), копіями податкових декларацій з податку на додану вартість (а.а.с.70-89).

Стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.14 Закону України “Про систему оподаткування” №1251-XII від 25.06.1991р. (далі-Закон №1251-XII), податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість належать до загальнодержавних і справляється на всій території України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Відповідно до п.4.2.1 ст.4 Закону №2181-III, якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п.5.2.1 ст.5 Закону №2181-III податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпункт 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181-III передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону №1251-XII від 25.06.1991р. платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Оскільки відповідач не оскаржував податкових повідомлень-рішень та податкових вимог, то сума податкової заборгованості перед бюджетом є узгодженою і підлягає сплаті.

Відповідно до п.3.1.1 ст.3 Закону №2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-XII встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, зважаючи на те, що доказів сплати податкового боргу у сумі у сумі 86893,21 грн. відповідачем суду не надано, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Рівненська друкарня" до Державного бюджету України заборгованість у сумі 86893,21 грн., з них: 42440,34грн. - податок на прибуток підприємств, 44452,87грн. - податок на додану вартість.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.