Постанова № 12692050, 27.05.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2010 р. № 2а-3076/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-суддіЛанкевича А.З.

при секретаріПодібка М.З.

з участю представників:

позивача Ромашка І.Г., Наконечного Р.С., Сорокіна Л.П.

відповідача Савченка П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова книга»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000542341/0 від 20 листопада 2009 року, -

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить скасувати винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0000542341/0 від 20 листопада 2009 року.

Посилається на те, що відповідачем складено акт № 2941/23-409/33073285 від 12 листопада 2009 року за результатами позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за серпень 2009 року. Перевіркою встановлено порушення п.п.7.2.3, 7.2.6, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі Закон) (відображення в декларації з ПДВ за серпень 2009 року сум податку на додану вартість від операцій купівлі-продажу вчинених в липні 2009 року) в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в серпні 2009 року на загальну суму 25413 грн. 53 коп. На підставі вищевказаного акту винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Підприємством у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року до податкового кредиту включались податкові накладні за липень 2009 року, оскільки отримувались ці накладні вже в серпні 2009 року. Відповідно до п.п. 7.2.6 ст.7 Закону саме податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту, а у відповідності до п.п.7.4.5. ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Вважає, що дане податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням чинного законодавства, оскільки підприємством виконано всі вимоги передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»для формування податкового кредиту.

Від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому він просить в позові відмовити, посилається на те, що відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Таким чином, податкова накладна повинна була отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобовязань встановлених п. 7.3 ст.7 цього Закону. У разі відмови від надання податкової накладної отримувач товарів має надати податковому органу заяву зі скаргою на постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту, що позивачем зроблено не було.

Представники позивача, в судовому засіданні, позов підтримали, просять його задоволити, посилаються на підстави викладені в позовній заяві.

Представник відповідача, в судовому засіданні, позов не визнав, просить в ньому відмовити, посилається на підстави викладені в запереченні проти позову.

Заслухавши сторони, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Державною податковою інспекцію у Галицькому районі м.Львова було складено акт № 2941/23-409/33073285 від 12 листопада 2009 року за результатами позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за серпень 2009 року, яким встановлені порушення п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в серпні 2009 року на загальну суму 25413,45 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м.Львова було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000542341/0 від 20 листопада 2009 року.

В ході проведення перевірки правильності визначення податкового кредиту за серпень 2009 року встановлено, що позивачем за серпень 2009 року віднесено суму ПДВ 265222 грн., з якої сума по податкових накладних минулих періодів складає 25413, 45 грн.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова книга»були включені до податкового кредиту податкові накладні за липень 2009 року з Дочірнім підприємством «Інфортест» за № 16752 від 29.07.2009 року, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Основа папір»за №№ 03076/5, 03077/5, 03078/5 від 31.07.2009 року, з ПП-Компанія «Владімір» за № 774 від 31.07.2009 року та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Пам'ять-плюс»за № 725 від 31.07.09.

Позивач відповідно до п. 9.2 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 р. N 244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2005 р. за N 770/11050(із змінами і доповненнями), відобразив факт отримання податкових накладних від вище перелічених підприємств по даті їх отримання, а саме 03 серпня та 05 серпня 2009 року.

Відповідно до положень п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту. П.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не підтверджених податковими накладними.

Таким чином, у податковому періоді (попередній період), коли податкова накладна була виписана продавцем товарів, але ще не отримана покупцем (позивачем) цих товарів, він не мав документа (податкової накладної), на підставі якого міг би включити суму податку на додану вартість по цій операції до складу податкового кредиту.

Враховуючи перелічені норми Закону, суд приходить до висновку, що суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням, включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому податкові накладні фактично отримані.

Стосовно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону, на який посилається відповідач щодо обовязку додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на постачальника, які є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту, суд зазначає наступне. Заява зі скаргою на постачальника додається у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, що у даному випадку не мало місця. Крім того, це є правом отримувача товарів, а не його обовязком.

Єдиним обмеженням щодо строку реалізації прав на отримання податкового кредиту є терміни позовної давності, встановлені ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", але ці строки позивачем не були порушені.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позивач правомірно включив до податкового кредиту ПДВ по податковим накладним, отриманим не у звітному періоді.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задоволити. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова № 0000542341/0 від 20 листопада 2009 року.

Стягнути судовий збір в розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, тоді постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 01 червня 2009 року.

Головуючий Ланкевич А.З.