Постанова № 12691980, 25.10.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2010 р. № 2а-8170/10/1370

у складі: головуючого судді Кузьмича С.М.,

при секретарі Голуба О.Є.

за участю:

представника позивача - Задорожного І.В.

представника відповідача - Кравець І.Б.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Личиківському районі м.Львова до Колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж»про застосування арешту активів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду із позовом про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків.

В обґрунтування позову покликається на те, що відповідача включено Національним планом-графіком на ІІІ-й квартал 2010 року для проведення виїзної планової документальної перевірки. Про проведення такої підприємство було повідомлено повідомленням № 109 від 29.06.2010 року. 30.07.2010 року ДПІ у Личаківському районі м.Львова виписано направлення № 600 на проведення планової документальної перевірки КВП «Енергомонтаж»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, яке вручено керівникові підприємства під розписку. Перевірка повинна була тривати 20 робочих днів. Проте, у зв'язку із встановленням у ході перевірки здійснення відповідачем фінансово-господарських операцій, які підпадають під критерій сумнівності виникла необхідність продовжити термін проведення перевірки на 10 робочих днів. Тому, відповідно до наказу ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 30 серпня 2010 року № 370 інспекцією виписано направлення на перевірку № 682 від 30.08.2010 року. Керівником підприємства вказане направлення та наказ отримано під розписку. Однак перевіряючих ревізорів-інспекторів для продовження перевірки допущено не було. Посадові особи відповідача мотивували відмову у допуску до перевірки відсутністю підстав у податкового органу у продовженні термінів тривалості даної перевірки.

Здійснивши не допуск посадових осіб ОДПС, посадовими особами відповідача вчинено порушення прав та законних інтересів Держави в особі ДПІ у Личаківському районі м.. Львова, адже відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та,органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. В даному випадку ДПІ у Личаківському районі м. Львова в порядку вимог чинного законодавства здійснено вихід для|проведення перевірки, право для проведення якої чітко передбачено законодавством, однак КВП «Енергомонтаж»вчинено перешкоди, які є порушенням прав та законних інтересів ОДПС та можуть свідчити про приховування об'єкта оподаткування за відповідні періоди. Просить застосувати адміністративний арешт активів щодо колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж»у вигляді зупинення операцій на рахунках. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити з вищевикладених мотивів. Окрім того пояснив, що у відповідача на момент продовження перевірки був податковий борг, а рішення щодо продовження термінів перевірки прийняте дещо пізніше у зв»язку із завантаженістю. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та пояснив, що відповідно до п. З Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 619) Заміна у планах-графіках планових виїзних ревізій і перевірок суб'єкта господарювання, діяльність якого підлягає перевірці, та зміна строків їх проведення забороняється, крім випадків виникнення об'єктивних обставин (ліквідація, банкрутство суб'єкта господарювання, припинення його діяльності на тривалий час, обставини непереборної сили тощо). Про зміни, що вносяться до планів-графіків, відповідні контролюючі органи інформуються у триденний строк з часу прийняття такого рішення.». Продовження термінів проведення планової та позапланової виїзних перевірок здійснюється за рішенням керівника органу державної податкової служби, який виписав направлення на перевірку. При цьому рішення керівника органу державної податкової служби про продовження терміну проведення планової та позапланової виїзної перевірки оформляється наказом. Продовження проведення перевірки розпочинається в перший робочий день за останнім робочим днем, зазначеним у направленні на перевірку. Тому наказ на продовження проведення перевірки необхідно оформляти в ході проведення перевірки та не допускати перерви між датою закінчення перевірки згідно першого направлення та датою продовження перевірки, зазначеної в наказі на продовження.»Таким чином, враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, та той факт що Повідомлення № 109 про проведення виїзної планової перевірки містить чітке визначення строків: з 12 липня 2010 року по 6 серпня 2010 року, наказ № 370 від 30 серпня 2010 року та Направлення на перевірку № 682 від 30 серпня 2010 року видано вже після завершення строків проведення перевірки, чим грубо порушено порядок проведення планових виїзних перевірок. Окрім того пояснив, що за результатами планової перевірки було складено акт від 08.10.2010р. Суд, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на які сторона посилаються як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Із довідки про взяття на облік платника податків вбачається, що відповідач з 12.07.1996р. знаходиться на обліку в ДПІ у Личаківському районі м.Львова. Згідно повідомлення №109 від 29.06.2010р. позивач повідомив відповідача про проведення виїзної планової документальної перевірки з 12.07.2010р. по 06.08.2010р., яке отримане останнім 02.07.2010р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення. Як вбачається направлення на виїзну планову перевірку №600 від 30.07.2010р., така має тривати 20 робочих днів і мета якої встановлення дотримання вимог податкового та валютного законодавства. Наказом №370 від 30.08.2010р. продовжено термін проведення перевірки КВП «Енергомаркет»з 30.08.2010р. по 10.09.2010р. На підставі чого виписано направлення на перевірку № 682 від 30.08.2010 року. Керівником підприємства вказане направлення та наказ отримано під розписку. Тривалість перевірки вказана 10 днів, мета - встановлення дотримання вимог податкового та валютного законодавства.

З Акту № 199/23-2 та № 2000/23-2 від 31.08.2010 року перевіряючих ревізорів-інспекторів для продовження перевірки допущено не було. Обгрунтування не допуску - відсутність підстав у податкового органу у продовженні термінів тривалості даної перевірки. Аналогічне вбачається і з Акту №200/23-2 від 31.08.2010р. про неможливість проведення виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2010р.

Відповідно до подання про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 08.09.2010р., начальник ГВПМ ДПІ у м.Львові просить начальника ДПІ у Личаківському районі м.Львова застосувати арешт коштів на рахунках відповідача, оскільки останній відмовився від проведення планової виїзної перевірки. А відповідно до рішення начальника ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 08.09.2010р. останній вирішив звернутися до суду із заявою про застосування арешту к вигляді зупинення операцій на рахунках відповідача.

Як вбачається з оригіналу Акту №530/23-2/01018671 від 08.10.2010р. Про результати планової виїзної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2010р., оглянутого в судовому засіданні, позивачем було закінчено перевірку та виявлено ряд порушень. Вказана перевірка проводилася на підставі направлення №600 від 30.07.2010р. Таким чином не витримують критики пояснення представника позивача про відмову в допуску до перевірки.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до вимог п.п.9.1.1 п.9.1 ст.9 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Адміністративний арешт активів може бути застосовано за наявності обставин визначених підпунктом 9.1.2 згаданого пункту Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зокрема, і за обставин, коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

У відповідності до п.п.9.3.3 п.9.3 ст.9 згаданого Закону, арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону.

Суд поділяє позицію відповідача, щодо того, що Повідомлення № 109 про проведення виїзної планової перевірки містить чітке визначення строків: з 12 липня 2010 року по 6 серпня 2010 року, наказ № 370 від 30 серпня 2010 року та Направлення на перевірку № 682 від 30 серпня 2010 року видано вже після завершення строків проведення перевірки, чим порушено порядок проведення планових виїзних перевірок.

Відповідно до п.3 Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 619) «3. Заміна у планах-графіках планових виїзних ревізій і перевірок суб'єкта господарювання, діяльність якого підлягає перевірці, та зміна строків їх проведення забороняється, крім випадків виникнення об'єктивних обставин. Про зміни, що вносяться до планів-графіків, відповідні контролюючі органи інформуються у триденний строк з часу прийняття такого рішення.».

Згідно вимог ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» продовження термінів проведення планової та позапланової виїзних перевірок здійснюється за рішенням керівника органу державної податкової служби, який виписав направлення на перевірку. При цьому рішення керівника органу державної податкової служби про продовження терміну проведення планової та позапланової виїзної перевірки оформляється наказом. Продовження проведення перевірки розпочинається в перший робочий день за останнім робочим днем, зазначеним у направленні на перевірку. А як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником позивача, мало місце порушення строків продовження термінів проведення планової виїзної перевірки. При цьому пояснення представника позивача, як обґрунтування причин порушення такого строку, про завантаженість працівників позивача не приймаються судом до уваги, оскільки вищевказаний Закон не містить будь-яких альтернативних строків чи переліку поважних причин пропуску такого.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі зі сторін не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 158-163,167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 30.10.2010р.

Головуючий С.М.Кузьмич