Постанова № 12691840, 03.11.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2010 р. № 2а-2205/10/1370

у складі: головуючого судді Кузьмича С. М.

при секретарі Залуцькій І. І.

за участю представника позивача - Майорчак О. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовантажмаш»до Головного управління юстиції у Львівській області в особі відділу державної виконавчої служби, за участю третьої особи управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова про визнання неправомірними дії, скасування постанови та зобовязання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автовантажмаш»звернулось в суд із позовом до Головного управління юстиції у Львівській області в особі відділу державної виконавчої служби про визнання неправомірними дії Головного управління юстиції у Львівській області в особі відділу державної виконавчої служби по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.02.2010 року та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.02.2010 року. Окрім того позивач просить суд зобовязати Головного управління юстиції у Львівській області в особі відділу державної виконавчої служби винести постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.02.2010 року заступник начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шургот І.Я. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №30/148а від 02.11.2009 року виданим Господарським судом Львівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовантажмаш»на користь управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова 312234,62 грн. Позивачем 28.01.2010 року було погашено заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у сумі 312234,62 грн., тобто дане рішення суду було виконане у добровільному порядку без примусового стягнення, тому позивач з підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, п. 8 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», незгідний.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, зазначених у позовній заяві та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача та третя особа, будучи належно повідомленими повторно в судове засідання не зявилися, про причини своєї неявки суд не повідомили та не подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, тому справу розглянуто у відсутності відповідача та третьої особи, про що судом було винесено ухвалу.

Заслухавши думку представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Судом встановлено, що заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шургот І.Я. 09.12.2009 року винесено постанову ВП №16295888 про відкриття виконавчого провадження, якою зобовязав Товариство з обмеженою відповідальністю «Автовантажмаш»в строк до 16 грудня 2009 року добровільно погасити заборгованість в сумі 312234,62 згідно виконавчого листа № 30/148а виданого 02.11.2009 року Господарським судом Львівської області.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема платіжного доручення № 50 від 28.01.2010 року з відміткою банку, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автовантажмаш»погасило заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова 28.01.2009 р., тобто вже після 16 грудня 2009 року - наданого строку добровільного виконання виконавчого документа. Отже посилання позивача на, те що рішення суду було виконане у добровільному порядку без примусового стягнення спростовується вищезазначеним.

Щодо листа від 03.02.2010 року за вих.. № 1438/06-17 направленого управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова на імя заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шургот І.Я., то він також відповідно не міг бути підставою для повернення виконавчого листа № 30/148а від 02.11.09 року без виконання, оскільки боржником були пропущенні строки добровільного виконання вимог виконавчого документа.

Згідно із постановою ВП №16295888 від 24.02.2010 року про закінчення виконавчого провадження судове рішення виконано фактично, що підтверджується повідомленням стягувача від 03.02.2010 року та копією платіжного доручення від 28.01.2010 року, державним виконавцем копію постанови направлено сторонам та суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Положенням статті 124 ч. 5 Конституції України встановлено що, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Згідно ст.18 вказаного Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

Частиною 2 ст. 20-1 вказаного Закону передбачено, що на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень, зокрема, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади.

Статтею 76 вказаного Закону передбачено, що після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

Згідно п.8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у випадках фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

Отже, беручи до уваги вищезазначене, підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»немає.

Таким чином, враховуючи дані обставини, постанова ВП №16295888 від 24.02.2010 року про закінчення виконавчого провадження винесена заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шургот І.Я. правомірно, з дотриманням законодавства України, зокрема Закону України "Про виконавче провадження".

Заслухавши пояснення представника позивача по справі, дослідивши та аналізуючи надані матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору, з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 5, 76, п.8 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" ст.ст. 7 - 14, 18, 19, 70, 71, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 08.11.2010 року.

Головуючий С. М. Кузьмич