Постанова № 12691767, 29.09.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.19

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2010 року Справа № 2а-6319/10/1270 <Текст > Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

при секретарі судового засідання Чукіній А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Прокуратури Камянобрідського району міста Луганська в інтересах держави в особі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Інспекції Держенергонагляду в Луганській області в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська виробничо-побутова фірма «Новость» про стягнення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику у сумі 5100,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2010 року Прокуратура Камянобрідського району міста Луганська звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Інспекції Держенергонагляду в Луганській області в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська виробничо-побутова фірма «Новость», в якому зазначив, що на відповідача накладено штраф за порушення законодавства про електроенергетику в розмірі 5100,00 грн. у звязку з невиконанням припису Інспекції Держенергонагляду в Луганській області від 21.12.2009 №02/21-0929/1.

У судове засідання прокурор-заявник зявився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення прокурора-заявника, представника позивача, проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 25 лютого 2010 року Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Луганській області було проведено перевірку виконання відповідачем припису №02/21-0929/1 від 21.12.2009 про усунення порушень законодавства про електроенергетику. На підставі вказаної перевірки складено акт №02/21-0017 від 25.02.2010, яким встановлено невиконання відповідачем вимог пункту № 1, 2, 4 припису № 02/21-0929/1 від 21.12.2009 (аркуш справи 8).

15 березня 2010 року на підставі вказаного акту перевірки начальником Інспекції Держенергонагляду в Луганській області прийнято постанову №02/21-0017 про накладення на відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська виробничо-побутова фірма «Новость» штрафу за порушення законодавства про електроенергетику на суму 5100,00 грн. за невиконання останнім пункту № 1, 2, 4 припису № 02/21-0929/1 від 21.12.2009 (аркуш справи 5).

Постанову про накладення штрафу №02/21-0017 від 15.03.2010 отримано відповідачем 16.03.2010, про що свідчить підпис його уповноваженої особи на копії постанови (аркуш справи 5 зворот).

Указом Президента України «Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади" від 15.12.1999 року № 1573/99 Міністерство палива та енергетики України (далі Мінпаливенерго) визначено центральним органом виконавчої влади на який покладено здійснення державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу.

Державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії відповідно до Закону України «Про електроенергетику» здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (далі - Держенергонагляд), яка підпорядкована безпосередньо Мінпаливенерго в частині виконання функцій, покладених на Держенергонагляд Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 07.08.1996 р., та діє у складі державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ДП НЕК „Укренерго") та його структурних підрозділів.

Відповідно до п. 1.2 Статуту ДП НЕК «Укренерго» воно засновано на державній власності та підпорядковується Мінпаливенерго відповідно до Указу Президента України від 14.04.2000 №598/2000.

Головною метою діяльності ДП НЕК «Укренерго» є забезпечення цілісності об'єднаної енергетичної системи України, задоволення інтересів держави у сфері енергопостачання, здійснення централізованого оперативно-технологічного управління ОЕС, запобігання порушенням режимів і аваріям системного значення та ліквідація можливих аварій у країні (абзаци 1-4 пункту 2.1 Статуту), до основних напрямків діяльності віднесено здійснення державного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії відповідно до Закону України «Про електроенергетику» та Положення (п.п. 2.2.16 п. 2.2. Статуту).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електроенергетику» до принципів державної політики в енергетиці належать створення умов безпечної експлуатації об'єктів електроенергетики, а також забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів. Частиною 1 ст. 9 зазначеного закону визначено, що державний нагляд в електроенергетиці здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (далі - Інспекція) у порядку, визначеному законодавством України, а частиною 5 ст. 9 зазначеного закону Інспекції надано повноваження щодо застосування, у встановленому порядку, санкцій до суб'єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів у сфері ПЕК.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, зокрема, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Інспекції та порушення умов ліцензування у вигляді штрафу.

Пунктом 10 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 р. № 1312, передбачено, що суб'єкт господарської діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення постанови, а у разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.

До теперішнього часу штраф відповідачем не сплачено. Відомостей щодо оскарження постанови Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Луганській області №02/21-0017 від 15.03.2010 про накладення штрафу до суду не надійшло.

Частиною 6 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що суми штрафів повинні сплачуватися до Державного бюджету України.

Несплата суб'єктами господарювання сум штрафів, накладених Державною інспекцією з енергонагляду унеможливлює виконання державою відповідних економічних програм та спричиняє значні негативні наслідки у сфері ПЕК.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані прокуроромпідтверджують обставини, на які прокурор посилається та їх обґрунтування.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ч. 4 ст. 9 Закону України «Про електроенергетику», п. 10 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, ст.ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокуратури Камянобрідського району міста Луганська в інтересах держави в особі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Інспекції Держенергонагляду в Луганській області в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська виробничо-побутова фірма «Новость» про стягнення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику у сумі 5100,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська виробничо-побутова фірма «Новость» (р/р №31119106700002, одержувач Державний бюджет м. Луганська, банк одержувача ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, і.к. 24046582, код бюджетної класифікації - 21081100) штраф у сумі 5100, 00 грн. ( пять тисяч сто гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

< Текст >

СуддяР.С. Твердохліб