Постанова № 12691421, 24.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2010 р. справа № 2а-19155/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рена-Фарм»

до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька

про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2010р. № 0000122303/2

за участю представника позивача Нечитайленко А.В.

представників відповідача Совпеля О.В., Чайковського Д.І.

ВСТАНВОИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рена-Фарм» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 07.07.2010р. № 0000122303/2.

В подальшому позивач уточнив свої вимоги та просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.07.2010р. № 0000122303/2.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з 25.01.2010р. по 10.02.2010рю. працівниками Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м.Донецька, що діяли на підставі направлення №18 від 25.01.2010 року була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р., валютного законодавства за період 11.05.2006р. по 30.09.2009р. та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р.

За результатами перевірки ними були встановлені порушення п.п. 4.1.4, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.9 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 160073 грн., у тому числі по періодах у 2 кварталі 2007р. на суму 2220 грн., у 3 кварталі 2007р. на суму 9145 грн., у 1 кварталі 2008 року на суму 49 грн., у 1 кварталі 2009 року на суму 3659 грн., у 3 кварталі 2009 року на суму 145000 грн., про що складений акт від 10.02.2010р. № 393/23-2134360246.

На підставі цього акту, відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення №0000122303/0 від 26.02.2010р., яким визначено суму податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 202163 грн., у тому числі: основний платіж - 160073,00 грн., штрафні санкції 42090,00 грн.

За наслідками оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення рішенням до ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька про результати розгляду первинної скарги №9725/10/31-013 від 06.05.2010 р. було надіслано податкове повідомлення-рішення №0000122303/1 від 06.05.2010 р. За наслідками оскарження до Державної податкової адміністрації України в Донецькій області - податкове повідомлення-рішення №0000122303/2 від 07.07.2010 р. про визначення суми податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 202163 грн., у тому числі: основний платіж - 160073,00 грн., штрафні санкції 42090,00 грн.

Позивач не згоден з вказаним податковим повідомленням-рішення. Вважає, що вказана перевірка була здійснена в порушення п.п. 4.2, 4.4, 4.6 -4.10 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327. Зокрема акт перевірки не був наданий для ознайомлення та підпису, а також не був надісланий поштою у встановленому порядку та строки. Зазначає, що при перевірці не вивчено та не враховані всі надані до перевірки документи, а тому висновки щодо заниження податку на прибуток на суму 15073грн. є безпідставними.

Так, зазначає, що висновки про факт продажу ним товарів не підтверджується жодним первинним документом. У періоді, що перевірявся, він передавав на відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності. Після перебігу строку зберігання, дані товари були повернені позивачеві. Такі операції не впливають на обєкт оподаткування податком на прибуток.

Що стосується висновків про не включення до складу валового доходу позивача отриманої від ОСОБА_4 поворотної фінансової допомоги у сумі 580000 грн. позивач пояснює, що ці кошти не є фінансовою допомогою. Між позивачем та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були укладені договори комісії, за якими він був зобовязаний придбати товари медичного призначення. Саме як передоплата за цими договорами на розрахунковий рахунок були отримані вказані вище кошти. Факт сплати їх ОСОБА_4 позивач пояснює укладенням між вказаною особою та підприємцями договору доручення, за яким ОСОБА_4 приймав зобовязання внести кошти останніх на розрахунковий рахунок підприємства, яке він очолює. Призначення платежу у відповідних платіжних дорученнях «поворотна фінансова допомога» позивач пояснює помилкою, яка була виправлена листуванням підприємців та позивача. Отримані за договорами комісії кошти не підлягають включенню до складу валового доходу, тому протилежні висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які наведені у позовній заяві.

Представники відповідача в судове засідання зявилися, адміністративний позов не визнали з підстав, які наведені у запереченнях на позов 17575/10/10-013 від 11.08.2010р. Посилаючись на Закону України «Про державну податку службу в Україні», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджені наказом ДПА України від 13.06.2007р. №354, вважають податкове повідомлення-рішення від 07.07.2010р. № 0000122303/2 законним та обґрунтованим.

Заслухавши представника позивача, представників відповідачів та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рена-Фарм» є субєктом підприємницької діяльності юридичною особою, код ЄДРПОУ 34360246.

З 25.01.2010р. по 10.02.2010р. працівниками Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька, що діяли на підставі направлення №18 від 25.01.2010 року, була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р., валютного законодавства за період 11.05.2006р. по 30.09.2009р. та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р.

За результатами перевірки були встановлені порушення п.п. 4.1.4, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.9 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 160073 грн., у тому числі по періодах у 2 кварталі 2007р. на суму 2220 грн., у 3 кварталі 2007р. на суму 9145 грн., у 1 кварталі 2008 року на суму 49 грн., у 1 кварталі 2009 року на суму 3659 грн., у 3 кварталі 2009 року на суму 145000 грн..

Результати перевірки відображені у акті перевірки від 10.02.2010р. № 393/23-2134360246 (надалі Акт перевірки).

На підставі цього акту, відповідно до п.п. «б» п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення №0000122303/0 від 26.02.2010р., яким визначено суму податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 202163 грн., у тому числі: основний платіж - 160073,00 грн., штрафні санкції 42090,00 грн.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька в адміністративному порядку. Рішенням про результати розгляду первинної скарги № 9725/10/31-013 від 06.05.2010р. скаргу позивача залишено без задоволення. Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платниками податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. № 253 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.01р. за № 567/5758 із змінами та доповненнями) позивачеві було надіслано податкове повідомлення-рішення №0000122303/1 від 06.05.2010р. В подальшому, позивач подав скаргу до Державної податкової адміністрації в Донецькій області. Рішенням про результати розгляду повторної скарги № 11113/10/25-013-5 від 02.07.2010р. скаргу позивача залишено без задоволення. Також, відповідно до зазначеного Положення позивачеві було надіслано податкове повідомлення-рішення №0000122303/2 від 07.07.2010р., яким визначено суму податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 202163 грн., у тому числі: основний платіж - 160073,00 грн., штрафні санкції 42090,00 грн.

Суд дійшов висновку про часткову правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

У Акті перевірки відображено, що позивачем порушено п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у результаті чого підприємством занижені податкові зобовязання у сумі 10862 грн.

Відповідно до вказаної норми валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Як вбачається з Акту перевірки відповідачем встановлено, що позивач відвантажив товари медичного призначення покупцям приватним підприємцям ОСОБА_7 у квітні 2007 р. на суму 8878 грн., ОСОБА_8 у серпні 2007 року на суму 34373 грн. та у березні 2008 р. на суму 197 грн.

Відповідно до п. 2.3.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205) за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Пунктом 2.3.4. вказаного Порядку заборонено відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

У порушення зазначених приписів відповідач у Акті перевірки не навів первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку або інші докази на підтвердження наявності факту порушення. Доказів відмови посадових осіб позивача надати пояснення з вказаного приводу відповідачем також не надано. У судовому засіданні представники відповідача пояснили, що вказані висновки ґрунтуються на результатах співставлення даних податкових декларацій з ПДВ та податку на прибуток.

У той самий час позивачем надані копії договорів, актів приймання-передачі, з яких вбачається, що 06 березня 2007 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7, яка діє на підставі свідоцтва, та ТОВ «РЕНА-ФАРМ», в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі статуту був укладений договір відповідального зберігання №22. За умовами цього договору позивач передавав на зберігання товарно-матеріальні цінності, а фізична особа підприємець зобовязувалась прийняти їх на зберігання та видавати на першу вимогу з понеділка по пятницю з 9 до 18 годин.

На підставі акту №1 від 06.03.07р. прийму-передачі товарів до договору відповідального зберігання №22 від 06.03.2007р. ТОВ «РЕНА-ФАРМ» передало фізичній особі - підприємцю ОСОБА_7 на відповідальне зберігання товар на загальну суму 47488,56 грн.

В подальшому, на підставі актів №2 від 11.04.2007р., № 2/1 від 02.05.2007р., № 5 від 04.09.2007р. до договору відповідального зберігання №22 від 06.03.2007р. фізична особа-підприємець ОСОБА_7 повернула ТОВ «РЕНА-ФАРМ» товар, який знаходився у неї на відповідальному зберіганні на суму 1941,00 грн., 12247,99 грн., 33299,57 грн. відповідно.

30 листопада 2007 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9, яка діє на підставі свідоцтва, та ТОВ «РЕНА-ФАРМ», в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі статуту був укладений договір відповідального зберігання №29, який за умовами аналогічний зазначеному вище договору.

На підставі акту №6 від 30.11.07р. прийму-передачі товарів до договору відповідального зберігання №29 від 30.11.2007р. ТОВ «РЕНА-ФАРМ» передало фізичній особі - підприємцю ОСОБА_9 на відповідальне зберігання товар на загальну суму 514,00 грн.

В подальшому, на підставі акту №7 від 25.03.2008р. до договору відповідального зберігання №29 від 30.11.2007р. фізична особа-підприємець ОСОБА_9 повернула ТОВ «РЕНА-ФАРМ» товар, який знаходився у неї на відповідальному зберіганні на суму 514 грн.

01 серпня 2007 року у між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8, яка діє на підставі свідоцтва, та ТОВ «РЕНА-ФАРМ», в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі статуту був укладений договір відповідального зберігання №25.

На підставі акту №3 від 01.08.07р. до договору відповідального зберігання №25 від 01.08.2007р. ТОВ «РЕНА-ФАРМ» передало фізичній особі - підприємцю ОСОБА_8 на відповідальне зберігання товар на загальну суму 1073,63 грн.

В подальшому, на підставі акту №4 від 07.08.2007р. прийму-передачі товарів до договору відповідального зберігання №25 від 01.08.2007р. фізична особа-підприємець ОСОБА_4 повернула ТОВ «РЕНА-ФАРМ» товар, який знаходився у неї на відповідальному зберіганні на суму 1073,63 грн.

Відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Отже товари, які передані вказаним підприємцям на підставі перелічених договорів не вважаються проданими, що виключає можливість їх врахування у складі валових доходів позивача.

Зважаючи на відсутність у Акті перевірки посилань на конкретні документи, що підтверджували б факт порушення позивачем норм податкового законодавства, наявність у матеріалах справи документів, які спростовують викладені у Акті перевірки висновки суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки та їх невідповідність нормам законодавства, які викладені вище.

За таких обставин, враховуючи наданий відповідачем розрахунок штрафних санкцій (т.1 а.с. 191) позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у частині визначення податкових зобовязань у сумі 10862 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11074 грн.

Що стосується позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2010р. № 0000122303/2 у іншій частині, вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, у Акті перевірки відображене (т.1 а.с. 17), що під час перевірки встановлене надходження на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів від ОСОБА_4 з призначенням платежу «зворотна фінансова допомога» на суму 580000 грн. У Акті перевірки відповідачем зазначено, що згідно усних пояснень директора підприємства ОСОБА_4 дані грошові кошти є безвідсотковою фінансовою допомогою для поповнення оборотних коштів підприємства. Договір щодо надання такої допомоги ним не укладався. Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» станом на 30.09.2009р. обліковується залишок грошових коштів у сумі 580000грн.

Відповідно до п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових доходів підлягають включенню доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку.

Відповідач в порушення цієї норми не включив до складу валових доходів у декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2009 року отриману від ОСОБА_4 та не повернену на кінець цього періоду фінансову допомогу у сумі 580000 грн.

Як вбачається з наданого відповідачем розрахунку, за спірним податковим повідомлення-рішенням у звязку з цим порушенням визначені податкові зобовязання з податку на прибуток у сумі 145000 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 29000 грн.

Матеріали справи містять копії відомостей руху коштів по банківському рахунку позивача у ЗАТ «ОТП БАНК» (т.1 а.с. 135-137) у яких зазначено про надходження на рахунок підприємства грошових коштів 23.07.2009 року - у сумі 160000 грн., 21.09.2009р. 410000 грн., 30.09.2009 року 70000 грн. усього на суму 640000 грн. Платником даних коштів є ОСОБА_4, у якості призначення платежу зазначена поворотна фінансова допомога. Дані обставини сторонами не заперечуються.

З урахуванням часткового повернення грошових коштів позивачем ОСОБА_4, яке мало місце 17.09.2009 року, сума коштів, яка залишилася, склала 580000грн.

Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом (ч.1 ст. 218 ЦК України).

Зважаючи не наведене, наявність письмових доказів - відомостей руху коштів по банківському рахунку позивача, які свідчать про одержання підприємством коштів від ОСОБА_4 саме як поворотної фінансової допомоги та часткове повернення цих коштів, свідчить про укладення в усній формі з останнім договорів, за умовами яких кошти передаються у строкове користування.

Відповідно до п.п. 1.22.2. п. 1.22 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Як вже зазначалося, відповідно до п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових доходів підлягають включенню доходи з інших джерел, у тому числі сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону.

Позивач заперечує проти того, що отримані ним від ОСОБА_4 суми є повторною фінансовою допомогою.

На підтвердження цього твердження ним надані копії договорів №31 від 23.07.2009 року з СПД ОСОБА_1 та №32 від 21.09.2009 року з СПД ОСОБА_6 Обидва договори є ідентичними. За їх умовами позивач у особі директора ОСОБА_4 як комісіонер, прийняв на себе зобовязання з придбання від свого імені та за рахунок вказаних підприємців товарів медичного призначення. Відповідно до п. 4.3 вказаних договорів 100% передоплата за товар здійснюється на рахунок комісіонера.

Також позивачем надані копії договорів від 23.07.2009р. та 21.09.0209р., які укладені між СПД ОСОБА_5 та СПД ОСОБА_6 як довірителями з громадянином ОСОБА_4 як повіреним. За цими договорами останній приймав зобовязання від імені підприємців внести грошові кошти на банківський рахунок підприємства, директором якого він є. Кошти сплачуються на виконання укладених договорів комісії №31 від 23.07.2009р. та №32 від 21.09.2009р.

Таким чином за твердженням позивача грошові кошти, які надійшли на його рахунок від ОСОБА_4 сплачені ним за договором доручення на виконання договору комісії з СПД ОСОБА_5 та СПД ОСОБА_6 Ці кошти відповідно до п.п. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню, оскільки залучені платником податку на підставі договору комісії, що не передбачає передачу права власності на таке майно.

Що стосується призначення платежу, який зазначений у банківських документах, позивачем надані копії листів від 09.10.2009р. та від 12.10.2009р. від СПД ОСОБА_5 та СПД ОСОБА_6 За змістом ці листи є аналогічними. У них зазначено, що перерахування грошових коштів за квитанціями №3 від 23.07.2009р. на суму 160000 грн., №20 від 21.09.2009р. та №17 від 30.09.2009 року на суму 480000 грн. у редакції «поворотна фінансова допомога» вважати недійсним. Перерахування вказаних коштів вважати як «перераховані згідно з договором комісії 31 від 23.07.2009р.» та «перераховані згідно з договором комісії 32 від 23.07.2009р.».

Суд критично ставиться до наданих позивачем доказів на підтвердження отримання ним коштів за договорами комісії та не приймає їх до уваги з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 33.2. ст. 33 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.

При цьому Законом (п. 1.32 ст. 1) визначено, що платник - це особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом внесення до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.

З матеріалів справи вбачається, що платником за переказами позивачеві 580000грн. виступав ОСОБА_4 Саме ним визначена суть операції, щодо якої здійснений переказ надання поворотної фінансової допомоги.

СПД ОСОБА_5 та СПД ОСОБА_6 не виступали платниками за вказаними переказами, тому їх листи з проханням змінити призначення платежу не можуть впливати на суть операції, щодо якої відбувся переказ.

Суд не приймає до уваги здійснення переказу ОСОБА_4 за дорученням вказаних підприємців, оскільки відповідно до п.1.1 укладених з ними договорів та ст. 1000 ЦК України внесення грошових коштів повинно бути здійснене від їх імені, у той час як спірні платежі здійснені ОСОБА_4 від свого імені.

На підтвердження одержання та повернення позивачем коштів відповідно до договорів комісії ним надані копії додаткових угод №1 від 31.08.2009 р. та 30.10.2009 р. до договорів комісії з СПД ОСОБА_5 та СПД ОСОБА_6

За умовами цих додаткових угод у звязку з неможливістю позивача виконати свої зобовязання сторони дійшли згоди припинити дію договорів. При цьому відповідно до п. 2 цих додаткових угод отримана передплата підлягає поверненню на розрахункові рахунки підприємців.

В той самий час наявні у матеріалах справи виписки руху коштів по банківському рахунку позивача (т.1 а.с. 140-162) свідчать про те, що грошові кошти перераховувалися не підприємцям, а ОСОБА_4

На вимогу суду позивачем з приводу цієї невідповідності надані письмові пояснення (т.2 а.с. 7), згідно з якими повернення коштів підприємцям відбувалося шляхом перерахування на банківський рахунок ОСОБА_4 Факт одержання коштів ними від ОСОБА_4 підтверджується листами від 11.10.2010 року.

Суд не приймає до уваги вказані посилання, оскільки позивачем не надано доказів зміни у належній формі (ст. 654 ЦК України) умов повернення коштів позивачем.

Як вбачається з графи «призначення платежу» вказаних вище виписок руху коштів по рахунку позивача, виплата коштів ОСОБА_4 відбувалася на підставі протоколів №28 від 22.06.2009р., №29 від 23.07.2009р., №30 від 21.09.2009 року. та №31 від 31.09.2009р.

При цьому щодо платежу 17.09.2009р. у сумі 11 000 грн. зазначено «поворот фінансової допомоги згідно протоколу №28 від 22.06.2009р.».

На вимогу суду надати копії цих протоколів позивач надав копії протоколів загальних зборів учасників №29 від 23.07.2009р., №30 від 21.09.2009 року. та №31 від 31.09.2009р.

У цих протоколах відображене рішення загальних зборів товариства «Рена Фарм» уповноважити його директора ОСОБА_4 внести на банківський рахунок ТОВ «Рена Фарм» готівку згідно до говорів комісії №31 від 23.07.2009р. та №32 від 21.09.2009р. Рішення про повернення коштів ОСОБА_4 у даних протоколах не відображене.

Наявність таких невідповідностей у поєднанні з відсутністю доказів зміни у належній формі умов повернення коштів за договорами комісії свідчить про недотримання порядку повернення коштів, який встановлений наданими позивачем додатковими угодами до договорів комісії.

За таких обставин суд дійшов висновків, що позивачем не надано доказів, які б спростовували викладені у Акті перевірки висновки про порушення ним п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств». Зважаючи на це позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2010р. № 0000122303/2 у частині визначення податкових зобовязань у сумі 145000 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 29000 грн. задоволенню не підлягають.

Що стосується інших відображених у Акті перевірок порушень суд виходить з того, що відповідно до п. 4 ч.2 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Одним з принципів адміністративного судочинства, який передбачений п. 4 ч. 1 ст. 7 КАС України також є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі. Частина 1 ст. 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Виключення з цього правила складають справи щодо дій/ бездіяльності субєктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 N 327 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205) акт службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Зважаючи на це, за відсутності доказів, які б спростовували встановлені під час перевірки контролюючим органом факти та висновки, акт перевірки може вважатися похідним доказом наявності порушень податкового законодавства.

Судом не одержані допустимі та належні докази, які б спростовували викладені у акті перевірки висновки про порушення ним п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок яких визначені податкові зобовязання у сумі 552 грн. та 3659 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 552 грн. та 1464 грн.

Наведені у позовній заяві доводи щодо порушення відповідачем процедурних норм щодо складання та підписання акту перевірки, оформлення спірного податкового повідомлення-рішення не можуть виступати підставою для звільнення позивача від встановленої законом відповідальності за умови наявності порушень з його боку податкового законодавства.

Зважаючи на це позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2010р. № 0000122303/2 у частині визначення податкових зобовязань у сумі 4211 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2016 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рена-Фарм» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2010р. № 0000122303/2, яким визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 202163 грн. задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька від 07.07.2010р. № 0000122303/2 в частині визначення суми податкового зобовязання у розмірі 10862 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11074 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рена-Фарм (м.Донецьк, вул. Велика Магістральна, 28/25, ЄДРПОУ 34360246) судові витрати з судового збору у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 24 листопада 2010р. Постанова виготовлена в повному обсязі 29 листопада 2010р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.