Ухвала суду № 126913850, 28.04.2025, Оболонський районний суд міста Києва

28.04.2025 Справа № 756/7732/24

Унікальний номер 756/7732/24

Номер провадження 6/756/132/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,

за участю відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Оболонський районний суду м. Київ від 11 березня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 22 червня 2018 року у розмірі 59872,00 грн та витрати зі сплати судового збору 1770,43 грн.

11 квітня 2025 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду зі заявою про відстрочення виконання рішення суду до 2026 року. В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що в неї вкрай важке фінансове становище, самотужки виховує та забезпечує двох малолітніх дітей 2012 та 2016 років народження. Також звертає увагу, що заборгованість виникла через тяжкі життєві обставини. Зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати, а 20 червня 2023 року - рідний брат, що унеможливило своєчасно погасити заборгованість,яка виникла.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу від 11 квітня 2025 року заяву передано на розгляд судді Шролик І.С.

Заяву призначено до розгляду на 28 квітня 2025року.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 , просила розтермінувати окремими платежами суму стягнутої заборгованості. Пояснила, що працює, проте її заробіток становить до 10000 грн в місяць, що доводиться довідкою про заробіток. Також звернула увагу, що заборгованість зі сплати аліментів батька на дитину становить майже 500000 грн. Вона самотужки утримує та забезпечує двох дітей, допомогти їй нікому. Зазначила, що після ухвалення рішення ще сплатила 3000 грн в погашення заборгованості. Просить визначити річний строк для погашення заборгованості.

Представник стягувача АТ «Універсал Банк» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду сповіщався належним чином.

Вислухавши думку відповідача, дослідивши матеріали подані в обгрунтування заяви, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для частково задоволення заяви, виходячи з наступного.

Судом досліджено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 22 червня 2018 року у розмірі 59872,00 грн та витрати зі сплати судового збору 1770,43 грн.

Згідно супровідного листа Київського апеляційного суду від 21 квітня 2025 року витребувано в Оболонського районного суду міст Києва матеріали цивільної справи у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Акціонерного товариства «Універсал Банк».

Згідно свідоцтва про народження, виданого на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати записана ОСОБА_3 (а.с.79).

Рішення Оболонського районного суду мста Києва від 30 січня 2014 року шлюб між подружжям ОСОБА_3 розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 відновлено прізвище ОСОБА_1 (а.с.81-82).

В свідоцтві про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 записана матір`ю (а.с.80).

Згідно з довідкою про розрахунок заборгованості, щодо виконання виконавчого листа №2/756/4504/2014 рок заборгованість ОСОБА_7 зі сплати аліментів становить 479556,71 грн (а.с.83,84).

З довідки від 01 квітня 2025 року виданої ТОВ «С.І.О.» вбачається, що ОСОБА_1 працює в товаристві з 01 листопада 20218 року займає посаду менеджер з продажу, середньомісячна заробітна пата становить 10050,00 грн. Після утримання обов`язкових податків та зборів розмір заробітку становить 8241,00 грн (а.с.76).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),- встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд

враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим цивільним судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 435 ЦПК, ця стаття не вимагає.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 р. суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Суд звертає увагу на твердження відповідачки ОСОБА_1 про неможливість виконання рішення суду, через виняткові обставини, наявність в неї на утриманні двох малолітніх дітей, щомісячний заробіток після утримання податків та обов`язкових платежів 8241,00 грн.,намагання погашати наявну заборгованість, що доводиться квитанціями, як під час судового розгляду, так і після ухвалення рішення відповідач сплачує заборгованість 01 квітня 2025року в розмірі 3000 грн та 06 квітня 2015 року - 1000 грн.

Отже, визначальним фактором є винятковість цих випадків, та їх об`єктивний вилив на виконання судового рішення. Зазначене не залежить від волі заявника та впливає на її спроможність виконати рішення суду.

Судом встановлено, що розмір заборгованості, стягнутий судовим рішенням в сумі 59872,00 грн та витрати зі сплати судового збору 1770,43 грн. є значним фінансовим навантаженням для відповідача, враховуючи її щомісячний заробіток, обов`язок по утриманню дітей, тяжкі життєві обставини в яких вона опинилася, намагається погашати заборгованість частково.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що розстрочення виконання рішення у даній справі на дев`ять місяців не порушить баланс інтересів сторін в умовах дії воєнного стану в Україні, та не стане перешкодою у досягненні мети виконання судового рішення та буде дотримано співмірність негативних наслідків для стягувача та боржника.

Урахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, зважаючи на складну фінансову ситуацію у відповідача, з урахуванням того, що відповідач, як під час судового розгляду, так і після прийняття судового рішення погашає заборгованість, із застосуванням засад верховенства права, обов`язковості виконання рішення суду, справедливості та пропорційності, дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду задовольнити частково та допустити розстрочку виконання рішення суду на 9 (дев`ять ) аутентичних платежів по 6849,11 грн, щомісячно, виходячи із загальної суми стягнутої судовими рішеннями (59872,00+ 1770,43 ).

Керуючись ст. ст. 16, 81, 260, 263, 354, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Оболонський районний суду м. Київ від 11 березня 2025 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на 9 (дев`ять) місяців аутентичних платежів по 6849,11 грн., щомісячно.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 28 квітня 2025 року.

Суддя І.С. Шролик