Рішення № 126913415, 28.04.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22124/24

Провадження № 2/752/2842/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Зінченка Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідачки 11 460, 00 грн. боргу за умовами кредитного договору.

Посилається в позові на те, що 20 січня 2022 року з відповідачкою був укладений кредитний договір ( оферти) № 20.01.2022-100001734, за умовами якого їй був наданий кредит у розмірі 6 000, 00 грн. строком на 42 дні.

Умовами договору встановлена процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду.

Процентна ставка «стандарт»- фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 2,5 % за один день, яка застосовується протягом усього строку кредитування, крім первинного.

Пунтом 1.2 кредитного договору встановлено, що кредит надавався на придбання товарів (робіт, послуг ).

Відповідно до п.2.3 Кредитного договору кредитні кошти були перераховані на поточний рахунок позичальника.

При укладенні кредитного договору відповідачкка пройшла ідентифікацію шляхом використання системи Bank ID Національного банку, тобто було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Кредитний договір з відповідачкою був укладений відповідно до вимог Закону України « Про електронну комерцію».

20 січня 2022 року відповідачкою електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти в розмірі 6 000, 00 гр., тобто акцептовано умови договору.

Свої зобов`язання за договором товариство виконало, грошові кошти були перераховані на рахунок відповідачки.

В свою чергу відповідачка свої зобов`язання не виконує, кредит та проценти не погашає, в зв`язку з чим станом на 26 вересня 2024 року утворилася заборгованість у розмірі 11 460, 00 гр., з яких:

- 6 000, 00 грн. по тілу кредиту;

- 5 460, 00 грн.процентів.

Виходячи з цього, невиконання відповідачкою умов укладеного договору, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 18 жовтня 2024 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 12 листопада 2024 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, ухвала про відкриття провадження в справі була надіслана на електронну адресу відповідачки.

Таким чином, суд вважає відповідачку обізнаною про наявність спору в провадженні суду та його предмет.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

Відповідно до ст.178 ЦПК України відповідачці був наданий строк для надання відзиву на позов.

Відповідачка своїм правом не скористалася, відзив на позов не подала.

З урахуванням цього, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 цього кодексу договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 20 січня 2022 року між сторонами був укладений кредитний договір ( оферти) № 20.01.2022-100001734, за умовами якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 6 000, 00 грн. строком на 42 дні.

Відповідно до п.п.2, 3, 4 Заявки кредитного договору сума кредиту становить 6 000, 00 грн, строк кредитування- 42 дні з моменту його надання, дата повернення - 02 березня 2022 року.

Відповідно до п. 2 Заявки кредитного договору невід`ємною частиною цього договору є публічна пропозиція ( оферта ).

Договір сторонами був укладений у порядку, визначеному Законом України» Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору він підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий позивачем на його мобільний номер телефону після ідентифікації в системі.

( а.с. 11- 29 )

Звертаючись до суду позивач зазначив, що після укладення договору відповідачка будь-яких дій, направлених на виконання умов договору, не вчинила, заборгованість після закічення строку дії договору не погасила.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідачка, як позичальник, тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

З матеріалів справи вбачається, що умови договору позивачем виконані.

В свою чергу, відповідачка умови договору не виконує, кредит та відсотки за умовам договору не погасила.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачкою умов кредитного договору,що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

За змістом ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові Великої Палати в справі № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

З розрахунку позивача вбачається, що проценти за умовами договору нараховані на період строку дії кредитного договору, тобто до 02 березня 2022 року.

( а.с. 10 )

З урахуванням цього, досягнутої сторонами ціни договору при його укладенні, до стягнення з відповідачки належить сума не виконаного грошового зобов`язання за обумовлений сторонами строк кредитування, яка складає 11 460, 00 грн.

При вирішенні спору суд також враховує наступне.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Звертаючись до суду, позивачем приведені обставини та надані докази, якими обґрунтовуються вимоги позову.

Відповідачка, не подавши відзив, приведених у позові обставин не спростувала, доказів виконаня умов кредитного договору не надала.

З урахуванням цього, суд вважає вимоги позивача доведеними, а приведена в позові сума заборгованості до стягнення з відповідачки.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 525-526, 610, 611, 625, 626- 629, ч.1 ст.634, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 6 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 5 460, 00 грн. процентів та 2 422, 40 грн. судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: 01032 м.Київ вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 квітня 2025 року.

Суддя К.В. Машкевич