Постанова № 126907255, 24.04.2025, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2420/24

Провадження № 3/163/293/25

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.

з участю секретаря Кузьміної А.В.,

представника Волинської митниці Федчишиної С.Ф.,

захисника Сівака О.В.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом №0301/20500/24 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «КРОС БРОК»; (код ЄДРПОУ 44434036), РНОКПП НОМЕР_1 ,

в стан овив :

ОСОБА_1 ,як декларантта керівникТОВ «КРОСБРОК»,під часмитного оформленнятоварів -транспортних засобівза митнимидеклараціями 23UA205140007230U0,23UA205140008283U3,23UA205140015765U0,23UA205140016119U3,23UA205140014557U5,23UA205140016719U7,23UA205140018665U3,23UA205140015965U4,23UA205140016570U8,23UA205140017062U9,23UA205140029597U3,23UA205140029395U0,23UA205140016511U0,23UA205140031988U0, вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 645 561,27 гривень шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару PL/MF/AR 0596148, PL/MF/AR 0596150, PL/MF/AR 0596308, PL/MF/AR 0596315, PL/MF/AR 0596316, PL/MF/AR 0596316, PL/MF/AR 0596318, PL/MF/AR 0596331, PL/MF/AR 0596331, PL/MF/AR 0596340, PL/MF/AR 0596340, PL/MF/AR 0596343, PL/MF/AR 0596344, PL/MF/AR 0596344, які згідно листа уповноваженого органу Республіки Польща не були видані та легалізовані і стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого у митних деклараціях, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явилась, хоча про час і місце судового розгляду була належним чином повідомлена; свої права та інтереси доручила представляти захиснику Сіваку О.В.

Захисник Сівак О.В. не заперечив проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , висловив свою правову позицію про відсутність в діях його підзахисної складу правопорушення, а також підтримав подане ним клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку із закінченням строку накладення стягнення, з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України, стягнути судовий збір.

Дослідження доказів по справі встановлено таке.

Факт ввезення на митну територію України товару - «транспортні засоби…..» в адресу ТОВ "КРОС БРОК" і випуск їх у вільний обіг підтверджується доданими до протоколу митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №№23UA205140007230U0, 23UA205140008283U3, 23UA205140015765U0, 23UA205140016119U3, 23UA205140014557U5, 23UA205140016719U7, 23UA205140018665U3, 23UA205140015965U4, 23UA205140016570U8, 23UA205140017062U9, 23UA205140029597U3, 23UA205140029395U0, 23UA205140016511U0, 23UA205140031988U0.

Декларантом в митних деклараціях зазначена ОСОБА_1 , яка одночасно у період подання цих декларацій була керівником отримувача товару ТОВ "КРОС БРОК".

У графі 36 митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товарів за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преферанція заявлена на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 №№PL/MF/AR 0596148, PL/MF/AR 0596150, PL/MF/AR 0596308, PL/MF/AR 0596315, PL/MF/AR 0596316, PL/MF/AR 0596316, PL/MF/AR 0596318, PL/MF/AR 0596331, PL/MF/AR 0596331, PL/MF/AR 0596340, PL/MF/AR 0596340, PL/MF/AR 0596343, PL/MF/AR 0596344, PL/MF/AR 0596344.

На запитДержмитслужи уповноваженийорган РеспублікиПольща у відповіді від 18.04.2024 № 2401-IOA.4331.92.2023KK повідомив, що 122 сертифікати з перевезення EUR.1 (зазначені в Додатку 1) не були видані та легалізовані Польською податковою адміністрацією Митно-податковим управлінням у м. Катовіце (Митниця у відділенні Славкув), в тому числі PL/MF/AR 0596148, PL/MF/AR 0596150, PL/MF/AR 0596308, PL/MF/AR 0596315, PL/MF/AR 0596316, PL/MF/AR 0596316, PL/MF/AR 0596318, PL/MF/AR 0596331, PL/MF/AR 0596331, PL/MF/AR 0596340, PL/MF/AR 0596340, PL/MF/AR 0596343, PL/MF/AR 0596344, PL/MF/AR 0596344.

У зв`язку із цим, товари/продукція, на які поширюється дія вищезазначених сертифікатів з перевезення EUR.1, не підпадають під преференційний режим, відповідно до положень (правил) Додатку І «Визначення поняття «походження товарів» та методи адміністративного співробітництва до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» в Рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з однієї сторони, та Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Сума недоборівмитних платежів,нарахованих за14митними деклараціямистановить 645561,27 грн, що стверджується актом про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТзОВ «Крос Брок» вимог законодавства України з питань митної справи від 17.04.2025 №47/25/19-04/44434036, довідками розрахунками.

Згідно з ч.1 ст.41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина восьма статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Стаття 485 МК України визначає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що переміщення в адресу ТОВ «КРОС БРОК» і випуск у вільний обіг товару «транспортні засоби….» від компанії «OU EURONIMFA» Estonia за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №№23UA205140007230U0, 23UA205140008283U3, 23UA205140015765U0, 23UA205140016119U3, 23UA205140014557U5, 23UA205140016719U7, 23UA205140018665U3, 23UA205140015965U4, 23UA205140016570U8, 23UA205140017062U9, 23UA205140029597U3, 23UA205140029395U0, 23UA205140016511U0, 23UA205140031988U0 відбулося з використанням сертифіката з перевезення товару EUR.1 №№PL/MF/AR 0596148, PL/MF/AR 0596150, PL/MF/AR 0596308, PL/MF/AR 0596315, PL/MF/AR 0596316, PL/MF/AR 0596316, PL/MF/AR 0596318, PL/MF/AR 0596331, PL/MF/AR 0596331, PL/MF/AR 0596340, PL/MF/AR 0596340, PL/MF/AR 0596343, PL/MF/AR 0596344, PL/MF/AR 0596344, видача яких під час проведеної перевірки митними органами Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митних деклараціях преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірне звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1 є саме отримувач товару - ТОВ «КРОС БРОК».

Жодної економічної вигоди у використані вказаних сертифікатів для продавця товару - компанії «OU EURONIMFA» Estonia по справі не вбачається.

Досліджені в справі докази жодним чином не спростовані, тому є належними і допустимими у підтвердженні фактів і обставин, які підлягають доведенню у цій справі.

Також безпідставними є доводи захисника про закінчення строків накладення стягнення з огляду на таке.

Сторона захисту при здійсненні обрахунку відштовхувалась від дат ухвалення судом рішення про направлення справи на додаткову перевірку, тоді як правильним є обраховувати від часу отримання таких матеріалів митним органом.

Відповідно до ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

За обставин даної справи встановлено, що порушення митних правил виявлено 23.05.2024 року (а.с. 22).

Саме з цієї дати розпочинається перебіг строку накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил, який відповідно до норм митного законодавства становить 6 (шість) місяців, і закінчувався 23.11.2024 року.

Разом з цим, протокол про порушення митних правил надійшов до суду 22.10.2024 року (а.с. 168), а тому за приписами ч.1 ст.467 МК України, строк накладення адміністративних стягнень у справі на час розгляду її судом зупинено.

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 05.12.2024 року справа була направлена Волинській митниці для проведення додаткової перевірки.

Так як матеріали справи були отримані митницею 28.01.2025 року (а.с. 175 зворот), то саме з цієї дати відновилось провадження митним органом і відповідно продовження перебігу строку накладення адміністративного стягнення.

Після проведення додаткової перевірки справа повернулась для розгляду на адресу суду 14.02.2025 року, тобто через 18 днів.

Отже, загальний строк перебування справи за протоколом про порушення митних правил №0301/20500/24 відносно ОСОБА_1 в провадженні митниці становить 5 місяців 17 днів, а тому строк накладення адміністративних стягнень у справі на даний час, враховуючи положення ч.1 ст.467 МК України, не сплив.

Таким чином, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил є повністю доведеною поза будь-яким розумним сумнівом, тому вона підлягає відповідальності в межах санкції даної норми.

Враховуючи конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, а також те, що ОСОБА_1 раніше до відповідальності за порушення митних правил не притягувалась, стягнення на неї слід накласти у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів.

З порушниці відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 322 780 (триста двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят) гривень 64 копійки.

Штраф в розмірі 322 780 (триста двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят) гривень 64 копійки підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А.Шеремета