Вирок № 126891941, 28.04.2025, Тростянецький районний суд Сумської області

справа № 588/676/25

провадження № 1-кп/588/95/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2025 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні взалі судуобвинувальний актз угодоюпро визнаннявинуватості укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12025200540000095від 12.04.2025 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджениці с.Красні Дома Кошкінського району Куйбишевської області, громадянка України, освіта середня, заміжня, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 197-1 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачена ОСОБА_3 ,

представник потерпілого ОСОБА_5

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 в період часу з жовтня 2024 року по теперішній час, точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, маючи прямий умисел, спрямований на самовільне зайняття земельної ділянки, діючи всупереч вимогам ст. 125, ст. 126, п. б) ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення, фактично заволоділа частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5925080800:00:002:1075 комунальної форми власності площею 11 га, яка розташована поблизу с.Новгородське Охтирського району Сумської області та перебуває в комунальній власності Боромлянської об`єднаної територіальної громади, засадивши її сільськогосподарськими культурами.

Відповідно до листа начальника відділу №2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Сумській області встановлено, що згідно матеріалів ґрунтового обстеження, розроблених Проектним інститутом землеустрою «Укрземпроект» Сумською філією в 1977 році, земельна ділянка з кадастровим номером 5925080800:00:002:1075, яка розташована на території Боромлянської об`єднаної територіальної громади Охтирського району Сумської області, відноситься до агровиробничої групи чорноземи опідзолені і слабореградовані та темно-сірі сильнореградовані середньосуглинкові (шифр 41д).

Відповідно до наказу Державного комітету по земельних ресурсах від 06.10.2003 №245 «Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів» зазначена група відноситься до особливо цінних груп ґрунтів.

Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за частиною 2 статті 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки особливо цінних земель.

Під час досудового розслідування за ініціативою представника потерпілого ОСОБА_5 між сторонами кримінального провадження представником потерпілого Боромлянської сільської ради ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 була укладена угода про примирення від 28 квітня 2025 року. За змістом указаної угоди ОСОБА_3 визнала свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Також за умовами угоди про примирення потерпіла сторона не має претензій до обвинуваченої.

Сторони погодились на призначення ОСОБА_3 покарання за частиною 2 статті 197-1КК України із застосуванням статті 69КК України у виді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн 00 коп.

В угоді передбачені, як наслідки її укладення та затвердження, визначені статтею 473 КПК України, так і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Розглядаючи угоду про примирення, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог частини 3 статті 469КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 197-1 КК України, у вчиненні якого відповідно до угоди ОСОБА_3 визнала себе винною, ураховуючи положення статті 12КК України належить до нетяжких злочинів.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена обставин пред`явленого обвинувачення не оспорила, підтримала угоду, повністю визнала свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 197-1 КК України та пояснив, що повністю розуміє права, передбачені частини 5 статті 474 КПК України, надані йому законом, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винною, погодилася на призначення узгодженого покарання, просила затвердити угоду.

Представник потерпілого Боромлянської сільської ради ОСОБА_5 підтримав угоду про примирення, вказав, що претензій до ОСОБА_3 не має, наслідки затвердження угоди йому зрозумілі.

Обвинуваченій та представнику потерпілого судом роз`яснено, що уразі затвердження угоди обмежуються їх права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, зокрема, роз`яснено, що вирок обвинувачена може оскаржити лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Також представнику потерпілого роз`яснено, що наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за це кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Шляхом опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з частиною 6 статті 474КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор ОСОБА_4 також підтримав укладену угоду, просив суд її затвердити, та вказав, що узгоджена міра покарання відповідає вимогам закону.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що зміст угоди відповідає вимогам статті 471КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про примирення, зобов`язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені частиною 7 статті 474 КПК України.

Обставинами, які відповідно до статті 66КК України пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також відсутність матеріальних претензій зі сторони потерпілого.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлені.

Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченої, суд встановив, що ОСОБА_3 раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, має задовільний стан здоров`я, перебуває на обліку як внутрішньо-переміщена особа, має на утриманні матір похилого віку ОСОБА_6 , не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Ураховуючи викладене, узгоджена сторонами угоди про примирення міра покарання з застосуванням статті 69 КК України у виді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн, відповідає закону про кримінальну відповідальність, особі обвинуваченої та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Відтак, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про примирення із призначенням обвинуваченої узгодженої в угоді міри покарання.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 28 квітня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному 12.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025200540000095, укладену між представником потерпілого Боромлянської сільської ради ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 197-1 КК України, та призначити їй покарання застосувавши частину 1 статті 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) грн 00 коп.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_3 у місячний строк після набрання вироком законної сили, про що необхідно повідомити Тростянецький районний суд Сумської області шляхом представлення документа про сплату штрафу.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення з підстав, визначених частиною 3 статті 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та представнику потерпілого.

Суддя ОСОБА_1