Рішення № 126884110, 25.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2025 року Київ справа №640/38680/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Східного офісу Держудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Східного офісу Держудитслужби, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-08-28-002024-b від 15.12.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Відповідачем подані заперечення на таку відповідь на відзив.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Укргазвидобування» було проведено процедуру закупівель (з оприлюдненням оголошення про проведення відкритих торгів відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-УІП) 20П-057_45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи (Роботи з горизонтальнонаправленого буріння), ідентифікатор закупівлі №UА-2020-08-28-002024-b.

Учасника ТОВ «АВТО-М» визначено переможцем торгів та укладено з ним договір від 26.11.2020 № 254/20.

Відповідно до наказу Східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України (далі - Відповідач) від 19.11.2021 № 577 було розпочато моніторинг даної процедури закупівлі, за результатами якого 15.12.2021 в електронній системі публічних закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2020-08-28-002024-b, який затверджено заступником начальника управління - начальником управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області 15.12.2021.

Так, у даному Висновку відповідачем зазначено, що:

-за результатами аналізу питання щодо повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів вимогам Закону встановлено порушення вимог пункту 9 частини 2 статті 21 Закону.

-за результатами аналізу питання щодо розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Агроімпульс 2016» установлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону.

-за результатами аналізу питання щодо питання відповідності повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей вимогам Закону, своєчасності його розміщення та виконання учасниками установлено порушення вимог частини шістнадцятої статті 29 Закону.

-за результатами аналізу питання щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності умов тендерної документації вимогам Закону, надання роз`яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не установлено.

На підставі вказаного, відповідач, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

За змістом статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі також - Закон № 922) моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі встановлено, що за результатами аналізу питання щодо розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Агроімпульс 2016» встановлено порушення вимог абзацу 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922.

За результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі Управлінням встановлено, що за результатами аналізу питання відповідності повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей вимогам Закону №922, своєчасності його розміщення та виконання учасниками встановлено порушення вимог ч. 16 ст. 29 Закону № 922.

Моніторингом процедури закупівлі встановлено, що Замовником на порушення вимог п. 9 ч. 2 ст. 21 Закону № 922 в оголошенні про проведення відкритих торгів не зазначено розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій, надання якого вимагалося в пункті 2 Розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» та в п. 7, 8 Розділу І тендерної документації.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 21 Закону № 922 оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити зокрема інформацію про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). Так, вимога щодо надання забезпечення тендерних пропозицій визначена п. 2 Розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» та п. 7,8 Розділу І Тендерної документації.

Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства 11 червня 2020 року №1082 (далі - Порядок №1082), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020р №610/34893 та набрав чинності 17.07.2020.

Відповідно до п. 3 Порядку №1082 розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження/органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника / ЦЗО / учасника / постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.

Згідно із витягом з електронної системи закупівель - інформація про процедуру закупівлі № UА-2020-08-28-002024-b, оголошення про проведення зазначеної закупівлі було оприлюднено 28.08.2020, тобто через 43 дня після того, як Порядок №1082 вступив у силу, отже, діяв на момент оприлюднення Замовником оголошення про проведення відкритих торгів процедури закупівлі №UА-2020-08-28-002024-b.

Умовами підпунктів 1.1 та 1.2 п. 1 таблиці 1 «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель» додатку №2 до тендерної документації передбачено, що для підтвердження відповідності пропозиції Учасника кваліфікаційному критерію є наявність у учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, надається довідка за підписом керівника на бланку Учасника, згідно Таблиці №2 «Відомості про матеріально-технічні ресурси» про наявність машин, механізмів та обладнання, необхідних для виконання договору, а також визначено перелік мінімальної наявності необхідної будівельної техніки. Для підтвердження даної інформації необхідно надати скан-копії з оригіналів документів, що підтверджують право власності, або можливість використання машин, обладнання (договори оренди/надання послуг).

Умовами підпунктів 2.1, 2.2, 2.3 та 2.4 пункту 2 таблиці 1 «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель» додатку №2 до тендерної документації передбачено, що для підтвердження відповідності пропозиції Учасника кваліфікаційному критерію є наявність у учасника процедури закупівлі документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (-их) за предметом договору (-ів). Для підтвердження даної інформації необхідно надати:

-довідку в довільній формі про виконання аналогічного (-их) договору (-ів) щодо виконання робіт з прокладки стальних трубопроводів методом горизонтально-направленого буріння діаметром від 1020 мм (або більшого діаметру) за підписом керівника учасника;

-скан-копії договору (-ів) із додатками, що підтверджують виконання аналогічного (-их) договору (-ів), що наведені Учасником в довідці,

-скан-копії документів, підтверджуючих виконання договору (-ів) зазначеного (-их) у Довідці, а саме акти по формі КБ-2В, що свідчать про виконання робіт, оформлені належним чином;

-скан-копії відгуку (-ів) від підприємства-замовника за договором, копія (-ї) якого (-их) надається для підтвердження виконання аналогічних договорів, або скан-копії інших документів, які підтверджують виконання договорів.

Умовами підпункту 1 пункту 3 таблиці 2 «Інші вимоги до учасників закупівель» додатку №2 до тендерної документації передбачено, що для підтвердження повноважень посадових осіб або представника учасника на підписання пропозиції та/або договору є надання учасниками процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції відповідного листа. Для підтвердження даної інформації необхідно надати лист за підписом керівника в довільній формі із зазначенням посадових осіб або представників учасника, до повноважень яких належить підписання документів, які входять до пропозиції/договору.

Проте, в складі тендерної пропозиції ТОВ «Агроімпульс 2016» відсутні вищезазначені документи.

При цьому Замовник установив учаснику ТОВ «Агроімпульс 2016» вимогу про усунення невідповідностей, а саме: « 1. Відповідно до п. 1.1. кваліфікаційних критеріїв додатку №2 до Тендерної документації учасник процедури закупівлі повинен надати довідку згідно табл №2 «Відомості про матеріально-технічні ресурси» про наявність машин, механізмів та обладнання, необхідних для виконання договору. Але учасником не надано таку довідку. Для підтвердження кваліфікації учасника просимо надати довідку щодо «Відомості про матеріально-технічні ресурси» про наявність машин, механізмів та обладнання, необхідних для виконання договору та наявність право власності, або право використання машин механізмів передбачених п.п. 1.2. п. 1.1. Критеріїв кваліфікації учасників. 2. Відповідно п.п. 2.1., 2.2. п. 2. кваліфікаційних критеріїв додатку №2 до Тендерної документації учаснику необхідно надати довідку про виконання аналогічних договорів та скан - копії договорів з додатками що підтверджують виконання аналогічних договорів, але учасником надано передбачені документи на іншу компанію. Проймо надати довідку про виконання аналогічного (-их) договору (-ів) та скан - копію (-ї) договору (-ів) з додатками що підтверджують виконання аналогічного (-их) договору (-ів) безпосередньо учасником процедури закупівлі. 3. Відповідно до п.п. 1 п. 3 інших вимог до учасника закупівель додатку №2 до Тендерної документації передбачено надання листа за підписом керівника в довільній формі із зазначенням посадових осіб або представників учасника, до повноважень яких належить підписання документів, які входять до пропозиції / договору, але учасником не надано такого листа. Просимо надати документ передбачений п.п. 1 п. 3 інших вимог до учасника закупівель додатку №2 до Тендерної документації», які на дату кінцевого строку подання тендерних пропозицій були відсутні у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Агроімпульс 2016».

Відповідно до ч. 9 ст. 26 Закону №922 учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Відповідно до ч. 16 ст. 29 Закону №922 у разі якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

При цьому, у зазначеній нормі Закону №922 визначені вичерпні випадки, при наявності яких Замовник розміщує таке повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей. Так Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/ або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Таким чином, суд зазначає, що законом передбачена можливість усунення протягом 24 годин невідповідностей інформації та/або документів, які вже безпосередньо були подані у тендерній пропозиції, та щодо яких Замовником в електронній системі закупівель розміщено повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Завантаження додаткових документів, які на дату кінцевого строку подання тендерних пропозицій були відсутні у складі тендерної пропозиції учасника не передбачено.

При цьому, на порушення вимог абзацу 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону №922 Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Агроімпульс 2016», як таку, що не відповідала кваліфікаційному критерію наявності обладнання матеріально-технічної бази та технологій, документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом договору (договорів), дозвільних документів відповідно до вимог чинного законодавства, установлених ст. 16 Закону №922, визнав його переможцем і уклав з ним договір.

Так, відповідно до ст. 31 Закону №922 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим ст. 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені ч. 1 ст. 17 цього Закону.

Відхилення тендерної пропозиції за наявності підстав, визначених ст. 31 Закону № 922, є обов`язком, а не особистим правом замовника, оскільки норми ст. 31 Закон №922 є імперативними, а отже обов`язковими для виконання Замовником.

Щодо питання визначеного відповідачем в оскаржуваному висновку порядку усунення позивачем виявлених порушень, суд зазначає таке.

Частиною 7 статті 8 Закону № 922 визначено, що у висновку обов`язкового зазначаються:

1)найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємці громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2)назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3)унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або 4 унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4)опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5)зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми такого висновку.

Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Згідно з частиною 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Частиною 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено порядок дій замовника процедури закупівлі в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунем виявлених порушень.

Тобто, виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Аналогічна позиція викладена у численних постановах Верховного Суду, які в силу вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими для врахування, зокрема: від 09 лютого 2023 року у справі № 520/6848/21, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21, від 24 січня 2023 року у справі № 280/8475/20, від 23 березня 2023 року у справі № 400/4705/20.

У даному ж випадку відповідачем враховано висновки що застосування норм права, що викладені у наведених вище постановах Верховного Суду, а отже це свідчить про те, що відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що вказує на його чіткість та визначеність.

Таким чином, позивачем не доведено, що оскаржуваний ним висновок про результати моніторингу закупівлі складено з порушенням норм діючого законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) було доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; код ЄДРПОУ 30019775) до Східного офісу Держудитслужби (04053, м. Дніпро вул. Антоновича Володимира, буд. 22; код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправним та скасування висновку відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.