Рішення № 126883881, 24.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 року Справа№200/2030/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У березні 2024 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ, відповідач), в якому просить: - визнати протиправними і скасувати рішення від 07.01.2025 №1057250006100; - зобов`язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 02.01.2025 із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 04.05.1982 до 19.11.1982, з 01.01.2001 до 31.12.2001 і з 01.07.2021 до 01.05.2024.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на безпідставне не зарахування спірних періодів роботи до її страхового стажу під час вирішення питання про призначення пенсії.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що позивач звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України 2 січня 2025 року з заявою про призначення пенсії за віком. Зазначає, що органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області. Розглянувши заяву позивача з доданими до неї документами встановлено, що страховий стаж позивача складає 26 років 6 місяців 28 днів. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідної кількості страхового стажу. До страхового стажу згідно наданих документів не зараховано періоди: - з 4 травня 1982 року по 19 листопада 1982 року, оскільки не вказано посаду особи, відповідальної за звільнення; - з 1 січня 2001 року по 31 грудня 2001 року, з 1 липня 2021 року по 16 вересня 2024 року, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5 від 2 січня 2024 року. Вважає, що оскільки запис в трудовій книжці позивача за період з 4 травня 1982 року по 19 листопада 1982 року виконаний без дотримання вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників підстав для зарахування вказаного періоду зазначеного у трудовій книжці немає. Посилається на те, що оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату внесків, тобто страхові внески не сплачені, зазначені періоди не можуть бути зараховані до страхового стажу позивача. Вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки є безпідставною та необґрунтованою, а дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком не можна вважати протиправними, оскільки він діяв виключно в межах, визначених нормами чинного законодавства.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 26.02.1996.

Також позивач надала до суду копію довідки 03.10.2024 № 1241-5003476701 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відповідно до якої ОСОБА_1 перемістилася з м. Українськ, Донецької області до м. Дніпро.

Відповідно до спірного рішення ГУ ПФУ № 057250006100 від 07.01.2025 відповідач розглянув заяву позивачки про призначення пенсії за віком Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 02.01.2025.

Указаним рішенням позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначено, що згідно з наданими до заяви документами про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка) страховий стаж складає 26 років 6 місяців 28 днів. До страхового стажу не зараховано періоди згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 , виданою 04.05.1982: - 04.05.1982-19.11.1982, оскільки не вказано посаду особи, відповідальної звільнення; - 01.01.2001-31.12.2001; 01.07.2021-16.09.2024, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5 від 02.01.2024. На підставі цього прийняте рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивачем до суду надана копія її трудової книжки НОМЕР_3 , в якій наявні записи: № 1-2 щодо роботи позивача у період з 04.05.1982 по 19.11.1982 нянею в ясільній групі і направлена до яслі-саду «Орльонок» (наявний підпис і прізвище особи, яка внесла запис, але не вказано посаду); №№ 9-10 щодо роботи позивачки в період з 01.05.1999 по 17.10.2002 на посаді вивантажувача породного відвалу на дільниці РВО «Укрвуглеекологія»; №№ 28-30 щодо роботи позивача у період з 01.03.2020 по 16.09.2024 на посаді апаратником хімводоощищення у ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля».

З наданої відповідачем форми РС-право щодо позивача установлено, що до страхового стажу зарахований період з 09.03.1981 до 19.10.1983 як догляд за дитиною до 3 років, а періоди з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.07.2021 по 01.05.2024 не зараховано позивачу до загального страхового стажу. Всього стаж позивача складає 26 років 6 місяців 28 днів.

Також до суду надані Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форма ОК-5 щодо позивача (станом на 05.02.2025), в яких відсутні відомості за період з 01.01.2001 по 31.12.2001. Водночас наявні відомості за 2000 рік і січень червень 2002 року щодо сплати страхувальником Селидівське виробниче управління по екології регіонального виробничого об`єднання "Укрвуглеекологія" (код 21971506) страхових внесків. Крім того, наявні відомості про те, що ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» (код: 33621573) у період з 01.07.2021 по 30.04.2024 і вересень 2024 року позивачці нараховано заробітну плату, але не сплачені страхові внески.

Спірні правовідносини у зв`язку із не зарахуванням спірних періодів роботи до страхового стажу під час вирішення питання про призначення пенсії.

Частиною 1 ст. 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 44 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV установлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Статтею 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де: ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 1-3 ст. 24 Закону від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.

Позивач у періоди з 01.01.2001 по 31.12.2001, з 01.07.2021 по 01.05.2024 працювала в РВО «Укрвуглеекологія» і у ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці.

Внаслідок невиконання роботодавцем позивача обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за окремі періоди роботи на вказаному підприємстві.

Позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення вказаних періодів роботи до страхового стажу за порушення, вчинене страхувальником, оскільки згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що не зарахування до страхового стажу перідоів з 01.01.2001 по 31.12.2001 і з 01.07.2021 по 01.05.2024 у зв`язку з несплатою страхувальником страхових внесків (єдиного внеску), є непропорційним втручанням держави в права позивачки та порушує її право на своєчасне отримання пенсії в належному розмірі.

З урахуванням наведеного, суд вважає оскаржуване рішення протиправним, а періоди 01.01.2001 по 31.12.2001 і з 01.07.2021 по 01.05.2024 є такими, що підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивачки.

Водночас щодо періоду з 04.05.1982 по 19.11.1982 судом установлено, що до страхового стажу позивачки зарахований період з 09.03.1981 до 19.10.1983, тому окремо зараховувати до страхового стажу період з 04.05.1982 по 19.11.1982 відсутні підстави.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до квитанції № 1457609433 від 20.02.2025 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в загальному розмірі 1211,20 грн.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 605,60 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (ідентифікаційний код: 13358826, 43027, Україна, Волинська область, місто Луцьк, Київський Майдан, будинок, 6) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 07.01.2025 №1057250006100 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 02.01.2025 із зарахуванням до її страхового стажу періодів роботи з 01.01.2001 до 31.12.2001 (включно) і з 01.07.2021 до 01.05.2024 (включно).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області суму судових витрат у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Повне рішення суду складено 24 квітня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков