Ухвала суду № 126859657, 24.04.2025, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/15113/24

Провадження № 2/0203/960/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2025 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Пархоменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді від 07 лютого 2025 року у справі було відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

07 квітня 2025 року від представника позивача Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» - Мєшніка Костянтина Ігоровича до суду надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, в якій зазначено, що після звернення банку до суду з зазначеним позовом відповідачка погасила поточну заборгованість за договором. Крім того, на підставі ч.3 ст.142 ЦПК України просив повернути банку сплачений судовий збір по справі.

В судове засідання сторони по справі не з`явились, тому судове засідання проведено без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та зміст вищевказаної заяви представника позивача, суд приходить до наступного висновку.

Виходячи з основного принципу цивільного судочинства диспозитивності, закріпленого у ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.1, п.1 ч 2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч.ч.1 2 ст.64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Як зазначив представник позивача, відповідачка повністю сплатила заборгованість за кредитним договором, у зв`язку з чим, позивач на підставі п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України відмовляється від позову.

Згідно із положеннями ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

З наслідками закриття провадження у справі, передбаченими ч.2 ст.256 ЦПК України, представник позивача ознайомлений що підтверджується його заявою.

За змістом ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Таким чином, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу, зважаючи на те, що представник позивача подав заяву про відмову від позову і підстави для неприйняття такої відмови судом не встановлені, відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що є достатні підстави для прийняття відмови позивача від поданого позову та закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Одночасно з цим, суд роз`яснює позивачу, що відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Окрім того, з матеріалів справи судом вбачається, що при зверненні до суду Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» сплатило судовий збір у розмірі 3028 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 32553207169 від 19 листопада 2024 року.

Згідно з п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до вимог ч.3 ст.142 ЦПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд, за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним витрат з відповідача, але не повертає такі витрати за заявою позивача з Державного Бюджету України.

Як вбачається із заяви позивач не підтримує своїх вимог, посилаючись на їх задоволення відповідачкою після звернення до суду, однак доказів на підтвердження цього не надає, про стягнення понесених ним у справі витрат з відповідачки не заявляє, натомість просячи вирішити питання про повернення Банку судового збору, сплаченого за подання вказаної позовної заяви.

Зважаючи на викладене, суд дійшов до переконання, що заява про повернення судового збору задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 13, 18, 49, 64, 206, 255, 256, 258, 260-261, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву представника позивача Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» - Мєшніка Костянтина Ігоровича про закриття провадження у справі та повернення судового збору - задовольнити частково.

Прийняти відмову представника позивача Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» - Мєшніка Костянтина Ігоровича від позову Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

В іншій частині вимог заяви - відмовити.

Ухвала набуває законної сили в порядку, визначеному ст.261 ЦПК України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.

Суддя С.В.Єдаменко