Рішення № 126855768, 16.04.2025, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/672/25

Провадження № 2/309/213/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого Орос Я.В.

за участю секретаря Калинич Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за позовом Виконавчого комітету Довжанської сільської ради Хустського району до ОСОБА_1 , де третя особа на стороні позивача , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору служба у справах дітей Хустської районної військової адміністрації про позбавлення батьківських прав ,

В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Довжанської сільської ради Хустського району звернувся до Хустського районного суду з позовом до ОСОБА_1 , де третя особа на стороні позивача , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору служба у справах дітей Хустської районної військової адміністрації про позбавлення батьківських прав.

Позов вимоги вмотивовано тим, 27.04.2010 між громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянкою російської федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб.

ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу прийняла прізвище ОСОБА_4 . Від спільного подружнього життя у них народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Про народження дітей відділом реєстрації актів цивільного стану зроблено відповідні актові записи №151 від 27.04.2010 ( ОСОБА_5 ), та №26 від 20.05.2013 ( ОСОБА_6 ).

З 2009 по 2019 роки відповідачка постійно проживала в АДРЕСА_1 з чоловіком та дітьми. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 помер, після чого відповідачка продовжила проживати за вказаною адресою з дітьми. Забезпечити собі та дітям належний матеріальний рівень добробуту ОСОБА_1 самостійно не змогла, внаслідок чого 10.09.2018 малолітніх ОСОБА_7 , 2010 року народження, та ОСОБА_8 , 2013 року народження, влаштовано на цілодобове перебування до Нижньобистрівської школи інтернату, а після його реорганізації дітей було переведено до Нижньобистрівської пансіону, де вони за винятком літніх канікул 2019-2021 років перебували до 10.09.2021.

З 2019 року відповідачка за час перебування дітей у закладі, поступово припинила будь-які стосунки з своїми малолітніми дітьми, їх долею не цікавилась, участі у вихованні та утриманні не брала.

Літні канікули 2021 року ОСОБА_5 , 2010 року народження, та ОСОБА_6 , 2013 року народження, провели в с.Липецька Поляна у їх хрещеної матері ОСОБА_9 , що мешкає в АДРЕСА_2 . Зі слів ОСОБА_9 відомо, що діти проживали у неї, бо мати малолітніх нібито поїхала на заробітки, так як хотіла заробити кошти на утримання сім`ї. Надалі з 10.09.2021 вони також проживали в ОСОБА_9 через те, що після від`їзду і тривалої відсутності ОСОБА_1 , в будинку по АДРЕСА_1 , вже кілька років ніхто не проживав і за ним не доглядав, помешкання було занедбане до стану, непридатному для проживання в ньому людей.

Разом з тим твердження щодо заробітків ОСОБА_1 на утримання сім`ї вбачається сумнівним, адже вона вже на цей час самоусунулася від утримання та виховання обох дітей ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , внаслідок чого вони залишилися без відповідного материнського догляду та опіки. Зі слів сусідів, жінка залишала дітей без засобів для існування, не бажала займатись їх вихованням та утриманням.

Байдуже ставлення відповідачки до своїх материнських обов`язків призвело до критичного погіршення матеріального стану її малолітніх дітей і порушення порядку здобуття ними освіти та їх виховання.

Факт неналежного виконання ОСОБА_1 обов`язків щодо дітей підтверджено листом Нижньобистрівської гімназії. Так, протягом 2021 року ОСОБА_1 неодноразово приходила до дітей в нетверезому стані, жодного разу не відвідувала батьківські збори, зрідка забирала їх додому і вчасно не приводила. Надалі повністю припинила займатися вихованням своїх дітей, безвідповідально ставилася до своїх материнських обов`язків. Класний керівник та практичний психолог даного закладу декілька разів відвідували місце реєстрації сім`ї ОСОБА_4 в с.Липецька Поляна, але відповідачки ніколи не було вдома. Зі слів хрещеної матері дітей, громадянки ОСОБА_9 , відповідачка виїжджала на сезонні роботи, тому хрещена сама відправляла малолітніх до школи. Пізніше ОСОБА_1 взагалі припинила відповідати на телефонні дзвінки і жодних відомостей про місце перебування нікому не надавала, постійно змінювала місце проживання, аргументуючи тим, що нібито шукає кращу роботу.

27.09.2021 службою у справах дітей Довжанської сільської ради проведено обстеження умов проживання дітей, які на той час мешкали у ОСОБА_9 в АДРЕСА_2 . Актом обстеження умов проживання сім`ї такі визначено як незадовільні та антисанітарні і в цілому дуже низькі. Діти мали зовнішні ознаки недогляду та занедбаності. На час перевірки в будинку перебували дорослі з ознаками алкогольного сп`яніння. На запитання, де знаходиться мати дітей, та чому вони проживають не у власному будинку, ні вони, ні дорослі члени родини ОСОБА_10 відповіді дати не могли.

Внаслідок цього 30.09.2021 малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 службою у справах дітей Довжанської сільської ради, було взято на облік дітей, як таких, що опинились у складних життєвих обставинах. За клопотанням Служби їх було влаштовано до притулку для дітей ССД Закарпатської обласної державної адміністрації, де вони перебували 90 днів. Однак і в притулку мати жодного разу дітей не відвідала. Термін перебування в притулку завершувався, але ні мати, ні члени родини не виявили бажання поцікавитись подальшою долею дітей.

12.01.2022 відповідно до направлень №2 та №3 служби у справах дітей Закарпатської обласної державної адміністрації, малолітні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були зараховані до складу вихованців Закарпатського центру соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Свалява, де вони перебували дев`ять місяців.

В середині червня 2022 року Службам у справах дітей Хустської РВА та Довжанської сільської ради із залученням правоохоронних органів вдалося зв`язатися з відповідачкою, яка зобов`язалась піклуватися про власних дітей і виконувати батьківські обов`язки, переконувала присутніх, що їй потрібно ще трохи попрацювати, виготовити паспорт та зробити хоча б косметичний ремонт будинку. Жінка переконливо просила і представників органу опіки та піклування Довжанської сільської ради, і органу опіки та піклування Хустської районної військової адміністрації надати їй термін для виправлення. Працівники служб у справах дітей з розумінням підійшли до прохання жінки, надавши їй можливість виконати те, про що просила. Втім за наступні вісім місяців ОСОБА_1 до ССД Хустської РВА жодного разу не прийшла, не телефонувала, нічого про вжиті нею заходи не повідомляла, хоча мала номери контактних телефонів працівників обох Служб.

Така неприйнятна поведінка відповідачки викликала обґрунтоване занепокоєння, бо за весь час вона лише одного разу виявила бажання побачити своїх дітей, але жодного разу з ними так і не поспілкувалася, навіть телефонний зв`язок зі своїми малолітніми дітьми не підтримувала.

Внаслідок вищевказаних обставин орган опіки і піклування Хустської РВА звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , із залученням виконавчого комітету Довжанської сільської ради як третьої особи, про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Рішенням Хустського районного суду від 04.05.2023 у справі №309/770/23 позов задоволено, малолітніх дітей від ОСОБА_1 відібрано.

Протягом часу що минув після винесення судом вищезазначеного рішення, відповідачка щодо повернення їй дітей на утримання та виховання до ССД Хустської РВА чи Довжанської сільської ради жодного разу не зверталася.

Відповідно до абзацу 9 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.08.2008 за № 866 ,,Питання діяльності орган опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини передбачено, якщо протягом року після прийняття рішення судом про відібрання дітей у батьків не усунені причини, які перешкоджають належному вихованню дітей їх батьками, Служба за місцем походження дітей, зобов`язана вжити заходів щодо позбавлення батьків батьківських прав.

Малолітні діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до Розпорядження Хустської районної військової адміністрації від 25.07.2023 №117 влаштовані на проживання в прийомну сім`ю ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з листом Центру надання соціальних послуг Вишківської селищної ради № 105 від 16.07.2024, прийомні батьки охоче співпрацюють з фахівцем з соціальної роботи і отримують різні види послуг. Формують у дітей навички самообслуговування, соціально-побутові навички, навичку самостійності. Вони дуже відповідально ставляться до виховання та навчання дітей, підтримують постійний зв`язок зі школою та класним керівником, відвідують батьківські збори. Також постійно покращують умови проживання та розвитку дітей, забезпечують активний та цікавий відпочинок для дітей і забезпечують належний догляд за здоров`ям та життям прийомних дітей.

Відповідно до інформації наданої службою у справах дітей Хустської районної державної адміністрації від 08.07.2024 № 156 проживають у відповідних житлово-побутових умовах, належним чином виховуються. Діти почуваються добре, люблять своїх прийомних батьків тепло відгукуються про них. Мати дітей ОСОБА_1 протягом року жодного разу до дітей не навідалась, їх долею не поцікавилась.

Згідно довідки з Іршавського відділу державної виконавчої служби №845/24.10-30 від 24.01.2025, у ОСОБА_1 станом на 29.01.2025 наявна заборгованість по сплаті аліментів на утримання двох дітей згідно виконавчого листа №309/770/23 від 31.01.2024, в розмірі 70 384 гривні. Тобто відповідачка за рік кошти на утримання своїх дітей не надавала.

Згідно довідки №13 від 24.01.2025 з КНП «Вишківський центр первинної медико-санітарної допомоги», ОСОБА_1 протягом року станом здоров`я своїх дітей ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 не цікавилася, звернень з її боку щодо стану їх оздоровлення чи лікування не було.

Згідно довідок №7 та №8 від 23.01.2025 наданих Яблунівською гімназією Вишківської селищної ради, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , навчаються в них у 8-му та 6-му класах відповідно. Класні керівники характеризують їх як охайних, доглянутих, дисциплінованих, активних і старанних учнів. При цьому їх мама - ОСОБА_1 , протягом всіх років навчання дітей, контакту зі школою не підтримує, успішністю дітей не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує.

Згідно довідок служби в справах дітей Хустської РВА про проведення бесід з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо проживання в прийомній сім`ї, діти зазначили, що в новій сім`ї їм добре, стосунки з прийомними батьками довірливі, вони про них постійно піклуються і дбають, діти повністю забезпечені їжею та одягом. При цьому біологічна мати за весь час проживання в цій сім`ї їхніми справами жодного разу не поцікавилася.

Відповідачка ніяк про своїх малолітніх дітей не піклується, не проявляє зацікавленості до їх подальшої долі, стану здоров`я, фізичного і духовного розвитку, навчання, підготовки до самостійного життя, тому діти не можуть бути повернуті на виховання до неї, так як спосіб життя та байдужість щодо потреб дітей не сприяє здоровому та повноцінному вихованню малолітніх.

Серед іншого вона не забезпечує своїм дітям необхідне харчування, медичний догляд та лікування, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступ до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти, внаслідок чого виникли умови, які шкодять інтересам дітей.

Відповідачка не виконує обов`язки, покладені законом на батьків, не бере педагогічну, матеріальну, посильну трудову, або будь-яку іншу участь у вихованні дітей.

Питання можливого позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо її малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 розглядалось на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини 17.07.2024, де членами Комісії було прийнято рішення про доцільність позбавлення її батьківських прав та зверненням органу опіки та піклування Довжанської сільської ради з відповідними позовом до Хустського районного суду.

У змісті позовних вимог ВК Довжанської сільської ради просить суд про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо її дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відзиву на позов відповідач ОСОБА_14 не подавав.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_15 не з`явилась, до суду подала заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує щодо їх задоволення.

В судове засідання представник третьої особи ОСОБА_16 не з`явився, подала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до приписів ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що 27.04.2010 між громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянкою Російської Федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб.

Під час спільного подружнього життя у них народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено свідоцтвом про народження дітей серії НОМЕР_1 від 27.10.2021 року та серії НОМЕР_2 від 27.10.2021 року відповідно (а.с.10-11).

ІНФОРМАЦІЯ_5 батько дітей ОСОБА_2 помер,що стверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 06.01.2017 року (а.с.12).

10.09.2018 малолітніх ОСОБА_11 , 2010 року народження, та ОСОБА_12 , 2013 року народження, влаштовано на цілодобове перебування до Нижньобистрівської школи інтернату, а після його реорганізації дітей було переведено до Нижньобистрівської пансіону, де вони за винятком літніх канікул 2019-2021 років перебували до 10.09.2021.

З 2019 року відповідачка за час перебування дітей у закладі, поступово припинила будь-які стосунки з своїми малолітніми дітьми, їх долею не цікавилась, участі у вихованні та утриманні не брала.

Рішенням Хустського районного суду від 04.05.2023 у справі №309/770/23 позов задоволено, малолітніх дітей від ОСОБА_1 відібрано ? рішення набрало законної сили 12.06.2023 року (а.с.19-25).

Малолітні діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до Розпорядження Хустської районної військової адміністрації від 25.07.2023 №117 влаштовані на проживання в прийомну сім`ю ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.18).

Відповідачка ніяк про своїх малолітніх дітей не піклується, не проявляє зацікавленості до їх подальшої долі, стану здоров`я, фізичного і духовного розвитку, навчання, підготовки до самостійного життя, тому діти не можуть бути повернуті на виховання до неї, так як спосіб життя та байдужість щодо потреб дітей не сприяє здоровому та повноцінному вихованню малолітніх. Дана обставина підтверджується довідкою з Іршавського відділу державної виконавчої служби №845/24.10-30 від 24.01.2025 про заборгованість по сплаті аліментів (а.с.37), довідкою №13 від 24.01.2025 з КНП «Вишківський центр первинної медико-санітарної допомоги» (а.с.38), довідками №7 та №8 від 23.01.2025 наданих Яблунівською гімназією Вишківської селищної ради (а.с.39-40).

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування ВК Довжанської сільської ради вважає, що відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України, є доцільним позбавлення громадянки ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.43-44).

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Також слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суд повинен зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Повертаючись до обставин даної справ, суд констатує, що відповідач ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно неповнолітніх дітей впродовж тривалого проміжку часу, позаяк не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти.

Суд також враховує, що з моменту залишення дітей відповідачка не намагалась покращити відносини з дітьми та не заперечила щодо задоволення позовних вимог про позбавлення її батьківських прав.

Встановлені обставини свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя.

На думку суду це, у сукупності із іншими обставинами справи, свідчить про те, що змінити поведінку матері у кращу сторону неможливо і про наявність вини у її діях щодо ухилення від виконання материнських обов`язків. А отже наявні правові підстави для застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав, і це не суперечитиме інтересам дітей.

Узагальнюючи наведене суд констатує, що пред`явлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір за пред`явлення позову (від сплати якого був звільнений позивач) у розмірі 1211,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 258-259, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.164, 166 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги виконавчого комітету Довжанської сільської ради Хустського району - задоволити .

Позбавити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 мешканку АДРЕСА_1 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 та доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 24.04.2025 року

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.