Ухвала суду № 126855443, 24.04.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3324/25

н/п 1-кп/953/723/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2025 р.

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянув упідготовчому судовомузасіданні клопотанняпрокурора пропродовження запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою у кримінальномупровадженні,яке внесене09.09.2024до Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 12024221130001393, у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження № 12024221130001393 від 09.09.2024за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 01.05.2025 ухвалою слідчого судді від 20.03.2025.

Прокурор у підготовчому засіданні заявив клопотання, в якому просив продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу з підстав наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисниця у судовому засіданні проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала, просила відмовити у задоволенні такого клопотання, посилаючись на недоведеність, не обґрунтованість ризиків, вказала, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, має дружину та дитину, яка є інвалідом по психіатрії.

Обвинувачений проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, підтримав думку захисника.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченому та відмови у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з таких підстав.

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ухвалою від 20.03.2025 застосував до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідуваннядо 01.05.2025 (включно),із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Під час вирішенні питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Санкція частини 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_6 .

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих та свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого, свідків та дослідження їх судом.

На даний час всі потерпілі та свідки не допитані, що дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони обвинуваченого або інших зацікавлених осіб, як на потерпілих та свідків, так і на інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.

Також достатньообґрунтованими єризик вчиненняіншого кримінальногоправопорушення,оскільки ОСОБА_6 офіційно непрацевлаштованийтане маєофіційнихджерелотримання прибутку,обвинувачуєтьсяувчиненні тяжкогокримінального правопорушенняу сфері власності.

У цьому ж контексті суд враховує наявність судимостей у ОСОБА_6 , а саме: 22.11.2017 вирок Московського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із випробуванням строком на 3 роки; 01.06.2021 вироком Московського районного суду м. Харкова, який 15.04.2025 вироком Полтавського апеляційного суду скасовано в частині призначення покарання та ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_6 призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі. Тобто, після ухвалення відносно ОСОБА_6 вироків за ст. 185 КК України йому інкриміновано нове правопорушення.

Суд вважає, що прокурор довів недостатність застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним вище. Наявні наведені ризики є дійсними та тривають, і вони виключають на цей час можливість зміни міри запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який. До того ж, вжитим запобіжним заходом передбачено альтернативу у виді застави, чим обвинувачений може скористатись.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.

Отже, оцінюючи у сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке є тяжкими кримінальним правопорушеннями, особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з встановленням альтернативи у виді застави.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак при оцінці можливості застосування іншого, більш м`якого, запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт у нічний час не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Суд, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , майновий, сімейний стан та особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тривалість перебування обвинуваченого під вартою, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України вважає за необхідне залишити ОСОБА_6 без змін визначений судом розмір застави в розмірі 242 240 грн, який є пропорційним, виходячи з ризиків, які доведені прокурором та встановлені нормами ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_6 , як обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, таким, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження.

При цьому, у разі внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в цьому конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання ним покладених судом обов`язків у справі.

Будь-яких інших обставин, які б вказували, що цей захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_6 , на цьому етапі розгляду кримінального провадження, не встановлено та стороною захисту не доведено.

Більш того, даних про неможливість ОСОБА_6 перебувати під вартою в умовах СІЗО, матеріали, надані суду, не містять та стороною захисту не надані.

З урахуванням викладеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.7, 177,178, 182,194, 314 - 317,376КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні№ 12024221130001393 від 09.09.2024 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, тобто до 22 червня 2025 року (включно).

Визначити суму застави у розмірі 242 240 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UА 208201720355299002000006674 (справа № 953/3324/25 н/п 1-кс/953/723/25) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_6 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 обов`язки: 1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Встановити строк дії ухвали до 22 червня 2025 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали проголошений 24.04.2025.

Головуючий суддя ОСОБА_8