Рішення № 126850978, 24.04.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 року Чернігів Справа № 620/15310/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.05.2024 №25439/10-36-24-11/ НОМЕР_1 ;

визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у Київській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 ) №236/10-36-24-11/ НОМЕР_1 від 20.05.2024;

зобов`язати відповідача відновити реєстрацію позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 ) платником єдиного податку 3 група 5% з дати виключення - 01.01.2024.

В обґрунтування позову зазначено, що підставою для винесення оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку є акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, у якому будь-які порушення відсутні, тому оспорюване рішення, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню. Також наполягає, що ним не було перевищено встановленого обсягу доходу платника єдиного податку 3 групи , а в поданій декларації була допущена технічна помилка, яка в подальшому була виправлена, тому прийняте податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 відмовлено у задоволені клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 25.03.2025 витребувано докази у справі. Ухвалою суду від 16.04.2025 повторно витребувано докази по справі.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній не визнає позовних вимог і просить відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що під час перевірки встановлено перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку 3 групи, у зв`язку з чим було прийнято рішення про анулювання платника єдиного податку та податкове повідомлення рішення щодо донарахування грошового зобов`язання. Також вказує, що позивачем подано уточнюючу декларація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця після прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Позивачем подана відповідь на відзив, в якій останній просить задовольнити його позовні вимоги та наполягає, що згідно законодавства України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Дане порушення законодавства позбавило можливості з`ясувати всі обставини справи у ході перевірки.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що позивач перебував в Реєстрі платників єдиного податку з 01.08.2023 по 31.12.2023, як платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% (а.с.7).

04.04.2024 на підставі підпункту299.11 ст.299 ПК УкраїниОбухівським відділом податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо порушення умов перебування платником податку на спрощеній системі оподаткування, за наслідками якого складено акт від 04.04.2024 №21390/10-36-24-11/ НОМЕР_1 (а.с.8).

Актом про результати камеральної перевірки від 04.04.2024 №21390/10-36-24-11/ НОМЕР_1 встановлено, що платником податків порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи абз.3 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу та абз. 3 п. 299.10 ст. 299 Кодексу із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 30.06.2023 № 3219-ІХ « Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» п.91.4.3 розділу ХХ «Перехідні положення».

На підставі акту камеральної перевірки від 04.04.2024 №21390/10-36-24-11/ НОМЕР_1 прийнято спірні

- рішення від 20.05.2024 №236/10-36-24-11/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи - підприємця позивача, з 01 січня 2024 року (а.с.9);

- податкове повідомлення-рішення від 20.05.2024 № 25439/10-36-24-11/ НОМЕР_1 , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на суму 15667,70 грн, а саме за податковими зобов`язаннями 14244,27 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 1424,43 грн (а.с.10).

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства,регулюєПодатковий кодекс України(далі -ПК України).

Відповідно до п.291.2 ст.291 ПК Україниспрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297цьогоКодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом291.3 статті 291 ПК Українивизначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до пп.3 п.291.4 ст.291 ПК Українисуб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, третя група:

фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

електронні резиденти (е-резиденти), які зареєструвалися як фізичні особи - підприємці, здійснюють господарську діяльність з надання послуг, виробництва та/або продажу товарів виключно на користь нерезидентів України, за умови що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб - громадян або резидентів України;

не отримують доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів;

обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

Відповідно до абз.2 п.294.1 ст.294 ПК Україниподатковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п.202.1 ст.202цьогоКодексу).

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (абз. 1 п.294.2 ст.294 ПК України).

Абзацом першим пункту299.1 статті 299 ПК Українивизначено, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до підпункту 3 п.299.10 ст.299 ПК Україниреєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі у випадках, визначених підпунктом298.2.3пункту298.2та підпунктом298.8.6 пункту 298.8 статті 298цьогоКодексу.

Підпунктом 298.2.3 пункту298.2 статті 298 ПК Україниунормовано, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту291.4 статті 291цьогоКодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті291.6 статті 291цьогоКодексу(крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту59.1 статті 59цьогоКодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту291.4 статті 291цьогоКодексувідповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність;

10) у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, у спірному рішенні відповідачем як на підставу для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку зазначено абз. 3пп.298.2.3 п. 298.2 ст 298 та абз.3 п.299.10 ст.299 ПК України.

Абзацом 3 підпункту298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК Україниобумовлено, що Платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом298.2.3пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу. (підпункт 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України)

Водночас, приписами пункту299.11 статті 299 ПК Українивизначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Аналогічну правову позицію зазначено Верховним Судом у постановах від 19.02.2019 у справі №826/7216/17, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 03.12.2020 у справі №200/9334/19-а, від 14.07.2021 у справі №808/224/18.

Відповідно до пункту75.1 статті 75 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Згідно із підпункту75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК Україникамеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Статтею 76 ПК Українивизначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється, відповідно до вимогст.86 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).

Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбаченихПК Україниподатків та зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено підпунктом75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі №803/1908/16, від 23.08.2019 у справі №826/4242/15, від 06.02.2020 у справі №813/87/16, від 04.05.2023 у справі №320/1040/19.

Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

У свою чергу, чинним законодавством не передбачено такого предмету камеральної перевірки, як перевірка дотримання розміру граничного розміру доходу платником єдиного податку, та не передбачено можливості здійснення під час камеральної перевірки будь-якого аналізу норм чинного законодавства на предмет повноти нарахування податків та зборів.

Належних доказів проведення документальної перевірки позивача відповідачем до суду не надано.

За таких обставин справи суд дійшов висновку, що Рішення ГУ ДПС у Київській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 ) №236/10-36-24-11/ НОМЕР_1 від 20.05.2024 є протиправним та підлягає скасуванню, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2024 №25439/10-36-24-11/ НОМЕР_1 , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на суму 15667,70 грн, а саме за податковими зобов`язаннями 14244,27 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 1424,43 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до Податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2023 рік (звітна) поданої 03.01.2024 реєстраційний № 9359635810 позивач задекларував за 2023 рік дохід у сумі 3400317,73 грн. (а.с.27-29)

Згідно з положеннямиЗакону України "Про державний бюджет України на 2023 рік"розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 6700 грн.

Пунктом 9-1.4.3 розділу ХХ ПК України встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що граничний розмір обсягу доходу позивача у 2023 році з урахуванням ХХ "Перехідні положення" ПК України становить: 6700грн*1167*5/12 = 3257875,00 грн, а тому перевищення становить 142442,73 грн (3400317,73-3257875,00).

Відповідно до підпункту 3 пункту 293.8 статті 293 ПК України платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників упункті 291.4статті 291 цього Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов`язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.

З розрахунку штрафних санкцій, що є додатком до податкового повідомлення-рішення від 20.05.2024 №25439/10-36-24-11/2119005892, вбачається, що до позивача застосований штраф відповідно до п. 123.1 статті 123 ПК України, а саме вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначенихпідпунктами 54.3.1,54.3.2(крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку),54.3.6пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Позивач не заперечує, що у Податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2023 рік (звітній) ним задекларовано дохід у сумі, що перевищує встановлений обсяг доходу платниками єдиного податку третьої групи, але вказує, що це відбулося у зв`язку з технічною помилкою, а тому 13.11.2024 позивачем подано Податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2023 рік (уточнюючу) реєстраційний № 9387442522, згідно з якою позивач декларує за 2023 рік дохід у сумі 3100317,73 грн. (а.с.30-32)

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Зазначена норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

З аналізу вказаної норми вбачається, що останньою обмежено право на подачу уточнюючих розрахунків до поданих раніше податкових декларацій лише під час проведення документальних планових та позапланових перевірок, як наслідок, у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу).

З урахуванням викладеного вище слід дійти висновку про те, що після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки до податкової звітності, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку у разі його подання.

Вирішуючи справи із застосуванням наведених норм права, Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 10 січня 2024 року (справа № 805/3164/17-а), від 12 лютого 2021 року (справа №808/537/16), від 22 грудня 2020 року (справа №640/15334/19), від 03 вересня 2020 року (справа №808/2156/17), від 31 серпня 2020 року (справа №820/6771/16), від 12 серпня 2020 року (справа № 805/2408/16-а), від 19 вересня 2019 року (справа №815/4013/14) висловлював позицію, що у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації у період після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Аналогічного висновку також дійшов Верховний Суд у постанові від 19.09.2024 у справі №640/16509/22.

Судом встановлено, що акт камеральної перевірки від 04.04.2024 №21390/10-36-24-11/2119005892 був 08.04.2024 направлений позивачу на адресу вул. Київська, 3, 82, м. Обухів, Київської обл., що була вказана позивачем у звітній податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2023 рік. (а.с. 27-29, 75)

Позивачем на виконання ухвали суду від 25.03.2025 про витребування доказів, на підтвердження дати внесення змін щодо місцезнаходження позивача, надано до суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.04.2025 та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.07.2024, відповідно до яких зміни місцезнаходження позивача внесені 30.07.2024. (а.с. 82-83, 84)

Доказів повідомлення відповідача про зміну адреси позивачем до суду не надано, отже, суд дійшов висновку, що відповідач 08.04.2024 направив акт камеральної перевірки від 04.04.2024 №21390/10-36-24-11/2119005892 за належною адресою.

Вказане відправлення було повернуто 23.04.2024 у зв`язку із закінченням терміну зберігання та відповідно до пункту 42.5 статті 42 ПК України акт камеральної перевірки від 04.04.2024 №21390/10-36-24-11/2119005892 вважається врученим 23.04.2024. (а.с.75)

Оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем 20.05.2024.

Водночас уточнюючу податкову декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2023 рік позивач подав до контролюючого органу лише 13.11.2024, тобто після прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки. (а.с.30-32)

Відтак, наведене вище підтверджує доводи контролюючого органу про те, що спірне у цій справі податкове повідомлення-рішення є таким, що винесено правомірно, що свідчить в свою чергу про відсутність підстав для визнання такого податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про зобов`язання відновити реєстрацію позивача платником єдиного податку 3 група 5% з дати виключення - 01.01.2024, суд зазначає таке.

Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що "згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом".

"Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею Конвенції, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави" (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015).

У Рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що "поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права."

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно з п.19-3.1 ст. 19-3 ПК Українидо функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.

Відповідно до п.299.1 ст.299 ПК Україниреєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пп.299.13 ст. 299 ПК Україниз метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку, у тому числі і дату виключення особи з реєстру платників єдиного податку.

У випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Тобто, платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.

Разом з тим, нормамиПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Отже, з врахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця є протиправним, тому з метою ефективного відновлення порушеного права позивача необхідно зобов`язати відповідача поновити позивача у Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2024 та відновити відомості у Реєстрі платників єдиного податку.

Закріплений у ч. 1ст. 9 КАС Українипринцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першоїстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви.

Відповідно дост. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у Київській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №236/10-36-24-11/ НОМЕР_1 від 20.05.2024.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 реєстрацію платником єдиного податку третьої групи (за ставкою 5%) у Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2024 та внести відповідний запис до Реєстру платників єдиного податку.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Київській області (вул. Святослава Хороброго, 5А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 44096797).

Повне судове рішення складено 24 квітня 2025 року.

Суддя Олена ЛУКАШОВА