Рішення № 126850973, 24.04.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2025 року ЧернігівСправа № 620/18050/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді ТкаченкоО.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву адвоката Бовкуна Владислава Ігоровича про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Представник позивача адвокат Бовкун Владислав Ігорович 07.04.2025 через систему «Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення в частині відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 72 700,00 грн.

Заява мотивована тим, що під час розгляду справи Чернігівським окружним адміністративним судом представником позивача подавалась заява про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Правова допомога в цій судовій справі надавалась Адвокатським об`єднанням на підставі Договору про надання правової допомоги №03/12/2023-1 від 03.12.2023 та Додаткової угоди № 1 від 03.12.2023 до вказаного Договору. Позивач отримав згідно з умовами Договору в суді першої інстанції послуги на загальну суму 72 700,00 грн, що відповідає 29 годинам роботи Адвокатського об`єднання. Вказує про співмірність та обґрунтованість вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідачів подав заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, просив відмовити у її задоволенні, зазначив, що розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 72700,00 грн у даній справі не є розумним з огляду на те, що позивачем явно завищено кількість часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги у даній справі. Справа розглядалась в порядку письмового провадження без виклику сторін.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення по суті, суд зважає на таке.

Частина 1 та 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Своєю чергою відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частиною 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009 та від 11.07.2013 №6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 15 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частин 6 та 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За приписами частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань; безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Водночас відповідно до частини 1 та частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Представник позивача на підтвердження витрат на надання правової допомоги надав суду: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1330750; копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.12.202 та додаткової угоди №1 від 03.12.2023 до вказаного договору, у якій визначена вартість адвокатських послуг на суму 72700,00 грн; акт приймання-передачі наданих послуг від 04.04.2025 із зазначенням найменування та обсягу часу, витраченого адвокатом на надання послуг, усього 30 годин; платіжну інструкцію №351 від 06.12.2023, якою підтверджується оплата ФОП ОСОБА_1 БМ Лігал Партнерс АО 72700,00 грн за правову допомогу та юридичні консультації згідно з договором №03/12/2023-1 від 03.12.2023 (т. 2 а.с. 611).

Суд звертає увагу, що вказані документи оформлені належним чином, є взаємопов`язаними, містять посилання на спірні правовідносини, перелік наданих адвокатом послуг, які віднесені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI до правничої допомоги.

Своєю частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» та «Ботацці проти Італії» (заява №34884/97, пункт 30) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи наведене, суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 (справа №810/3806/18) та від 10.12.2019 (справа №10.12.2019), від 02.06.2022 у справі №160/6899/20.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи наведене, визначаючись із обґрунтованістю заявлених витрат на правничу допомогу, суд зважає на те, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних та підготовка позову не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи.

За таких обставин суд вважає, що заявлені представником позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 72 700,00 грн є неспівмірними з часом, який фактично потребується для надання відповідних послуг, складністю цієї справи і предметом позову, а тому підлягають зменшенню до 20 000,00 грн, що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу належить задовольнити частково, стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн з кожного.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 241243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В

Заяву адвоката Бовкуна Владислава Ігоровича про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул.Реміснича, буд.11, м.Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Повний текст додаткового рішення суду складено 24 квітня 2025 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО