Рішення № 126850972, 24.04.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 року Чернігів Справа № 620/919/25

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_1 № 721, за порушення ст. 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту ЗСУ (невиконання бойового розпорядження командира та підриву боєздатності батальйону), у відповідності до вимог п. «в» ст. 48, на підставі ст. 54 ЗУ «Про Дисциплінарний статут ЗСУ» та накладення на мене, ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення - суворої догани.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем не у відповідності до вимог чинного законодавства та без врахування всіх фактичних обставин справи, відтак вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та пояснив, що позивачу 10.12.2024 було видане бойове розпорядження, до 24:00 18.12.2024 організувати та забезпечити роботу в місцях облаштування нового КСП польовий душ, яке останній не виконав, рапорти про неможливість виконання та причини невиконання розпорядження не надходили, а тому його правомірно притягнуто дисциплінарної відповідальності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника польової лазні взводу матеріально-технічного забезпечення.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 13.12.2024 № 74-РС позивача звільнено у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я за наявності інвалідності) (а.с.10-12).

Відповідно до витягу з Журналу ведення бойових дій інв.№6т від 02.12.2024 на виконання задач з всебічного забезпечення, з отримання бойового розпорядження № 1544дск. КСП -Ямпіль 16:40 10.12.2024 командиру взводу МТЗ військової частини НОМЕР_1 та начальнику польової лазні взводу МТЗ 10.12.2024 було наказано в термін до 24:00 18.12.2024 організувати та забезпечити роботу в місцях облаштування нового КСП польовий душовий пункт для санітарно-гігієнічного обслуговування особового складу (а.с.31).

Начальник штабу заступник командира військової частини НОМЕР_1 рапортом від 19.12.2024 №2739 доповів командиру військової частини НОМЕР_1 , що рапорт про виконання бойового розпорядження № 1544дск від 16:40 10.12.2024 від сержанта ОСОБА_1 відсутній (а.с.29).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 19.12.2024 № 921 на підставі рапорту від 19.12.2024 №2739, за порушення статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (невиконання бойового розпорядження командира) та підриву боєздатності батальйону, відповідно до вимог пункту «в» статті 48 на підставі статті 54 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 09.08.2024 №551-14 на позивача накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана» (а.с.28).

Вважаючи наказ від 19.12.2024 №971 протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє до сьогодні.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ(далі - Закон №2232-ХІІ). Частиною 1статті 1 Закону № 2232-ХІІвизначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із частиною 1статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 року № 548-ХІV (далі Статут ВС ЗСУ)

Згідно з абзацом 4 статті 11 Статут ВС ЗСУ Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

Статтею 35 Статуту ВС ЗСУ визначено, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.

Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV. (далі Дисциплінарний статут)

Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. (стаття 1 Дисциплінарного статуту)

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. (стаття 2 Дисциплінарного статуту)

Відповідно до статті 6 Дисциплінарного статуту право командира віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов`язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.

За невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. (стаття 45 Дисциплінарного статуту)

Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців може бути накладено дисциплінарне стягнення, зокрема, сувора догана.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень встановлений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.

Так, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (стаття 84 Дисциплінарного статуту).

Отже, накладенню дисциплінарного стягнення на військовослужбовця може передувати проведення службового розслідування.

Статтею 85 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. (частина 1 статті 86 Дисциплінарного статуту)

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. (частина 2 статті 86 Дисциплінарного статуту)

Командир окремого батальйону (корабля 2 рангу), а також командир окремої військової частини, який користується дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), має право застосовувати стягнення, визначені в пунктах "а"-"ґ" статті 48 цього Статуту (крім попередження про неповну службову відповідність осіб офіцерського складу) (стаття 54 Дисциплінарного статуту)

На військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: зокрема, а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби).

Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України та законами України, чи дійсно в діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим особою діянням.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення має враховуватися характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку військовослужбовця, його ставлення до служби.

Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало невиконання позивачем бойового розпорядження № 1544дск. від 16.40 10.12.2024, яким було наказано в термін до 24:00 18.12.2024 організувати та забезпечити роботу в місцях облаштування нового КСП польовий душовий пункт для санітарно-гігієнічного обслуговування особового складу.

Виконання вказаного бойового розпорядження було покладено на 2 осіб, а саме: командира взводу МТЗ військової частини НОМЕР_1 та начальника польової лазні взводу МТЗ.

З аналізу норм Дисциплінарного статуту вбачається, що вирішальним при накладенні дисциплінарної відповідальності за скоєний військовослужбовцем проступок є характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, ступінь вини, попередня поведінка порушника, а однією із обставин, які потрібно довести, є вина особи в невиконанні або неналежному виконанні покладених на нього обов`язків. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини військовослужбовця, з`ясовуються відповідним командиром самостійно або під час службового розслідування, і повинні бути відображені у відповідному наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або висновку службового розслідування.

Водночас як вбачається оскаржуваного наказу від 19.12.2024 № 921 на позивача накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана» без врахування характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, особи порушника, ступеню його вини, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки військовослужбовця, його ставлення до служби.

При цьому, суд враховує, що позивачем допущено описку та зазначено номер наказу 721 замість 921.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного наказу, не забезпечив дотримання вимог законодавства, в частині врахування під час накладання дисциплінарного стягнення характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, особи порушника, ступеня його вини, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки військовослужбовця, його ставлення до служби, що є підставою для визнання протиправним та скасування наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 921, яким за порушення ст. 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту ЗСУ (невиконання бойового розпорядження командира та підриву боєздатності батальйону), у відповідності до вимог п. «в» ст. 48, на підставі ст. 54 ЗУ «Про Дисциплінарний статут ЗСУ» накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - сувора догана.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даного позову в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 19.12.2024 № 921, яким за порушення ст. 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту ЗСУ (невиконання бойового розпорядження командира та підриву боєздатності батальйону), у відповідності до вимог п. «в» ст. 48, на підставі ст. 54 ЗУ «Про Дисциплінарний статут ЗСУ» накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - сувора догана.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Повне судове рішення складено 24 квітня 2025 року.

Суддя Олена ЛУКАШОВА