Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2025 року м. Київ справа №320/8215/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКІ-ТРЕЙД" до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання незаконними та скасування рішень про коригування митної вартості,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКІ-ТРЕЙД" з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України, у якому просить суд :
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UА 408000/2022/000022/2 від 15.08.2022 Чернівецької митниці Державної митної служби;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 408020/2022/000003/2 від 20.08.2022 Чернівецької митниці Державної митної служби;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UА 408020/2022/000004/2 від 22.08.2022 Чернівецької митниці Державної митної служби;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування итної вартості UА 408000/2022/000054/2 від 12.09.2022 Чернівецької митниці Державної митної служби;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 408000/2022/000055/2 від 12.09.2022 Чернівецької митниці Державної митної служби.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості. Крім того, декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. На думку позивача, ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару. Разом з тим, зазначені митницею у рішеннях про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірних рішень про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 р. відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Позивач надав відповідь на відзив, у якій підтримав свою позицію, викладену в позовній заяві.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2022 року на підставі Контракту №2306/22 від 23.06.2022 року з компанією EM-AI, D.О.О. (Словенія) ТОВ "МАКІ-ТРЕЙД" здійснювало ввезення на територію України Товару: « 1. Виноград (Vitis vinifera) столовий свіжий, необроблений засобами для зберігання, придатний для безпосереднього споживання в їжу у натуральному вигляді, білий - 19935 кг. Урожаю 2022 року. Торгівельна марка немає даних. Країна виробництва: Египет.EG. Виробник немає даних. Постачальник: EM-AL D.O.O.» вагою нетто 19935 кг -(брутто 21600 кг). Відповідно до Контракту №2306/22 від 23.06.2022 року Сторони погодили вартість на рівні 0,70 ЄBPO за 1 кг.
Товар супроводжували наступні документи:
1. Контракт № 2305/22 від 23.06.2022 року з компанією EM-AL D.O.О;
2. Міжнародна автомобільна накладна (CMR) №2022-01/061 1/03 від 11.08.2022 р.;
3. Митна декларація Європейського союзу №22SI00904325048862 від 11.08.2022;
4. Фітосанітарний сертифікат №0522150 від 11.08.2022 (ЄС);
5. Фітосанітарний сертифікат №0793814 від 05.07.2022 (Єгипет);
6. Рахунок №628 від 11.08 2022.
Позивачем було оформлено митну декларацію №UA408020/2022/031546 від 13.08.2022 року, яка разом з супровідними документами була подана відповідачу для здійснення митного оформлення в режимі імпорту.
Водночас митний орган відмовився приймати вказану митну декларацію та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000022/2 від 15.08.2022 р., відповідно до якого було здійснено коригування митної вартості товару з 13954,50 ЄВРО за партію до 32972,49 ЄВРО за партію, що призвело до збільшення розміру митних платежів.
Судом також встановлено, що 20.08.2022 року на підставі Контракту № 2306/22 від 23.06.2022 року з компанією EM-AL D.О.О. (Словенія) ТОВ "МАКІ-ТРЕЙД" здійснювало ввезення на територію України Товару: « 1.Овочі продовольчі свіжі: цибуля свіжа, ріпчаста не насіннєва (Alliumcepa) - 21325 кг. Урожаю 2022 року. Торгівельна марка немає даних. Країна виробництва: Египет, EG. Виробник немає даних Постачальник: EM-AL D.O.O.»
Відповідно до Контракту №2306/22 від 23.06.2022 року Сторони погодили вартість на рівні 0,40 ЄВРО за 1 кг.
Товар супроводжували наступні документи:
1. Контракт №2306/22 від 23.06.2022 року з компанією EM-AL D.O.O;
2. Міжнародна автомобільна накладна (CMR) №2022-01/0632 від 18.08.2022 р.;
3. Митна декларація Європейського союзу №22SI00904325049685 від 18.08.2022 р.;
4. Фітосанітарний сертифікат №0517657 від 18.08.2022 (ЄС);
5. Фітосанітарний сертифікат №1179746 від 16.07.2022 (Єгипет);
6. Рахунок №633 від 18.08.2022.
Позивачем було оформлено митну декларацію №UA408020/2022/033533 від 20.08.2022 року, яка разом з супровідними документами була подана відповідачу для здійснення митного оформлення в режимі імпорту.
Однак митний орган відмовився приймати вказану митну декларацію та виніс рішення про коригування митної вартості товарів. №UA408000/2022/000003/2 від 20.08.2022 р., відповідно до якого було здійснено коригування митної вартості товару з 8530,00 ЄВРО за партію до 12571,09 ЄВРО за партію, що призвело до збільшення розміру митних платежів.
Судом також встановлено, що 22.08.2022 року на підставі Контракту №2306/22 від 23.06.2022 року з компанією EM-AL D.O.О. (Словенія) ТОВ "МАКІ-ТРЕЙД" здійснювало ввезення на територію України Товару: « 1. Овочі продовольчі, насіневі свіжі: часник (Allium sativum) copry"Mayor Birde" - 20000 кг. Урожаю 2022 року. Торгівельна марка немає даних. Країна виробництва: Египет, EG. Виробник немає даних Постачальник: EM-AL D.0.0.
Відповідно до Контракту №2306/22 від 23.06.2022 року, Сторони погодили вартість одиниці товару на рівні 1,30 ЄBPO за 1 кг.
Товар супроводжували наступні документи:
1. Контракт №2306/22 від 23.06.2022 року з компанією EM-AL D.О.О.
2. Міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 2022-01/0632/02 від 19.08.2022 р.;
3. Митна декларація Європейського союзу №22SI00904325050010 від 19.08.2022 р.
4. Фітосанітарний сертифікат № 0517660 від 19.08.2022 (ЄС)
5. Фітосанітарний сертифікат № 1174124 від 24.07.2022 (Єгипет)
6. Рахунок №641 від 19.08.2022.
Позивачем було оформлено Митну декларацію №UA408020/2022/033866 від 22.08.2022 року, яка разом з супровідними документами була подана відповідачу для здійснення мигного оформлення в режимі імпорту.
Проте, митний орган відмовився приймати вказану митну декларацію та виніс рішення про коригування митної вартості товарів №UA408020/2022/000004/2 від 22.08.2022 р., відповідно до якого було здійснено коригування митної вартості товару з 14000,00 ЄВРО за партію до 25278,00 ЄВРО за партію, що призвело до збільшення розміру митних платежів.
Як встановлювалось судом вище, 12.09.2022 року на підставі Контракту №2306/22 від 23.06.2022 року з компанією EM-AL D.О.О. (Словенія) ТОВ МАКІ-ТРЕЙД здійснювало ввезення на територію України Товару: « 1.Овочі продовольчі свіжі:цибуля свіжа, ріпчаста не насіннєва (Alliumcepa) - 21325 кг. У рожаю 2022 року. Торгівельна марка немає даних Країна виробництва: Египет, EG. Виробник немає даних Постачальник:EM-AL D.O.O.»
Відповідно до Контракту № 2306/22 від 23.06.2022 року Сторони погодили вартість на рівні 0,20 ЄВРО за 1 кг.
Товар супроводжували наступні документи:
1. Контракт №2306/22 від 23.06.2022 року з компанією EM-AL D.О.О.
2. Міжнародна автомобільна накладна (CMR) №2022-01/0680/04 від 09.09.2022 р.;
3. Митна декларація Європейського союзу №22SI00904325054612 від 09.09.2022 р.
4. Фітосанітарний сертифікат №0522213 від 09.09.2022 (ЄС)
5. Фітосанітарний сертифікат №0793920 від 16.07.2022 (Єгипет)
6. Рахунок №696 від 09.09.2022
Позивачем було оформлено митну декларацію № UA408020/2022/038661 від 12.09.2022 року, яка разом з супровідними документами була подана Відповідачу для здійснення митного оформлення в режимі імпорту.
Однак митний орган відмовився її приймати та виніс рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000054/2 від 12.09.2022 р., відповідно до якого було здійснено коригування митної вартості товару з 4265,00 ЄВРО за партію до 12745,95 ЄВРО за партію, що призвело до збільшення розміру митних платежів.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2022 року на підставі Контракту № 2306/22 від 23.06.2022 року з компанією EM-AL D.O.O. (Словенія) ТОВ "МАКІ-ТРЕЙД" здійснювало ввезення на територію України Товару: « 1.Овочі продовольчі свіжі: цибуля свіжа, ріпчаста не насіннєва (Alliumcepa) - 21325 кг. У рожаю 2022 року. Торгівельна марка немає даних Країна виробництва: Єгипет, EG. Виробник немає даних Постачальник: EM-AL D.O.O.» Відповідно до Контракту №2306/22 від 23.06.2022 року Сторони погодили вартість на рівні 0,20 ЄВРО за 1 кг.
Товар супроводжували наступні документи:
1. Контракт №2306/22 від 23.06.2022 року з компанією EM-AL D.О.О.
2. Міжнародна автомобільна накладна (CMR) №2022-01/0680/03 від 09.09.2022 р.;
3. Митна декларація Європейського союзу №22SI00904325054604 від 09.09.2022 р.
4. Фітосанітарний сертифікат № 0522212 від 09.09.2022 (ЄС)
5. Фітосанітарний сертифікат № 0793920 від 16.07.2022 (Єгипет)
6. Рахунок № 695 від 09.09.2022.
Позивачем було оформлено митну декларацію №UA408020/2022/038719 від 12.09.2022 року, яка разом з супровідними документами була подана відповідачу для здійснення митного оформлення в режимі імпорту.
Однак митний орган відмовився приймати вказану митну декларацію та виніс рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000055/2 від 12.09.2022 р., відповідно до якого було здійснено коригування митної вартості товару з 4265,00 ЄВРО за партію до 12745,95 ЄВРО за партію, що призвело до збільшення розміру митних платежів.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п?ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об?єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Тобто, МК України передбачено та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до частини третьої-п?ятої статті 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов?язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов?язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв?язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в шій статті.
Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частиною другою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно із статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.2 ст.55 МКУ, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
В «Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 р. за № 883/21195 (далі за текстом Правила №598), зокрема в правилах заповнення гр.33 Рішення, зазначено, що при визначенні митної вартості відповідно до положень статті 64 МКУ (за якою і винесено оскаржуване рішення) обов`язково зазначається номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Стосовно рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000022/2 від 15.08.2022 р суд вказує про його необгрунтованість з огляду на наступне.
Відповідно до змісту рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000022/2 від 15.08.2022 р., відповідачем було зазначено, що підставами для коригування митної вартості стало виявлені в поданих митному органу документах розбіжності:
«- у п.п. а) п. 2 Контракту від 23.06.2022 №2306/22 вказано, що товар, узгоджений сторонами повинен бути вказаний в додатках до Контракту, але до митного оформлення такі додатки не подавались:
згідно п.4.1. Контракту від 23.06.2022 №2306/22 оплата за товар здійснюється безготівковим платежем на протязі 3-х банківських днів з дня виставлення продавцем інвойсу, або на протязі 20 календарних днів після декларування товару, але в жодному документі не зазначено як здійснюється розрахунок та декларантом не надано банківських документів, які підтверджують вартість Товару.».
Разом з тим, судом встановлено, що у п.п. а) п. 2 Контракту від 23.06.2022 №2306/22 вказано: «Обов' язок Покупця: оплатити Товар, погоджений сторонами до постачання та вказаний в додатках до цього контракту...». Як вбачається зі змісту п.п. а) п. 2 Контракту від 23.06.2022 №2306/22 сторони мали на увазі додатки до Контракту, а не додаткові угоди.
Про дане свідчить п.3.4. Контракту від 23.06.2022 № 2306/22, який визначає, що загальна вартість цього контракту складається з суми усіх інвойсів, що додаються до цього контракту, що вказує про хибне тлумачення відповідачем положень Контракту № 2306/22 в цій частині.
Також, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо відсутності в документах інформації щодо порядку розрахунку, оскільки контрактом від 23.06.2022 № 2306/22 сторони передбачили Розділ 4 «УМОВИ ОПЛАТИ», в яких передбачили, що оплата здійснюється прямим банківським переказом (тобто визначили яким чином здійснюється оплата), однак погодили питання альтернативності строків такої оплати (альтернативність зобов?язань як визначено ст. 539 ЦК України), що не суперечить законодавству.
Разом з тим, суд зазначає, що банківські документи надаються виключно в разі їх наявності, а, отже, їх відсутність не є та не може бути підставою для коригування митної вартості.
Стосовно рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000003/2 від 20.08.2022 р суд вказує про його необгрунтованість з огляду на наступне.
Відповідно до змісту рішення про коригування митної вартості товарів No №UA408000/2022/000003/2 від 20.08.2022 р., відповідачем було зазначено, що підставами для коригування митної вартості стало виявлені в поданих митному органу документах розбіжності:
«- згідно п.4.1. Контракту від 23.06.2022 №2306/22 100% передоплати за товар здійснюється безготівковим платежем на протязі 3-х банківських днів з дня виставлення продавцем інвойсу, або на протязі 20 календарних днів після декларування товару, але в жодному документі не зазначено як здійснюється розрахунок та декларантом не надано банківських документів, які підтверджують вартість Товару.»
Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо відсутності в документах інформації щодо порядку розрахунку, оскільки відповідно до Контракту від 23.06.2022 №2306/22 сторони передбачили Розділ 4 «УМОВИ ОПЛАТИ», в яких передбачено, що оплата здійснюється прямим банківським переказом (тобто визначили яким чином здійснюється оплата), однак погодили питання альтернативності строків такої оплати (альтернативність зобов?язань як визначено ст. 539 ЦК України), що не суперечить чинному законодавству.
При цьому, суд вказує, що банківські документи, які відповідач вказує не поданими не можуть свідчити про митну вартість Товару, банківські документи надаються виключно в разі їх наявності, а тому їх відсутність не може бути підставою для коригування митної вартості.
Стосовно рішення про коригування митної вартості товарів №UA408020/2022/000004/2 від 22.08.2022 року суд вказує про його необгрунтованість з огляду на наступне.
Відповідно до змісту рішення про коригування митної вартості товарів № UA408020/2022/000004/2 від 22.08.2022 р., відповідачем було зазначено, що підставами для коригування митної вартості стало виявлені в поданих митному органу документах розбіжності:
«- згідно п.4.1. Контракту від 23.06.2022 № 2306/22 100% передоплати за товар здійснюється безготівковим платежем на протязі 3-х банківських днів з дня виставлення продавцем інвойсу, або на протязі 20 календарних днів після декларування товару, але в жодному документі не зазначено як здійснюється розрахунок та декларантом не надано банківських документів, які підтверджують вартість Товару.»
Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо відсутності в документах інформації щодо порядку розрахунку, оскільки відповідно до Контракту від 23.06.2022 №2306/22 сторони передбачили Розділ 4 «УМОВИ ОПЛАТИ», в яких передбачено, що оплата здійснюється прямим банківським переказом (тобто визначили яким чином здійснюється оплата), однак погодили питання альтернативності строків такої оплати (альтернативність зобов?язань як визначено ст. 539 ЦК України), що не суперечить чинному законодавству.
При цьому, суд вказує, що банківські документи, які відповідач вказує не поданими не можуть свідчити про митну вартість Товару, банківські документи надаються виключно в разі їх наявності, а тому їх відсутність не може бути підставою для коригування митної вартості.
Стосовно рішень про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000054/2 від 12.09.2022 року та №UA408000/2022/000055/2 від 12.09.2022 року суд вказує про їх необгрунтованість з огляду на наступне.
Відповідно до змісту рішень про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000054/2 від 12.09.2022 року та №UA408000/2022/000055/2 від 12.09.2022 року, відповідачем було зазначено, що підставами для коригування митної вартості стало виявлені в поданих митному органу документах розбіжності:
«- у п.п. а) п. 2 Контракту від 23.06.2022 №2306/22 вказано, що товар, узгоджений сторонами повинен бути вказаний в додатках до Контракту, але до митного оформлення такі додатки не подавались:
- згідно п.4.1. Контракту від 23.06.2022 №2306/22 оплата за товар здійснюється безготівковим платежем на протязі 3-х банківських днів з дня виставлення продавцем інвойсу, або на протязі 20 календарних днів після декларування товару, але в жодному документі не зазначено як здійснюється розрахунок та декларантом не надано банківських документів, які підтверджують вартість Товару.»
Разом з тим, судом встановлено, що у п.п. а) п. 2 Контракту від 23.06.2022 №2306/22 вказано: «Обов' язок Покупця: оплатити Товар, погоджений сторонами до постачання та вказаний в додатках до цього контракту...». Як вбачається зі змісту п.п. а) п. 2 Контракту від 23.06.2022 №2306/22 сторони мали на увазі додатки до Контракту, а не додаткові угоди.
Про дане свідчить п.3.4. Контракту від 23.06.2022 № 2306/22, який визначає, що загальна вартість цього контракту складається з суми усіх інвойсів, що додаються до цього контракту, що вказує про хибне тлумачення відповідачем положень Контракту № 2306/22 в цій частині.
Також, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо відсутності в документах інформації щодо порядку розрахунку, оскільки контрактом від 23.06.2022 № 2306/22 сторони передбачили Розділ 4 «УМОВИ ОПЛАТИ», в яких передбачили, що оплата здійснюється прямим банківським переказом (тобто визначили яким чином здійснюється оплата), однак погодили питання альтернативності строків такої оплати (альтернативність зобов?язань як визначено ст. 539 ЦК України), що не суперечить законодавству.
Разом з тим, суд зазначає, що банківські документи надаються виключно в разі їх наявності, а, отже, їх відсутність не є та не може бути підставою для коригування митної вартості.
Крім того, стосовно джерела інформації, яка слугувала підставою для коригування митної вартості імпортованих товарів, суд зазначає, що показники автоматизованої інформаційної системи не є безумовним джерелом інформації для визначення митної вартості товару, оскільки в ЄАІ ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв?язку з чим така інформаційна база не містить всіх об?єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Отже, відомості з інформаційних систем митних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару та бути підставою для здійснення коригування.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові від 04.11.2021 р. у справі № 120/2634/19-а.
На переконання суду правильність визначення ним митної вартості товару за ціною договору, а також об?єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.
Проте, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані позивачем для митного оформлення товару. При цьому документи, які надавалися відповідачу при митному оформленні товарів, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновки відповідача щодо відсутності документального підтвердження заявленої позивачем митної вартості імпортованих товарів є необґрунтованими, а подальше коригування їх вартості є протиправним. Належних та допустимих доказів зворотнього не надано відповідачем.
Таким чином, в вищезазначених документах, які були надані позивачем разом з митними деклараціями, судом встановлено відсутність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, відсутні ознаки підробки, та вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованих товарів ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач всупереч вищезазначених вимог МК України безпідставно відмовив позивачу у здійсненні митного оформлення товарів за методом визначення митної вартості за ціною договору (основний метод) по митним деклараціям №UA408020/2022/031546 від 13.08.2022 року, №UA408020/2022/033533 від 20.08.2022 року, №UA408020/2022/033866 від 22.08.2022 року, № UA408020/2022/038661 від 12.09.2022 року, №UA408020/2022/038719 від 12.09.2022 року, що свідчить про необґрунтованість прийнятих оскаржуваних рішень.
Суд вказує, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості №UА408000/2022/000022/2 від 15.08.2022, №UA408020/2022/000003/2 від 20.08.2022, №UА408020/2022/000004/2 від 22.08.2022, №UА408000/2022/000054/2 від 12.09.2022, №UA408000/2022/000055/2 від 12.09.2022 є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому такі рішення, на думку суду, є протиправними.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів належить задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 26840,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом, які підлягають стягненню з відповідача на користь останнього у повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКІ-ТРЕЙД" задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів № UА 408000/2022/000022/2 від 15.08.2022, № UA 408020/2022/000003/2 від 20.08.2022, № UА 408020/2022/000004/2 від 22.08.2022, № UА 408000/2022/000054/2 від 12.09.2022, № UA 408000/2022/000055/2 від 12.09.2022.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКІ-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 41857147; місцезнаходження: вул. Київська, буд. 6В, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, Київська обл, 08132) судовий збір у сумі 26840,00 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Чернівецької митниці Державної митної служби України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.
Судове рішення № 126847253, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 23.04.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/8215/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: