Рішення № 126846606, 22.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2025 року Справа№200/664/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 , позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 13 липня 2024 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 липня 2024 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з прийняттям відповідного рішення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

17 лютого 2025 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, з метою виконання вимог ухвали суду від 03 лютого 2025 року, до якої додано виправлену позовну заяву з додатками.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребувано визначені судом докази по справі.

03 березня 2025 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Інші заяви та клопотання по розглядаємій справі не надходили.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Отже, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 13 липня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про оформлення відстрочки у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, та надання довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Заяву позивач надіслав відповідачу супровідним листом б/н 13 липня 2024 року, засобами поштового зв`язку. До вказаної заяви, для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі вимог Додатку 5 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, оскільки на його утриманні перебуває троє дітей віком до 18 років, та він не має заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, згідно опису вкладення, були додані нотаріально посвідчені копії підтверджуючих документів. Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», відповідач отримав лист 16 липня 2024 року. Однак відповідач ухилився від розгляду по суті питання, порушеного у заяві від 13 липня 2024 року. 08 серпня 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 зі скаргою на бездіяльність відповідача. Станом на 23 грудня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 скаргу позивача на бездіяльність відповідача по суті порушеного питання не розглянув.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його права та охоронювані законом інтереси. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач надав відзиву на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 отримано заяву позивача щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та надано аргументовану відповідь. Водночас, керуючись пунктом 58 постанови Кабінету Міністрів України № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», призовники, військовозобов`язані та резервісти, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) мають особисто подати на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Позивач, в місці свого фактичного перебування зазначає АДРЕСА_1 . Однак, станом на 27 лютого 2025 року, м. Новогродівка Донецької області, в наслідок збройної агресії Російської Федерації окуповано, та не перебуває на підконтрольній території, тому фактичне місце проживання позивача на цій території не можливе.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до вимог зазначених у постанові Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», у разі прийняття комісією щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відмови у наданні відстрочки, військовозобов`язаному надається повідомлення відповідно до додатку 7, вищезазначеної постанови. Комісією щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 Повідомлення про відмову військовозобов`язаному позивачу не надавалось. Рішення про відмову не приймалося. Разом із цим, відповідач зазначив, позивачу необхідно встати на військовий облік військовозобов`язаних за місцем фактичного перебування, та в порядку пункту 58 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» за наявності підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особисто подати на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .

Позивач має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Позивач звернувся із заявою, без дати, до голови Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій зазначив, що є особою, яка на підставі абзацу третього частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, просив розглянути заяву та оформити у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Про результати розгляду заяви та прийняте рішення повідомити письмово. До означеної заяви додано копію паспорта та рнокпп заявника (нотаріально завірена), копію військового квитка (нотаріально завірена), копію свідоцтва про шлюб (нотаріально завірена), копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 (нотаріально завірена), копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 (нотаріально завірена), копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 (нотаріально завірена), копію рішення суду про розірвання шлюбу (нотаріально завірена), копію рішення суду про стягнення аліментів (нотаріально завірена), копію виконавчого листа, звіт про здійснення відрахувань та виплат, лист-повідомлення про поточне місце роботи №30 від 01 березня 2024 року, лист-повідомлення про відсутність заборгованості зі сплати аліментів №57 від 23 травня 2024 року.

13 липня 2024 року зазначену заяву із доданими документами направлено засобами поштового зв`язку одержувачу голові Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , трек-номер НОМЕР_3 , що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком Акціонерного товариства «Укрпошта» від 13 липня 2024 року.

Зазначений лист з трек-номер 4911107877298 отримано одержувачем 16 липня 2024 року, що підтверджується відповідачем.

Проте, відповідь на зазначене звернення матеріали справи не містять.

31 липня 2024 року позивач звернувся до голови Комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 зі скаргою на бездіяльність голови Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій зазначив, що оскільки станом на 31 липня 2024 року по заяві відповіді не надано, тому просив розглянути скаргу по суті, вирішити питання щодо бездіяльності Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_10 , зобов`язати Голову комісії ІНФОРМАЦІЯ_10 розглянути заяву на оформлення відстрочки, про результати розгляду скарги та вжиті заходи повідомити на електронну пошту.

31 липня 2024 року зазначену скаргу направлено засобами поштового зв`язку одержувачу голові Комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса: АДРЕСА_3 , трек-номер НОМЕР_4 , що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком Акціонерного товариства «Укрпошта» від 31 липня 2024 року.

Відомості про результати розгляду зазначеної скарги матеріали справи не містять.

Позивач, не погоджуючись із допущеною бездіяльністю відповідача під час розгляду його звернень, звернувся із цим позовом до суду.

Отже, спірним питанням у справі є правомірність дій та/або бездіяльності відповідача під час розгляду заяви позивача від 13 липня 2024 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено й на теперішній час, а тому під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №3543-ХІІ).

Згідно із статтею 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється (частина восьма статті 4 Закону №3543-ХІІ).

При цьому, згідно із пунктом 3 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Відповідно до частини одинадцятої статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №1487).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234). Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відповідно до абзацу третього пункту 21 Порядку №1487 взяття громадян, які прибули з тимчасово окупованих територій України, на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів за місцем фактичного проживання.

Згідно із пунктом 23 Порядку №1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Абзацами першим, другим підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487), визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 зазначених Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно із абзацами першим-четвертим підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:

у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);

мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

18 травня 2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560).

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку №560).

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, положеннями Закону №2232-XII, Порядку №1487 встановлювалось, що військовозобов`язані особисто повідомляють органи, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надають зазначеним органам документи, зокрема, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки - особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу відповідну заяву, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку.

Водночас, поняття «особисто повідомити», «особисто подати» не тотожні поняттям «особисто прибути», «особисто з`явитись», чого фактично вимагається від позивача для вирішення питання про надання йому відстрочки.

Порядком №560 та Порядком №1487 прямо передбачено випадки, коли особа має прибути, з`явитися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, органів тощо.

При цьому, оформлення відстрочки не належить до таких випадків, відтак, в позивача відсутній обов`язок з`являтись до ТЦК та СП для вирішення питання надання йому відстрочки, що водночас не може унеможливлювати отримання ним такої відстрочки, оскільки комісія не в праві вимагати на власний розсуд від позивача додаткових, не передбачених законодавством умов для її отримання.

Зокрема, розділ Порядку №560, яким врегульовано питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення (пункти 56-67) також не визначає особистого прибуття або явки особи для оформлення відстрочки, отже доводи про необхідність позивачу прибути для надання документів виходять за межі повноважень відповідачів.

З огляду на наведене, позивач, надіславши поштовим зв`язком від власного імені заяву про надання відстрочки та додані до неї документи для вирішення питання про її надання дотримався процедури особистого їх подання (направлення). В суду відсутні підстави для сумніву у тому, що заява складена позивачем особисто, крім цього, вказане підтверджено позивачем у позовній заяві, тож, волевиявлення позивача є зрозумілим.

До того ж, як передбачалось пунктом 59 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а за потреби, відповідно до передбаченого пунктом 60 Порядку №560 комісія готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Тобто, комісія наділена повноваженнями самостійно збирати документи, що підтверджують право заявника на відстрочку у випадку недостатності даних.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Згідно з частинами восьмою, дев`ятою статті 5 цього Закону Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до частин першої, третьої статті 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством. Згода призовників, військовозобов`язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.

У відповідності до частини першої статті 7 цього Закону до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема, прізвище, власне ім`я, по батькові, дата народження; місце народження; стать; місце проживання та місце перебування; номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; реєстраційний номер облікової картки платника податків; відцифрований образ обличчя особи; відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та інші.

У свою чергу, відповідачем не доведено факту неможливості вирішення питання оформлення позивачу відстрочки на підставі отриманих документів або з використанням права комісії на самостійне збирання документів (у випадку недостатності поданих заявником), використанням інформації з публічних електронних реєстрів, Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, інших баз та джерел тощо.

Обставина отримання відповідачем особисто поданої (надісланої) заяви позивача про надання йому відстрочки та доданих до них документів, не є спірною.

Тобто, у відповідача наявні відомості, на підставі яких може бути вирішено питання про надання позивачу відстрочки та заява про її надання, а у випадку недостатності певних відомостей, комісія має можливість отримати необхідну інформацію з державних реєстрів, баз даних, направити відповідні запити тощо для отримання інформації, що могла б підтвердити право заявника на відстрочку, водночас, комісією вказане здійснено не було за відсутності на те поважних причин. Відповідачем не доведено у чому полягає необхідність явки позивача та якими нормативно-правовими актами це передбачено.

Так, отримавши заяву позивача про надання йому відстрочки від 13 липня 2024 року, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень і не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; без використання повноважень, які з цієї метою йому надані; не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом; непропорційно, без з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з порушенням передбаченого законодавством строку.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Положення №154), Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до змісту пункту 11 Положення №154 Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Згідно зі змістом пунктом 58 Порядку №560 особи подають заяви про надання відстрочки саме до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (на ім`я голови комісії, що діє при такому ТЦК та СП, та якою вирішується питання надання особі відстрочки).

Аналіз наведених положень нормативно-правових актів свідчить про те, що оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та в особливий період, у тому числі в період дії воєнного стану, яка надається в установленому порядку, належить до повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування військовозобов`язаного на військовому обліку, а рішення про надання або відмову у наданні відстрочки оформляється протоколом.

Однак, відповідач всупереч визначеної Порядком №560 процедури надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, заяву позивача по суті порушеного у ній питання не розглянув, не надав оцінки наявності чи відсутності у позивача законних підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та не прийняв оформленого протоколом рішення про надання або відмову у наданні позивачу відстрочки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не оформлено жодного рішення за результатом розгляду заяви позивача від 13 липня 2024 року. Тобто, судом встановлено, що відповідач фактично не виконав покладений на нього чинним законодавством обов`язок щодо оформлення для військовозобов`язаного відстрочки від призову під час мобілізації, яка надається в установленому порядку, та проведення перевірки підстав її надання, що свідчить про допущену відповідачем бездіяльність.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що заява позивача від 13 липня 2024 року, з доданими до неї документами, взагалі передавалась відповідачем на розгляд Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Відтак, належним відповідачем у даній справі є саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, суд зауважує, що надані відповідачу разом із заявою від 13 липня 2024 року документи, які також подані до суду, не свідчать, що про зміну фактичного місця проживання позивача.

Водночас, суд погоджується з твердженням відповідача, що, у разі зміни місця проживання, позивач зобов`язаний протягом семи днів стати на військовий облік в новому місці, проте, такий обов`язок позивача, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, та на зобов`язання відповідача розглянути вже отриману ним заяву позивача від 13 липня 2024 року, з доданими до неї документами, та прийняти обґрунтоване рішення за результатом такого розгляду.

Тому, суд вважає, що відповідач безпідставно вказує на порушення позивачем Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487), та необхідність стати позивачу на військовий облік за його новим місцем проживання для оформлення відстрочки від призову під час мобілізації (за наявності для цього законних підстав).

Відтак, доводи відповідача відносно залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку зі зміною позивачем місця проживання, є безпідставними та необґрунтованими, тому таке клопотання не підлягає задоволенню.

Отже, вимога позивача про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду по суті заяви позивача від 13 липня 2024 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації підлягає задоволенню.

При цьому, для ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву позивача від 13 липня 2024 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, та за результатами такого розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до квитанції №0.0.4152401864.1 від 23 січня 2025 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Згідно із частиною першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено, суд приходить висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 ; адреса для листування: АДРЕСА_5 ; рнокпп НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_6 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 13 липня 2024 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 липня 2024 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, та за результатами такого розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 22 квітня 2025 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна