Рішення № 126838092, 26.03.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2025 Справа №607/1514/25 Провадження №2-а/607/173/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дуди О.О.

за участю секретаря судового засідання Багрій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3852131 від 13.01.2025, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

В обґрунтуваннязаявлених вимогпозивач вказуєна те,постановою усправі проадміністративне правопорушеннявід 13.01.2025притягнуто доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.121КУпАП.Копії постановиним неотримано,на запитпро наданнякопії відповідачне відреагував.Вказана постановау справіпро адміністративнеправопорушення булаприйнята зпорушенням нормматеріального тапроцесуального права,висновки інспекторає несправедливими,недоведеними,необґрунтованими йтакими,що невідповідають дійсності.Постанова посправі проадміністративне правопорушенняпідлягає скасуваннюз наступнихміркувань.Висновок вказанийу постановіпро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення невідповідає фактичнимобставинам справи,не підтвердженийналежними тадопустимими доказами,а саме:в матеріалахсправи відсутнібудь-яківідомості,які підтверджуютьфакт керуваннятранспортним засобомсаме позивачем;позивач транспортнимзасобом некерував,на моментприїзду працівниківполіції автомобільвзагалі нездійснював руху;водій тзмав правоздійснювати рухдо найближчогомісця ремонтуа такожусунути порушенняна місці;відеозапис знагрудних камерпрацівників поліціївідображає лишетранспортний засібякий стоїтьна дорозіта нездійснює рух,відеодокази керуваннятранспортним засобомсаме позивачемвідсутні;підстав длязупинки транспортногозасобу передбаченіу ст.35Закону №580-VIII,перелік якихє вичерпним,відсутні;працівники поліціїна підтвердженнязаконності зупинкине надалижодних доказів;з матеріалівсправи невбачається тане підтверджується,в томучислі відеозаписомподії,наявність увідповідача будь-якоїз передбаченихст.35Закону УкраїниНаціональну поліцію»підстав длязаконної зупинкитранспортного засобупозивача;права таобов`язки особіне роз`яснювались;всупереч вимогамп.9Розділу IVІнструкції зоформлення матеріалівпро адміністративнеправопорушення ворганах поліціїбланк постановипо справіпро адміністративнеправопорушення заповненонерозбірливим почерком;в порушеннявимог п.10Розділу IVІнструкції упостанові незазначено часувчинення адміністративногоправопорушення.Відтак неможливо встановити,чи дійснотранспортний засіббуло зупиненов темнупору доби;до постановидолучено начебтовідеозапис,але номерареєстратора немаєзазначено.Під часвинесення постанови,що оскаржуєтьсяпрацівниками поліціїйому небуло роз`ясненоправ таобов`язків,як особі,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності,в томучислі щодоправа назалучення адвоката,права научасть удослідженні доказівта щодоможливості заявлятиклопотання.Під часрозгляду справипро адміністративнеправопорушення жоднідокази недосліджувалися,можливості ознайомитисяіз матеріаламисправи йомупредставлено небуло.Зазначає,що ненаданняінспектором можливостіреалізувати клопотанняособи пронадання правовоїдопомоги підчас розглядусправи проадміністративне правопорушення,є підставоюдля скасуванняпостанови управі проадміністративне правопорушення.Враховуючи,що працівникомполіції належнимчином незафіксовано тане доведеноналежним ідопустимими доказамифакту невиконанняводієм будь-якихвимог ПДРУкраїни,вважає зупинкутранспортного засобунезаконною.Таким чином,в діяхпозивача відсутнійсклад правопорушенняза цієюнормою,відповідно провадженняпідлягає закриттюз підставвідсутності подіїта складуправопорушення.Звертає увагу,що інспекторполіції проігнорувавбудь-якійого пояснення,не давможливості викластитакі вписьмовому вигляді,не надавжодних доказівна підтвердженняпорушення нимПравил дорожньогоруху.Усі зауваженнящодо порушенняпроцедури розглядусправи проадміністративне правопорушеннязалишив позаувагою.Відтак абсолютноне зрозумілоу зв`язкуз чимпрацівники поліціїприйняли рішенняпро винесенняпостанови стосовнонього. Працівники поліціїне роз`яснилипричини тапідстави зупинкитранспортного засобу,суть допущених порушеньПДР України,не надалидоказів,які підтверджуютьвчинення адміністративногоправопорушення,при цьому,залишили усіпояснення тазаперечення позаувагою.Також,працівниками поліціїналежним чиномне задокументованота недоведено належними йдопустимими доказамифакту порушеннямною ПДР.Тому вважає,що діїінспектора при винесенніпостанови булинезаконними татакими,що порушуютьйого права,а оскаржуванапостанова винесенаіз порушеннямчинного законодавства,не відповідаєдійсним обставинамсправи,тому підлягаєскасуванню.Відповідно дост.251КУпАП доказамив справіпро адміністративнеправопорушення єбудь-які фактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку орган(посадоваособа)встановлює наявністьчи відсутністьадміністративного правопорушення,винність даноїособи вйого вчиненніта іншіобставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Ці данівстановлюються протоколомпро адміністративнеправопорушення,поясненнями особи,яка притягаєтьсядо адміністративної відповідальності,потерпілих,свідків,висновком експерта,речовими доказами,показаннями технічних приладів татехнічних засобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки,відеозапису чизасобів фото- кінозйомки,відеозапису,які використовуютьсяпри наглядіза виконаннямправил,норм істандартів,ы стосуютьсязабезпечення безпекидорожнього руху,протоколом провилучення речейі документів,а такожіншими документами.Як вбачаєтьсяз постановисправи пронакладення адміністративногостягнення,працівники поліціїна підтвердженняйого виниу вчиненніадміністративних правопорушеньдо постановидолучили відеозапис.Однак,долучений доматеріалів справивідеозапис,не можебратися доуваги,оскільки відеозаписне відображаєфакту керуванняним транспортнимзасобом.Також наньому незафіксовано будь-якихпорушень ПДР,які бслугували підставоюдля самоїзупинки транспортногозасобу.Тобто данийвідеозапис немістить фактичнихданий,на основіяких можебути встановленонаявність чивідсутність адміністративногоправопорушення,винність особиу йоговчиненні таінші обставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи,в контекстіположень ст.251КУпАП.Таким чином,працівник поліціїна підтвердженняфакту вчиненняним адміністративногоправопорушення недодав допостанови жоднихналежних доказівчи поясненьсвідків.Разом зтим,постанова неможе бутивинесена безпояснень сутіпорушення,без достатніхта належних доказів,свідків,засобів фіксаціїна підставілише суб`єктивноїдумки патрульногополіцейського,форма постановитакож маєвідповідати затвердженій. Посилаючись на наведене та те, що інкримінованого йому правопорушення він не вчиняв, просив задовольнити позов.

24.01.2025 ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області поновлено позивачу строк звернення до суду для оскарження постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності та відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 надав суду письмову заяву згідно якої просить розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подавав.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.5КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3852131 від 13.01.2025, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.01.2025 о 19:03 в с. Ігровиця вулиця Польна керував транспортним засобом ВАЗ 21140 д.н.з. НОМЕР_1 , в котрого в темну пору доби не працював правий габаритний ліхтар, чим порушив п.п.31.4.3а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.121 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Не погоджуючись з прийнятим суб`єктом владних повноважень рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 6 ст.55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.283КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно з п. 8 ч. 1ст.23Закону України«Про Національнуполіцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 даного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001.

Відповідно до ч. 5 ст.14Закону України«Про дорожнійрух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Як встановленосудом підчас вивченняматеріалів справи,відповідачем булоприйнято рішенняпро притягненняпозивача доадміністративної відповідальностіза ч.1 ст.121КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення ним вимог п.п. 31.4.3 (а) ПДР, що виразилось у керуванні водієм транспортного засобу, що має несправні зовнішні світлові приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатації його заборонено переобладнання з порушенням відповідних правил норм і стандартів.

За змістом спірної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимоги ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Пунктом 11 ч. 1 ст.23Закону України«Про Національнуполіцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначений Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10жовтня 2001року №1306 ( далі - ПДР).

Пунктом 1.3ПДР зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до ч. 1 ст.121КУпАП передбачено відповідальність, за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Диспозицію частини першої статті 121КУпАП передбачає відповідальність водія за керування транспортним засобом, що має несправності:

- системи гальмового або рульового керування,

- тягово-зчіпного пристрою,

- зовнішніх світлових приладів (темної пори доби),

- інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

З цього слідує, що адміністративна відповідальність передбачена не за керування водієм транспортним засобом, що має будь-які несправності зовнішніх світлових приладів у темну пору доби, а лише ті, за наявності яких відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.

Вичерпний перелік несправностей зовнішніх світлових приладів транспортних засобів, за наявності яких згідно із законодавством забороняється їх експлуатація, наведений у пункті 31.4.3. розділу 31 ПДР: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Таку несправність зовнішніх світлових приладів транспортного засобу, як несправність лампи правої фари в режимі ближнього світла, пунктом 31.4.3. розділу 31 ПДР не віднесено до переліку несправностей зовнішніх світлових приладів транспортних засобів, за наявності яких згідно із законодавством забороняється експлуатація таких транспортних засобів.

Тому доводи відповідача про порушення позивачем підпункту «а» пункту 31.4.3. ПДРу цій справі є безпідставним, оскільки він передбачає відповідальність за переобладнання транспортного засобу таким чином, що внаслідок цього змінюється кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів, що в цілому не відповідає вимогам конструкції такого транспортного засобу.

Якщо під час руху виникає несправність, передбачена підпунктом «а» пункту 31.4.3. ПДР, то це врегульовано пунктом 31.5. цих же Правил, вимогами якого передбачено, що у разі виникнення в дорозі несправностей, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 згаданих вже Правил.

Заборона подальшого руху транспортного засобу передбачена у пункті 31.6 ПДР, у тому разі, якщо:

а) робоча гальмова система чи рульове керування не дають змоги водієві зупинити транспортний засіб або здійснити маневр під час руху з мінімальною швидкістю;

б) у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів;

в) під час дощу або снігопаду не працює склоочисник з боку розміщення керма;

г) зіпсований тягово-зчіпний пристрій автопоїзда.

Отож, повна заборона подальшого руху транспортним засобом може бути лише у випадках, коли у темну пору доби не горять лампи усіх фар чи задніх габаритних ліхтарів.

За змістом вказаних норм, суд погоджується з доводами позивача про те, що ПДР не забороняється експлуатація транспортного засобу, у якому не горить правий габаритний ліхтар в темну пору доби, а тому експлуатація такого транспортного засобу не утворює в діяннях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого підпунктом «а» пункту 31.4.3. ПДР, за яке настає відповідальність передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Як вбачається з п. 2.3а ПДР, перед виїздом водій зобов`язаний перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Слід зазначити, що відповідно до ст.7КУпАП що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

При цьому слід зазначити про те, що у відповідності до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №660/575/16-а від 31.01.2018.

За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.

Разом з тим, відповідачем, який у судове засідання не з`явився та не подавав відзив на позов, не спростовано доводів позивача про відсутність доказів керування 13.01.2025 о 19:03 в с. Ігровиця вулиця Польна водієм ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 21140 д.н.з. НОМЕР_1 .

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності спірною постановою, не підтверджується належними і допустимими доказами в розумінні ст.251КУпАП та ст. 73, 74 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню, а отже прийнята інспектором відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3852131 від 13.01.2025, підлягає скасуванню.

Також відповідно до ч. 1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 605 грн 60 коп., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції 0.0.4144842558.1 від 20.01.2025, а тому сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 55, 62 Конституції України, статтями 7, 9, 72-77, 139, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3852131 від 13.01.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ЕНА №3852131 від 13.01.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень скасувати та закрити провадження у справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, на користь ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками справи, яким повне рішення не було вручене у день його проголошення, у той же строк з дня його вручення.

На виконання п.4 ч.5 ст.246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001; код ЄДРПОУ 40108720; адреса електронної пошти: info_tern@police.gov.ua.

Головуючий суддяО. О. Дуда