Рішення № 126829831, 24.04.2025, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/993/25

Номер провадження2/711/904/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2025 року ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу», в інтересах якого діє адвокат Пархомчук Сергій Валерійович, звернулося до Придніпровського районного суду м.Черкаси із вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 6250 грн та судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 22.01.2021 між первісним кредитором ТОВ «ФК «Авіра Груп», правонаступником якого є ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 17413 (далі - Кредитний договір) про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Підписуючи Кредитний договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, ТОВ «ФК «Авіра Груп» надає клієнту фінансовий кредит в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Кредитним договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 1000,00 гривень; дата надання кредиту: 22.01.2021; строк кредиту: 30 днів; валюта кредиту: UAH; стандартна процентна ставка 2,5 % в день або 912, 5 % річних.

Згідно виписки з особового рахунку за Кредитним договором, станом на 25.06.2024, загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 6250 грн, що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 1000 грн, прострочена заборгованість за процентами 5250 грн.

Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором до відповідача, то ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» як позивач обгрунтовує це тим, що 17.02.2022 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» укладено договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» відступило ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 до договору факторингу №02-17/02/2022, ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 6250 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 1000 грн, прострочена заборгованість за процентами 5250 грн.

Саме вказану суму заборгованості за Кредитним договором позивач просить суд стягнути із відповідача. Крім того позивач просить суд стягнути із відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10500 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 лютого 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 08 год 30 хв 10 березня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2025 року відкладено розгляд справи до 12 год 00 хв 03 квітня 2025 року.

Розгляд справи 03.04.2025 не відбувся з підстав замінування приміщення суду, що підтверджується довідкою секретаря судового засіданні від 03.04.2025. У зв`язку із цим, розгляд справи був відкладений до 11 год 30 хв 24.04.2025.

Представник позивача адвокат Пархомчук С.А. в судове засідання 24.04.2025 не з`явився, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і адвоката Пархомчука С.В. як його представника, що були отримані цими учасниками справи 04.04.2025 о 16 год 42 хв 16 сек. Водночас представник позивача адвокат Пархомчук С.В., у п.4 прохальної частини позовної заяви, зазначив, що розгляд справи слід проводити без виклику сторін, що судом розцінюється як воля сторони позивача на розгляд справи у відсутність представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 24 квітня 2025 року о 11 год 30 хв повторно не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив.

У зв`язку із цим 24 квітня 2025 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію сторони представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 22 січня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та відповідачем ОСОБА_1 укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту №17413 (далі Кредитний договір), який підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL2803.

Згідно п.1.1 Кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 1000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 20 лютого 2021 року. Строк дії договору 30 днів.

Згідно п.1.3 Кредитного договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором.

Відповідно до п.1.4 Кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської карти, вказаної клієнтом.

Згідно п.2.1 Кредитного договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.2 Кредитного договору, сума кредиту, комісія за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений договором.

Згідно п.2.3 Кредитного договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту за першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.6.1 Кредитного договору, цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію».

У п.7 Кредитного договору вказані реквізити та підписи сторін, зокрема у відомостях про клієнта ОСОБА_1 , останнім зазначений рахунок як позичальника, яким є № НОМЕР_1 (а.с.14-16).

Крім того, 02 серпня 2021 року відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL2803 Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту №17413, яким є Графік розрахунків та загальна вартість кредиту, відповідно до якого: строк, на який надано кредит: 30 днів; сума кредиту: 1000 грн; фіксована процентна ставка: 2,5%/день; сума нарахованих відсотків: 750 грн; до оплати: 750 грн (а.с.16 зворот).

Із дослідженої в судовому засіданні довідки про ідентифікацію, що складена ТОВ «ФК «Авіра Груп», суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 як клієнт був ідентифікований означеним товариством. Акцепт договору позичальником (підписаний аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.aviracredit.com.ua/, одноразовий ідентифікатор: KL2803, дата відправки ідентифікатору позичальнику: 22.01.2021; номер телефона, на який було відправлено ідентифікатор: 380633211019 (а.с.10).

Згідно інформаційної довідки №5562/05, складеної ТОВ «Платежі онлайн» 21 травня 2024 року, ТОВ «Платежі онлайн», як технологічний оператор платіжних послуг, повідомляє, що на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція. Сайт торговця: AVIRACREDIT.COM.UA. Тип транзакції: видача. Дані транзакції: номер транзакції31128-82445-02083; номер замовленняА43694В27294CLY17413T159689; сума1000.00 гривень; дата та час проведення2021-01-022 06:04:08; номер платіжної картки: НОМЕР_1 ; емітент платіжної карткиMONOBANK; опис:видача кредиту №17413 (а.с.28).

Також суд встановив, що 17 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» («Клієнт») та ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» («Фактор») укладено договір факторингу №02-17/02/2022 (далі Договір факторингу).

Відповідно до п.1.1 Договору факторингу, у відповідності дост.1078 ЦК України, предметом даного договору є право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно п.1.2 Договору факторингу, на умовах даного договору та керуючисьст.1077 ЦК Українифактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у Реєстрі боржників (додаток №1 до цього договору).

Відповідно до п.6.2.3 Договору факторингу, права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами цього договору (а.с.17-20).

Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №02-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року, ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , за договором №17413 від 22 січня 2021 року у загальній сумі 6250 гривень 00 копійок, з яких: 1000 гривень 00 копійок -сума заборгованості за тілом кредиту, та 5250 гривень 00 копійок- сума заборгованості за відсотками (а.с.9).

Як встановлено судом із виписки з особового рахунку за кредитним договором №17413 від 22 січня 2021 року, складеної ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу», станом на 25 червня 2024 року, ОСОБА_1 має заборгованість за Кредитним договором у загальній сумі 6250 гривень 00 копійок, з яких: 1000 гривень 00 копійок -сума заборгованості за тілом кредиту, та 5250 гривень 00 копійок- сума заборгованості за відсотками. Дана заборгованість не погашена. Нарахування відсотків, пені, штрафів ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» не здійснювало (а.с.8).

Із платіжного доручення №3669 від 21.02.2022 суд встановив, що ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» сплатило ТОВ «ФК «Авіра Груп» кошти в сумі 253860,83 грн на виконання умов Договору факторингу (а.с.26 зворот).

Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно доч.1,3,4,7ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» №675-VIIIвід 03.09.2015(далі Закон№675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1ст.1077ЦК Українипередбачено,що задоговором факторингу(фінансуванняпід відступленняправа грошовоївимоги)одна сторона(фактор)передає абозобов`язуєтьсяпередати грошовікошти врозпорядження другоїсторони (клієнта)за плату(убудь-якийпередбачений договоромспосіб),а клієнтвідступає абозобов`язуєтьсявідступити факторовісвоє правогрошової вимогидо третьоїособи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1082 ЦК України,боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором на підставі Договору факторингу.

Статтею 1046ЦК Українивстановлено,що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні Кредитного договору, суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання означеного правочину за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а саме: KL2803.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним у кредит від ТОВ «ФК «Авіра Груп» грошових коштів в сумі 1000 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Кредитного договору у строки, передбачені цим правочином.

Водночас матеріалами справи, що досліджені безпосередньо судом у засіданні, підтверджується той факт, що сума кредиту, що була обумовлена між ТОВ «ФК «Авіра Груп»» та ОСОБА_1 і відображена у п.1.1 Кредитного договору, була отримана відповідачем саме 22.01.2021 шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , відкритий в Монобанку.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту за Кредитним договором як первинному кредитодавцю ТОВ «ФК «Авіра Груп», так і його правонаступнику ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 1000 грн в рахунок погашення тіла кредиту підлягає задоволенню.

Разом з тим, щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 5250 грн, суд зазначає про таке.

Із безпосередньо дослідженої в судовому засіданні виписки з особового рахунку за кредитним договором №17413 від 22 січня 2021 року, складеної ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу», розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем по сплаті відсотків за користування, отриманими у кредит, коштами становить 5250 грн. Ця заборгованість ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» була нарахована позичальнику ОСОБА_1 за період із 22.01.2021 до 25.06.2024 (а.с.8).

Водночас суд встановив, що саме означена вище сума заборгованості по сплаті відповідачем відсотків за Кредитним договором, без будь яких змін та корегувань, перейшла від первинного до нового кредитора, тобто від ТОВ «ФК «Авіра Груп» до ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» на підставі Договору факторингу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розмір заборгованості за процентами в сумі 5250 грн є незмінним, починаючи щонайменше із 17.02.2022, тобто з дня укладення між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» Договору факторингу.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 18), сформувала правовий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

Відповідно до пункту 1.2 у взаємозв`язку із умовами п.2.1 Кредитного договору сторонипогодили, щострок кредиту становить 30 днів, а проценти за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною Кредитного договору.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором, в частині сплати відсотків за користування кредитом протягом усього строку кредиту, не виконав, то розмір заборгованості за відсотками складає 750 грн (1000 грн (сума кредиту) х 2,5% (процентна ставка згідно п. 1.3 Кредитного договору) х 30 днів (строк кредиту).

Отже, за умов Кредитного договору, що були погоджені сторонами, позивач як правонаступник первинного позикодавця ТОВ «ФК «Авіра Груп» має право на стягнення із відповідача відсотків лише у межах строку кредиту в розміріфіксованої процентної ставки, що узгоджується із положеннями п.1.2 та 1.3 Кредитного Договору.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що надані позивачем відомості щодо розміру заборгованості за відсотками у розмірі 5250 грн не відповідають умовам Кредитного договору і розраховані всуперечозначеним вище висновкам Верховного Суду в аналогічних праввовідносинах, а відтак розмір заборгованості за несплаченими відповідачем відсотками перед первісним кредитодавцем за Кредитним договоромстановить 750 грн.

Таким чином, ураховуючи викладене, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Кредитного договору, з останньогона користь позивача як правонаступника первісного кредитодавця за Кредитним договором слід стягнути заборгованість за несплаченими відсотками за Кредитним договором в розмірі 750 грн.

Що стосується прохання позивача, що викладене у заяві про розподіл судових витрат від 07.03.2025 (вхідний №9126/25), про стягнення із відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 10500 грн, то суд зазначає про таке.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч.1,2,3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведена правова позиція є чинною і станом на день ухвалення судом рішення у справі №711/10120/24, доказом чому є постанова Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №386/136/21 (провадження № 61-10886св24).

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) договору про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року,укладеного між ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» та адвокатом Пархомчуком С.В. (а.с.11-12); 2) додаткової угоди №1 від 27.12.2024 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023; 3) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8096/10 від 18.07.2019 (а.с.34); 4) довіреності від 30.12.2024 (а.с.6); 5) акту отримання правової допомоги від 03.03.2025; 6) рахунку №03.03.2025-11 від 03.03.2025; 7) платіжної інструкції №35756 від 03.03.2025.

У зв`язку із дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги адвокатом Пархомчуком С.В. у конкретній цивільній справі, суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження як факту надання відповідного виду правничої допомоги, так і оплати вартості такої допомоги.

Водночас суд,дослідивши матеріализаяви пророзподіл судовихвитрат (вхідний№9126/25від 10.03.2025),встановив,що розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 10500 грн, є неспівмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.

У постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) звернено увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим («East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок також викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку із цим, суд визначає вартість наданих правових послуг в розмірі 2000 грн, що відповідає критерію реальності адвокатських витрат (лише підготовка адвокатом Пархомчуком С.В. позовної заяви та заяви про розподіл судових витрат без представництва інтересів у судових засіданнях), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є незначним), а відповідно такі витрати в означеному розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується стягнення із відповідача на користь позивача витрат по оплаті судового збору, то суд зазначає про таке.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Водночас ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із дослідженої судом платіжної інструкції №34237 від 09.01.2025 встановлено, що позивачем сплачено 2422,40 грн в рахунок оплати судового збору за подачу позовної заяви (а.с.27).

Водночас із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення із відповідача заборгованість у загальному розмірі 6250 грн, проте судом позовні вимоги ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» задоволено частково, в розмірі 1750 грн, що складає 28% від ціни позову (1750/6250), тому із відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 678,27 грн, тобто 28% від розміру сплаченого позивачем судового збору (2422,40 х 0,28).

З оглядуна викладенесуд дійшоввисновку,що позовнівимоги ТОВ«ФК КешТу Гоу»до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволеннючастково врозмірі 1750грн,з яких:1000гривень 00копійок -сумазаборгованості затілом кредиту,та 750гривень 00копійок-сума заборгованостіза відсотками.Крім тогоіз відповідачана користьпозивача слідстягнути 2000грн витрат напрофесійну правничудопомогу,та 678,27грн -судового збору,що визначений пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам. У іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 527, 530, 610, 626, 628, 634, 638, 1046-1050, 1077, 1082 ЦК України, ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 264, 265, 280-284, 289, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» заборгованість за кредитним договором №17413 від 22 січня 2021 року в розмірі 1750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) гривень, з яких: 1000 (одна тисяча) гривень - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), та 750 (сімсот п`ятдесят) гривень сума заборгованості за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень та на сплату судового збору в розмірі 678 (шістсот сімдесят вісім) гривень 27 (двадцять сім) копійок, а всього 2678 (дві тисячі шістсот сімдесят вісім) гривень 27 (двадцять сім) копійок.

У іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 24 квітня 2025 року.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу», код ЄДРПУО: 42228158, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко