Рішення № 126805389, 21.04.2025, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1552/25

2-адр/295/1/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2025 року м. Житомир

Суддя Богунськогорайонного судуміста ЖитомираБіднина О.В., розглянувши упорядку письмовогопровадження заяву представника ОСОБА_1 адвоката Жмуцького Миколи Володимировича про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

08.04.2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Жмуцький М.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування зазначає, що ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07.04.2025 провадження за вищезазначеним адміністративним позовом було закрито на підставі ст. 238 КАС України. Однак при закритті не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Вказує, що позивачем у справі заявлено до відшкодування суми сплаченого судового збору й витрати на професійну правничу допомогу. З огляду на викладене, просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання розподілу судових витрат.

11.04.2025 від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення на відшкодування витрат. Зазначає, що із заявленою сумою витрат позивача на професійну правничу допомогу не погоджується, вважає заявлений розмір неспіврозмірним із складністю справи, що розглядається та часом необхідним для вчинення тих чи інших дій, а також вказані витрати недоведені належними доказами.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зіст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 07.04.2025 провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України при закритті провадження у справі суд також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно із ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, коли провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як вбачається з матеріалів справи, що при зверненні до суду позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в розмірі 605,60 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції №3383-4479-1738-1607 від 29.01.2025.

Таким чином, оскільки провадження у справі закрито, суд дійшов висновку про повернення сплаченого судового збору позивачу.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Позивачем в позовній заяві було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи становить сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн., які позивач просить стягнути на свою користь.

За положеннями п. 1 ч. 3ст. 132 КАС Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зіст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом п. 1 ч. 3ст. 134 КАС Українирозмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 4-5ст. 134 КАС Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частини дев`ятоїстатті 139 КАС Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано копію договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 23.01.2025 року, копію акту приймання-передачі послуг №1 від 29.01.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги, детальний опис наданих послуг правничої допомоги згідно договору про надання професійної правничої допомоги від 23.01.2025 (а.с. 5).

Відповідно до п. 3.1. договору про надання професійної правничої допомоги від 23.01.2025 року сторони домовились, що вартість винагороди (гонорару) за правничу допомогу за цим договором визначається у акті приймання передачі послуг.

Пунктом 4 акту приймання-передачі послуг №1 від 29.01.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги передбачено, що сторони погодили фіксований розмір гонорару в сумі 5000 гривень (а.с. 6).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, як зазначалося вище, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої винесено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи вказану заяву, суд також враховує рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited» проти України" (заява № 19336/04), в якому зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Також, у цьому рішенні ЄСПЛ підкреслив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, враховуючи, що закриття провадження у справі не пов`язане з відмовою позивача від позову, а обумовлене самостійним виконанням відповідачем позовних вимог позивача, які стали підставою для звернення позивача з даною позовною заявою, суд вважає, що витрати з надання правничої допомоги адвоката підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача. Однак заявлена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

За наведених обставин, враховуючи заперечення представника відповідача, предмет таскладність справи,час,необхідний длявчинення дійі наданняпослуг,а такожзасад розумності,справедливості таспівмірності,суд дійшовдо висновкупро компенсацію позивачу витрат напрофесійну правничудопомогу всумі 2500грн.,які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 143, 238, 252 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Жмуцького Миколи Володимировича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Повернути ОСОБА_1 з державногобюджету Українисудовий збіру сумі605,60грн.,сплачений відповіднодо квитанції№3383-4479-1738-1607від 29.01.2025. Оригінал квитанції зберігається у Богунському районному суді міста Житомира в матеріалах справи №295/1552/25.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнуваньДепартаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного додаткового судового рішення 21.04.2025 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя О.В.Біднина