Рішення № 12679001, 22.11.2010, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-12387/10

2010 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

22 листопада 2010 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В..

за участі: позивача ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

представника відповідача ДП «ВК «Краснолиманська»

Попова С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП ВК «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ДП ВК «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав , що він перебував у трудових відносинах з відповідачем у справі з 21.03.1996 року по 01.03.2007 року в якості машиніста бурової установки 5 розряду підземного з повним робочим днем.

Звільнений з підприємства він наказом № 328к від 01.03.2007 року в зв'язку з переходом на пенсію за віком. Загальний стаж роботи складає 40 років і 2,5 місяці.

В умовах впливу шкідливих факторів він пропрацював 32 роки.

За час роботи в шкідливих умовах він набув професійне захворювання - хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології другої стадії, часто рецидивуюче протікання, фаза загострення. Емфізема легенів, легенева недостатність 2-го ступеня.

Супутній діагноз - ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба другої стадії.

Захворювання є наслідком його роботи у підземних умовах на протязі тривалого часу, обумовлених впливом виробничого фактору - пил на протязі 100% роботи зміни, що зафіксовано в Акті розслідування професійного захворювання від 21.01.2008 року.

У відповідності з висновками МСЕК від 17.03.2008 року йому було встановлено 40 % втрати професійної працездатності з 05.03.2008 року безстроково, і з 05.03.2008 року він визнаний інвалідом третьої групи безстроково, що підтверджується довідками, які він додає.

Законодавством України, а саме Цивільним кодексом України та Законом України «Про охорону праці» передбачено відшкодування моральної шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Підтвердженням ушкодження здоров'я є Акт розслідування хронічного професійного захворювання від 21.01.2008 року.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області йому встановлені щомісячні страхові виплати відшкодування шкоди в частині втраченого заробітку, виплачена одноразова допомога. Таким чином ушкодження здоров'я встановлено і підтверджується відповідними довідками.

Позивач вважає, що йому спричинено також і моральну шкоду, яка відповідачем не відшкодована. Моральна шкода полягає в тому, що він, будучи здоровою працездатною людиною, у 55 років став непрацездатним, йому встановлена інвалідність, і він втратив 40% працездатності в зв'язку з профзахворюванням, тривалий час знаходився на лікуванні та обстеженні.

Так, він перебував на лікуванні у Красноармійський центральній лікарні:

з 24.07.06 року по 07.08.06 року з діагнозом: ХОЗЛ II ст., фаза загострення, дифузний пневмосклероз;

з 05.01.07 р. з діагнозом хронічне обструктивне захворювання легенів, фаза загострення рецидивуюче протікання;

з 19.12.07 р. по 04.01.08 р. з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етнології, II ст.;

з 02.04.09 р. по 13.04.09 р. з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етнології, II ст., емфізема легенів;

з 29.12.09р. по 11.01.10 р. хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етнології, II ст., емфізема легенів;

з 08.09.10 р. по 27.09.10 р. з діагнозом: гострий інфаркт міокарда передньої стінки, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба III ст., ступень тяжкості III, риск IV.

Наслідками професійного захворювання стали: частий кашель з тяжковідокремлюваною мокротою, яка не приносить полегшення; болі у грудній клітці і в області серця, приступи недостачі повітря; під час приступів навіть незначні рухи викликають пекучі болі; швидка втомлюваність, підвищена пітливість, віддишка, яка посилюється при фізичному навантаженні, постійна фізична біль, яка спричиняє і моральні страждання.

Фізичний біль носить постійний характер. Він став роздратованим, не може реалізувати свій звичний уклад життя, соромляється того, що прилюдно кашляє. Більше того, він почуває себе неповноцінною людиною, тому що він обмежений у виконанні роботи в певних умовах, оскільки вона йому протипоказана за висновками МСЕК, що також є причиною його моральних страждань та хвилювань.

Моральна шкода полягає у фізичному болі та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ч. 3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації.

Також він важко переживає ту обставину, що став непрацездатним, що тривалий час перебуває на лікуванні і відірваний від своєї сім'ї.

Обстежувався і проходив лікування у м. Донецьку в інституті профзахворювань. Вказані обставини значно знизили мої можливості реалізації моїх матеріальних та духовних потреб. Саме протікання хвороби зв'язано з фізичною біллю, яка носить постійний характер.

Моральну шкоду він оцінюю в 229584,37 грн., і вважає, що ця сума частково відшкодує його моральні страждання, зв'язані з набутим професійним захворюванням.

Визначаючи розмір завданої йому моральної шкоди він керувався нормами ЦК України та рекомендаціями науково-практичного видання під редакцією заступника голови Верховного Суду України ОСОБА_4 «Відшкодування матеріальної та моральної шкоди; нормативні акти, роз'яснення, коментарі» Київ, 2001р.

Згідно з вищевказаними рекомендаціями мінімальним розміром моральної шкоди є сума рівна п'яти розмірам мінімальної заробітної плати на день звернення з позовом до суду.

Оскільки мінімальний розмір заробітна плата станом на жовтень 2010 року складає 907,00 грн., позивач вважає, що мінімальний розмір суми моральної шкоди станом на жовтень 2010 року є сума у розмірі 4535 грн. із розрахунку (розмір мінімальної заробітної плати) х 5 (кількість мінімальних заробітних плат).

Повний розмір суми моральної шкоди розраховується шляхом застосування науково-визначених критеріїв моральної шкоди та обґрунтованих коефіцієнтів зростання шкоди в залежності від наявних певних видів критеріїв:

Критерії Коефіцієнти Розрахунок

Характер моральних страждань:

прості переживання 1

душевні переживання 1,5 4536х1,5=6802,5

психічні страждання, повязані з

фізичним болем 3 6802,5х3=20407,5

Вид психічних страждань:

турбота, нервозність 1

сором, приниження 1,5 20407,5х1,5=30611,25

страх, відчай 3

Глибина моральних страждань:

незначний душевний біль 1

значний душевний біль 1,5 30611,25х1,5=45916,88

сильний душевний біль 2

нестерпний душевний біль 3

душевний біль, руйнівної для здоровя

сили 5

Тривалість негативних наслідків:

короткочасні 1

тривалі 2

довічні 5 45916,88х5=229584,37

Виходячи з наведеного позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача у справі на його користь моральну шкоду у сумі 229584,37 грн.

У судовому засіданні позивач на своєму позові наполягає і просить його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ДП ВК «Краснолиманська» позов не визнає, оскільки між позивачем та ними мали місце трудові стосунки і вони регулюються Кодексом Законів про Працю України, який встановлює, що шкода заподіяна працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодується згідно норм законодавства, тобто на підставі норм Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Позивачу усі суми у відшкодування шкоди на підставі вказаного Закону України сплачуються. Крім того, позивачем безпідставно пропущеній строк для звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України.

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську просить розглянути справу на розсуд суду та розглядати справу у відсутність представника фонду, що підтверджується письмовою заявою на а.с. 37-38.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач працював на Державному підприємстві ВК «Краснолиманська» з 21.03.1996 року по 01.03.2007 року в якості машиніста бурової установки 5 розряду підземного з повним робочим днем (а.с. 4-9).

Звільнений з підприємства позивач наказом № 328к від 01.03.2007 року в зв'язку з переходом на пенсію за віком (а.с. 8). Загальний стаж роботи складає 40 років і 2,5 місяці.

В умовах впливу шкідливих факторів позивач пропрацював 32 роки.

За час роботи в шкідливих умовах позивач у с праві набув професійне захворювання - хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології другої стадії, часто рецидивуюче протікання, фаза загострення. Емфізема легенів, легенева недостатність 2-го ступеня.

Супутній діагноз - ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба другої стадії.

Захворювання є наслідком роботи позивача у підземних умовах на протязі тривалого часу, обумовлених впливом виробничого фактору - пил на протязі 100% роботи зміни, що зафіксовано в Акті розслідування професійного захворювання від 21.01.2008 року (а.с. 9-10).

У відповідності з висновками МСЕК від 17.03.2008 року ОСОБА_1 було встановлено 40 % втрати професійної працездатності з 05.03.2008 року безстроково, і з 05.03.2008 року позивач визнаний інвалідом третьої групи безстроково, що підтверджується довідками на а.с. 11,12.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року в редакції від 21 листопаду 2002 року, страхові виплати за моральну шкоду, при наявності заподіяння цієї шкоди потерпілому, повинні були провадитися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійний захворювань України.

Хоч вказаним Законом встановлений порядок виплати моральної шкоди Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України, але право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача з 17 травня 2008 року, коли позивачу встановлено втрату працездатності, тобто після набрання чинності Закону України № 717 від 23 лютого 2007 року про внесення змін до ЗУ „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях, що послужили причиною втрати працездатності» від 23 вересня 1999 року з наступними змінами і доповненнями , котрим виключена обов'язковість Фонду по сплаті моральної шкоди.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що є підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача ДП ВК «Краснолиманська»

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки відповідач, ДП ВК «Краснолиманська», не забезпечило безпечних умов праці своєму робітнику ОСОБА_1, у звязку з чим позивач у справі отримав професійне захворювання та позивачу встановлено часткову стійку втрату професійної працездатності, моральну шкоду необхідно стягнути з підприємства.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загально обовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності » від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ Законом України « Про внесення змін до Закону України «Про загально обовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності » від 23.03.2007 р. № 717-V ( п.1.абз.3 п.5,п.9, абз. 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України , право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, повязані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоровя їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Позивач неодноразово перебував на лікуванні у Красноармійський центральній лікарні:

з 24.07.06 року по 07.08.06 року з діагнозом: ХОЗЛ II ст., фаза загострення, дифузний пневмосклероз;

з 05.01.07 р. з діагнозом хронічне обструктивне захворювання легенів, фаза загострення рецидивуюче протікання;

з 19.12.07 р. по 04.01.08 р. з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етнології, II ст.;

з 02.04.09 р. по 13.04.09 р. з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етнології, II ст., емфізема легенів;

з 29.12.09р. по 11.01.10 р. хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етнології, II ст., емфізема легенів;

з 08.09.10 р. по 27.09.10 р. з діагнозом: гострий інфаркт міокарда передньої стінки, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба III ст., ступень тяжкості III, риск II (а.с. 16-27)..

Наслідками професійного захворювання стали: частий кашель з тяжковідокремлюваною мокротою, яка не приносить полегшення; болі у грудній клітці і в області серця, приступи недостачі повітря; під час приступів навіть незначні рухи викликають пекучі болі; швидка втомлюваність, підвищена пітливість, віддишка, яка посилюється при фізичному навантаженні, постійна фізична біль, яка спричиняє і моральні страждання.

Фізичний біль носить постійний характер. Позивач став роздратованим, не може реалізувати свій звичний уклад життя, соромляється того, що прилюдно кашляє. Більше того, позивач почуває себе неповноцінною людиною, тому що він обмежений у виконанні роботи в певних умовах, оскільки вона позивачу протипоказана за висновками МСЕК, що також є причиною його моральних страждань та хвилювань.

Моральна шкода полягає у фізичному болі та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Визнаючи розмір моральної шкоди, суд вважає необхідним врахувати розяснення, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди „ №4 від 31 березня 1995 року.. з наступними змінами та доповненнями, де вказано, що розмір моральної /немайнової/шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань...Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоровя потерпілого, тяжкість отриманого професійного захворювання, наслідки захворювання, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача.

При цьому судом враховується, що позивач відчував і відчуває фізичні страждання, частково втратив професійну працездатність, тяжко хворіє, неодноразово лікувався і продовжує лікування та враховуючи глибину моральних страждань позивача, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути моральну шкоду у суми 50000 грн.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду 3-х місячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.

В судовому засіданні встановлено , що п озивач з 2005 року до теперішнього часу позивач лікувався амбулаторно та стаціонарно, постійно приймає ліки, проходить нагляд у лікарів, при першому огляді у МСЕК позивачу була встановлена третя група, в звязку з професійним захворюванням безстроково (а.с. 16-27).

Позивач звернувся до суду з позовом 22 жовтня 2010 року. Суд приходить до висновку, що позивач з поважних причин пропустив строк на звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України , тому вказаний строк підлягає поновленню.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ДП ВК «Краснолиманська» на користь держави підлягають стягненню: судовій збір 8 грн. 50 коп. та 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23 ЦК України, ст., ст. 153 ч. 2, 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами та доповненнями внесеними постановою ПВС України від 25 травня 2001 року № 5, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» з р/р 26003301241 МФО 394233, код ЄДРПОУ 31599557 в Філії-Красноармійське відділення № 2863 ВАТ «Державний Ощадний банк України» моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у сумі 50000 грн. (пятдесят тисяч грн.)

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави: судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

.

Суддя: