Постанова № 126776700, 18.04.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/366/25

н/п 3/766/1679/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2025 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Єпішина Ю.М.,

за участю: секретаря: Царенко Д.Р.,

прокурора: Смірнової Я.О.,

захисника: Ковальової І.В.,

особи, яка притягається до відповідальності: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Херсон, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце роботи, посада на день вчинення правопорушення: головний спеціаліст відділу фінансово-матеріальної роботи управління планування заходів цивільного захисту та матеріального забезпечення Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,-

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 перебуваючи з 01.02.2023 року на посаді головного спеціаліста відділу фінансово-матеріальної роботи управління планування заходів цивільного захисту та матеріального забезпечення Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації, тобто будучи державним службовцем, обізнаною стосовно передбачених Законом України «Про запобігання корупції» обмежень і заборон, маючи об`єктивну можливість діяти у відповідності до вимог Закону, виконуючи свої посадові обов`язки, порушила обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначеними п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», виконуючи функції державного службовця в період часу з 01.02.2023 року до 03.10.2023 року, діючи умисно, одночасно була керівником ТОВ «СТО Автоград» (ЄДРПОУ 40977960), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала, та при цьому пояснила, що наприкінці 2022 року після деокупації ТОВ «СТО Автоград» не здійснювало господарську діяльність та остання займалась пошуком роботи. В грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до одного з засновників - ОСОБА_2 , з проханням звільнити її з підприємства, який запропонував звернутись до довіреної особи - ОСОБА_3 задля передання останньому документів на звільнення. Нею вживались заходи щодо звільнення з посади керівника зазначеного товариства. У зв`язку з тимчасовою окупацією м. Херсон, а також через перебування другого засновника за межами України, збори учасників товариства для вирішення питання про її звільнення, провести не можливо. Для звільнення з займаної посади вона була вимушена звернутися до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про припинення трудових відносин. Також ОСОБА_1 зазначила, що останній прибуток від товариства (заробітну плату) вона отримала у березні 2022 року.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковальова І.В., в судовому засіданні пояснила, що після повномасштабного вторгнення з боку рф, а саме: 24.02.2022 року року ОСОБА_1 функції керівника товариства не здійснювала, при цьому учасники товариства залишили м. Херсон. ОСОБА_1 вжито всіх можливих заходів щодо припинення трудових відносин з ТОВ «СТО Автоград», винагороду остання не отримувала. В діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, внаслідок чого просила закрити провадження у справі.

Під час судового розгляду справи прокурор вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, на підставі чого просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши особу, відносно якої складений протокол, думки прокурора та захисника, приходжу до наступних висновків.

Частиною першою ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно, склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Диспозицією ч. 2 ст. 172-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляє інтереси держави в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства).

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Підпунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, крім випадку, передбаченого абзацом першим частини другої цієї статті.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «СТО Автоград» було призначено ОСОБА_1 .

Засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «СТО Автоград» є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у рівних частках статутного капіталу.

В судовому засіданні встановлено, що Наказом № 11-о/с від 01.02.2023 року ОСОБА_1 призначено з 01.02.2023 року на посаду головного спеціаліста відділу фінансово-матеріальної та кадрової роботи управління планування заходів цивільного захисту та матеріального забезпечення Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації та встановлено посадовий оклад згідно з штатним розписом та присвоєно 9 ранг державного службовця у межах категорії «В» посад державної служби.

01.02.2023 року ОСОБА_1 склала присягу державного службовця.

13.02.2023 року ОСОБА_1 ознайомлена з положеннями Закону України «Про запобігання корупції» та статтями 364-370 КК України про відповідальність за злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг.

Таким чином, з 13.02.2023 року на ОСОБА_1 поширились вимоги, встановлені п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» і остання мала вжити всіх дій, спрямованих на припинення підприємницької діяльності та припинення своїх повноважень у складі Товариства з обмеженою відповідальністю «СТО Автоград», що має на меті одержання прибутку.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що дії спрямовані на вихід зі складу виконавчого органу підприємства, що має на меті одержання прибутку, ОСОБА_1 почала вживати з 03.10.2023 року.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2020 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який в подальшому було продовжено і діє на сьогоднішній день.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (далі - тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 Херсонську міську територіальну громаду включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, а саме з 01.03.2022 по 11.11.2022 роки.

Встановлено, що 06.12.2022 року ОСОБА_1 зверталась до засновників ТОВ «СТО Автоград» із заявою про її звільнення з займаної посади за власним бажанням з 20.12.2022 року.

З відповіді засновника ТОВ «СТО Автоград» встановлено, що на підставі протоколу установчих зборів засновників №1/16 від 23.11.2016 року було видано наказ №1-К згідно якого ОСОБА_1 з 28.11.2016 року призначено директором Товариства за сумісництвом. 28.11.2016 року остання у відповідності до наказу №2-к приступила до виконання обов`язків директора ТОВ «СТО Автоград».

Трудових договорів між ТОВ «СТО Автоград» та ОСОБА_1 не укладалось. Станом на 10.12.2022 року ТОВ «СТО Автоград» не веде будь-якої фактичної господарської діяльності, засновники позбавлені можливості залучати додаткові обігові грошові кошти для діяльності ТОВ «СТО Автоград» і станом на 10.12.2022 року засновникам ТОВ «СТО Автоград» також відомо про відсутність можливості оплати праці керівника підприємства.

Можливості скликати та провести загальні збори учасників ТОВ «СТО Автоград» наразі не видається можливим, у зв`язку із перебуванням одного з засновників поза межами території України. Запропоновано вирішити поставлене питання не раніше січня 2023 року.

10.01.2023 року ОСОБА_1 повторно звернулася до засновників ТОВ «СТО Автоград» із заявою про її звільнення з займаної посади за власним бажанням з 24.01.2023 року.

З повідомлення засновника ТОВ «СТО Автоград» убачається, що оскільки з ОСОБА_1 будь-яких трудових договорів не укладалось та зважаючи на факт відсутності оплати праці, трудові відносини з останньою фактично припинені з 20.12.2022 року.

При цьому вказане повідомлення містить посилання на те, що внесення відповідних відомостей до державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будуть проведені протягом двох календарних місяців.

З Акту приймання-передачі печатки та господарської документації ТОВ «СТО Автоград» від 18.01.2023 року убачається, що ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_3 прийняв: печатку ТОВ «СТО Автоград», флеш-накопичувач з електронним цифровим підписом керівника ТОВ «СТО Автоград», звітність ТОВ «СТО Автоград» за 2017-2022 року, внутрішню документацію підприємства ТОВ «СТО Автоград», включаючи листування з контрагентами та повідомлення.

24.05.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання повноважень як керівника припиненими у зв`язку із звільненням.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.05.2024 року відмовлено у відкритті провадження.

В подальшому, 26.07.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про припинення трудових відносин.

Ухвалою від 31.07.2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТО АВТОГРАД» про припинення трудових відносин.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.02.2025 року внесено відомості про виключення ОСОБА_1 як керівника з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТО АВТОГРАД» на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 року по справі №916/3291/24.

Обов`язковими ознаками складу адміністративного правопорушення є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона, а відсутність хоча б однієї з цих ознак свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Так, об`єктом адміністративного правопорушення, визначеного ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, є суспільні відносини, пов`язані із забороною отримання особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування інших доходів, не пов`язаних зі здійсненням їх владних повноважень; предмет правопорушення дохід від забороненої діяльності, винагорода від роботи за сумісництвом; об`єктивна сторона правопорушення характеризується активними діями щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті отримання прибутку; суб`єкт правопорушення особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції»); суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

Останній дохід (заробітну плату) від ТОВ «СТО Автоград» ОСОБА_1 отримала в березні 2022 року, після чого прибутку з даного Товариства не отримувала. Вказане свідчить про те, що остання не мала мети отримання прибутку від ТОВ «СТО Автоград».

Протягом тривалого часу в умовах воєнного стану, ОСОБА_1 вчинялися можливі дії для виходу з керівництва ТОВ «СТО Автоград», будь-які докази отримання нею прибутку від вказаного товариства в матеріалах справи відсутні, що в свою чергу виключає наявність як об`єктивної так і суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

За приписами ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 08.07.2020 року, справа № 463/1352/16-а, провадження № К/9901/21241/18, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Також суд бере до уваги те, що відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ, Суд) від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України», Суд вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Суд, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема відсутність складу адміністративного правопорушення.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з прецедентною практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п.43 (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey)

Згідно правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Таким чином наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, не підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2 ч.1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» та відповідно наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-4 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення

Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки адміністративне стягнення на особу не накладається, відповідно судовий збір стягненню не підлягає.

Таким чином, суд керуючись ст. 9, 247, 248, 249, 252, 280, 284 КУпАП, -

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст.172-4КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя Ю. М. Єпішин