Ухвала суду № 126776284, 17.04.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2025 Справа №607/7969/25 Провадження №1-кс/607/2295/2025

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області майор поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025210000000370 від 21.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України прозастосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новосілка Заліщицького району, Тернопільської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , що перебуває на посаді заступника начальника Борщівського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому старший слідчий просить застосувати щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332КК України,запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюз визначенням застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування клопотання старший слідчий вказав на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а також існують ризики, передбачені п.п.1), 2), 3) ч.1 ст.177 КПК України, а саме: може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, окрім того, застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості органу досудового розслідування здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, з мотивів у ньому наведеному.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що копія клопотання йому вручена, суть підозри йому зрозуміла. Вказав на те, що застава в сумі 242240 грн для нього є непосильною, оскільки він допомагає матері пенсійного віку.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення вказаного клопотання, вказавши на недоведеність ризиків, про які вказано у клопотанні. Підозрюваний ОСОБА_4 не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування, не зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або впливати на свідків чи підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Слідчий суддя на підставі витягу з ЄРДР установив, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12025210000000370 від 21.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Правоохоронними органами ставиться у провину підозрюваному ОСОБА_4 наступне. Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX, яким затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжено по даний час.

Згідно ч.3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводяться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 (надалі Закон України).

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Згідно ч.8 «Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в кінці січня 2025 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 вступив у злочинну змову із ОСОБА_7 та іншими особами, направлену на незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, за грошову винагороду у сумі 13 000 доларів США.

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про встановлені на період дії воєнного стану правила перетину державного кордону України, діючи з відома та за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, в кінці січня 2025 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, під час розмови із ОСОБА_8 повідомив останньому про те, що в порушення вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану», може організувати та посприяти йому у незаконному перетині державного кордону України.

20.03.2025 о 11.45 год., ОСОБА_4 , діючи з відома та за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , з метою організації незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_8 з корисливих мотивів, за попередньою домовленістю зустрівся із останнім у м. Борщів Чортківського району, Тернопільської області, поблизу Борщівської РДА. Під час зустрічі ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 , що перетин державного кордону України буде здійснюватися поза офіційними пунктами пропуску на кордоні із Республікою Молдова, і це буде коштувати 13 000 доларів США. Надалі, ОСОБА_4 дав ОСОБА_8 номер телефону ОСОБА_7 та сказав, що для організації переправлення через державний кордон України ОСОБА_8 їм обом необхідно зустрітись із ОСОБА_7 .

Надалі, ОСОБА_4 діючи з відома та за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, 27.03.2025 о 12.54 год. за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_8 у м. Борщів Чортківського району, Тернопільської області, поблизу Борщівської РДА. Під час розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_8 домовились, що останній дасть ОСОБА_4 частину грошових коштів у сумі 5000 доларів США за організацію перетину державного кордону України, решта суми у розмірі 8000 доларів США буде у дружини ОСОБА_8 , яка повинна їх віддати ОСОБА_4 після того як ОСОБА_8 незаконно перетне державний кордон України та буде перебувати у республіці Молдова. Окрім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 домовились зустрітись із ОСОБА_7 для узгодження деталей організації незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску.

В подальшому, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_4 , 09.04.2025 о 12.54 год., за попередньою домовленістю зустрілись із ОСОБА_8 у м. Борщів Чортківського району, Тернопільської області, поблизу міського стадіону. Під час розмови ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, повідомив ОСОБА_8 , що виїжджати можна в будь-який момент, при наявності у нього грошових коштів для цього, які він має залишити у ОСОБА_4 . Також ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_8 заберуть інші особи з Тернополя та на автомобілі довезуть його до м. Київ, де його заселять в готель. Після ночівлі, його завезуть в м. Одеса, де також заселять у готель. Після ночівлі, ОСОБА_8 переведуть через державний кордон України поза офіційним пунктами пропуску в Одеській області у Республіку Молдова. Після цього ОСОБА_4 передасть грошові кошти ОСОБА_7 , які йому залишив ОСОБА_8 .

Надалі, 13.04.2025 ОСОБА_9 передав ОСОБА_4 5000 доларів США, як частину із обумовленої суми грошових коштів за організацію та сприяння йому у незаконному перетину державного кодону України.

15.04.2025 ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 та з іншими невстановленими особами, забезпечив ОСОБА_8 транспортним засобом марки «HYUNDAІ SONATA» н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 , яким ОСОБА_8 мали доставити м. Києва та подальшому на іншому автомобілі довезти до Одеській області, а саме до кордону із Республікою Молдова, де останній мав перетнути його поза межами офіційних пунктів пропуску.

Однак, 15.04.2025 о 10.48 год., на автодорозі біля АЗС «WOG», Підволочиського району Тернопільської області, транспортний засіб «HYUNDAІ SONATA» н.з. НОМЕР_1 був зупинений правоохоронними органами, а злочинні дії ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб були припиненні.

16 квітня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

На думку слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню наданням засобів вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Вказане підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_8 з додатками від 24.03.2025, 09.04.2025, 15.04.2025; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 від 09.04.2025; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи, відносно ОСОБА_4 від 03.04.2025; протоколом про результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_4 від 03.04.2025; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи, відносно ОСОБА_7 від 09.04.2025.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

В свою чергу, підозрюваним та його захисником не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на непричетність ОСОБА_4 до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.

Санкцією ч.3 ст. 332 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України,тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Також, підозрюваний причетний до організації схеми незаконного переправлення осіб через державний кордон України поза офіційним пунктами пропуску, а тому, сам може скористатися цим та незаконно перетнути державний кордону України, оскільки інші особи які до цього причетні на даний час не встановлені.

На даний час органом досудового розслідування проведено тільки ряд першочергових слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню та продовжуються проводитись слідчі дії, спрямовані на встановлення осіб, яким ОСОБА_4 сприяв у незаконному перетині держаного кордону України, встановлення інших осіб, які причетні до злочинної діяльності та свідків вчиненого ним кримінального правопорушення. Однак, ОСОБА_4 перебуваючи наволі,може знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речей,насамперед невідшукані наданий часгрошові кошти,виділені напроведення контролюза вчиненнямзлочину уформі спеціальногослідчого експерименту, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Ризиком того, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що на даний час досудовим розслідуванням не встановлено усіх свідків та очевидців даного злочину, вказані особи не допитані. Водночас, деякі з них можуть бути відомі ОСОБА_4 , а відтак, останній як особисто, так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан досудового розслідування, судового розгляду та його результати. Також, ОСОБА_4 , особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ним показів чи надання показів в його користь (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України). Поряд з цим, відповідно до положення ч. 2 ст. 23 КПК України, не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також, згідно ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків і дослідження їх судом.

З урахуванням того, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушень, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, характеру та обставин справи, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, стан його здоров`я, вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд із положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом щодо особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 доходить висновку про доцільність визначення ОСОБА_4 , застави у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та забезпечить його належну поведінку у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине на підозрюваного ОСОБА_4 .

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч.5 ст.194 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання старшого слідчого слід задовольнити.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376, 532 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання сторони обвинувачення задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 год. 59 хв. 11 червня 2025 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 70 (сімдесят)розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 211960 (двісті одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят)гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/7969/25 згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.04.2025.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 23 год. 59 хв. 11.06.2025, наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_9 ;

- здати на зберігання до УДМСУ вТернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подання апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя - підпис

Ухвала суду не набрала законної сили.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1